МІКРОДОБРИВО

Які елементи живлення найбільше потрібні сої та як розпізнати дефіцит?

Відсутність тих чи інших елементів для рослини настільки ж критична, як і монодієта для людини. Нестача важливих учасників метаболізму призводить до тяжких порушень функціонування рослинного організму, а іноді — навіть непоправних змін. А це, звісно, позначиться і на продуктивності рослин, і на отриманому аграріями урожаї. Запобігти проблемі надзвичайно просто: потрібно лише організувати сої оптимальне живлення, збалансоване та достатнє для формування запланованого врожаю. Але чи завжди агровиробники чинять саме так?


Які мікроелементи необхідні сої?

Соя дуже чутлива до дефіциту макроелементів, які засвоює протягом усього періоду вегетації. І якщо азот за правильних умов вирощування та своєчасної інокуляції соя здатна «добувати самостійно», то фосфор і калій потрібно внести обов’язково. На формування 1 ц зерна соя потребує 1,3—1,7 кг фосфору та 1,8—2,2 кг калію. Причому основну частину цих елементів соя засвоює у період після початку бутонізації і до періоду наливу зерна. Саме в цей час рослини поглинають близько 80% макроелементів, тоді як у період після отримання сходів культура засвоює лише 18—20% фосфору та калію. Це також слід враховувати за планування підживлень.

Що ж до мікроелементів, то тут соя також має власні примхи. Так, їй конче необхідні бор, молібден та кобальт. І якщо про бор пам’ятають усі агрономи, то останні два елементи часто залишаються поза увагою. А крім них сої ще потрібні залізо, цинк, магній і марганець. Така от культура-гурман, що поробиш. Отож про мікроелементи та їхню важливість для сої:
  • Бор. Він не лише відіграє важливу роль у вуглеводному обміні, а й також є регулятором синтезу стимуляторів та інгібіторів росту рослини. Бор сприяє кращому засвоєнню кальцію та азоту рослинами, посилює утворення кореневих бульбочок сої. Він бере участь у поділі клітин і формуванні клітинної мембрани, має вплив на запліднення квіток та формування пилку. Водночас бор не перерозподіляється між старими й молодими органами рослини, тобто старе листя не віддає накопичений бор новоутвореним верхнім листкам і точкам росту. Через це дефіцит бору передусім впливає на точки росту рослини. Також нестача бору призводить до слабкого розвитку кореневої системи, яка через такий слабкий розвиток частіше уражується кореневими гнилями та бактеріозами. Бор потрібен сої протягом усього періоду вегетації, але слід пам’ятати, що даний елемент потрапляє до рослини пасивно, інакше кажучи, його концентрація саме у ґрунті повинна бути достатньою для засвоєння рослинами. Винос бору з ґрунту із зерном та соломою сої приблизно дорівнює тій кількості елементу, яка залишається на полі разом із пожнивними рештками. Вносити борні добрива рекомендується за умов нестачі даного елементу, регулярні внесення «про всяк випадок» та листкові підживлення — не найкращий вибір у даному випадку.
  • Молібден. Це один із найголовніших каталізаторів формування й розвитку бульбочок, а також роботи бульбочкових бактерій. Він бере активну участь у формуванні здорової кореневої системи сої та є головним чинником достатньої азотфіксації рослинами. Вносити його краще у поєднанні з бором, оскільки обидва елементи «підтримують» роботу один одного. Внесення молібдену здатне підвищити урожайність культури на 0,2—0,3 т/га. До того ж слід пам’ятати, що надлишок молібдену призводить до дефіциту заліза через антагонізм даних елементів. А на багатих залізом ґрунтах молібден засвоюється рослинами гірше.
  • Марганець потрібен у процесах синтезу білків та відновлення нітратів, також він бере участь у фотосинтезі й активує синтез деяких ферментів рослини.
Дефіцит марганцю на сої
Дефіцит марганцю на сої
  • Магній є важливою складовою процесу фотосинтезу (і однією зі складових власне хлорофілу), сприяє засвоєнню фосфору та підвищенню вмісту білків у соєвих бобах.
  • Кобальт бере участь у процесі фотосинтезу, активізує роботу низки рослинних ферментів, є каталізатором синтезу аскорбінової кислоти та нуклеїнових кислот, покращує дихання рослинного організму. Слід пам’ятати, що кобальт є антагоністом заліза, тому одночасна присутність надлишку кобальту та надлишку заліза у рослині може призвести до зменшення кількості хлорофілу й затримки росту рослин. У торф’яних та супіщаних ґрунтах кобальту міститься дуже мало, тому його обов’язково треба вносити додатково. Чорноземи та суглинки містять цього мікроелементу більше, але за підвищеної потреби культури у кобальті його також рекомендується вносити додатково.
  • Залізо. Є активним учасником процесів метаболізму, впливає на синтез хлорофілу та дихальні процеси.
  • Цинк. Потрібен для правильної роботи ферментативної системи рослини, бере участь у роботі багатьох ферментів. Також є учасником синтезу нуклеїнових кислот та обмінних процесів фітогормонів росту (ауксинів).

Як бачимо, усі ці мікроелементи досить важливі для сої як для рослинного організму. А для агронома вони важливі як джерело підвищення врожайності культури. Тож краще не забувати про них, плануючи підживлення!

Ознаки дефіциту мікроелементів та його основні причини

Щоб виявити дефіцит того чи іншого мікроелемента, часто достатньо просто уважно подивитися на рослини сої. Усі прояви дефіциту майже одразу відбиваються на «зовнішності» сої:

  • Нестача бору. Деформація молодого листя з міжжилковим хлорозом, при цьому вся інша частина листка може мати темно-зелене глибоке забарвлення. Інколи молоде листя помітно потовщується. Верхні точки можуть демонструвати дуже повільний ріст, дуже різкий ріст також свідчить про нестачу бору. Скорочуються міжвузля, стебла й листки стають крихкими, стебло, а потім і боби, можуть розтріскуватися й уражуватися гнилями. Усі ці процеси частіше спостерігаються на піщаних ґрунтах за умов недостатнього підживлення культури, за надлишку азоту чи кальцію, а також за тривалої холодної і вологої погоди. Посуха під час вегетації також може бути однією з причин дефіциту бору.

Дефіцит бору

  • Нестача молібдену. Проявляється гальмуванням росту рослин, пожовтінням та, можливо, опаданням старішого листя. Молодше листя набуває характерного червонувато-багряного забарвлення. Найчастіше така ситуація спостерігається на ґрунтах бідних гумусом і кислих ґрунтах.
Дефіцит молібдену на сої
  • Дефіцит марганцю. Проявляється міжжилковим хлорозом молодого листя та ділянками некрозу листкової поверхні (коричневі плями, які утворюються за відмирання тканин листя). Причинами такого явища можуть стати піщані або просто погано структуровані ґрунти, висока кислотність ґрунту, тривала холодна та волога погода. Іноді нестача марганцю проявляється після вапнування ґрунтів через антагонізм мікроелемента з кальцієм.

Дефіцит марганцю

  • Дефіцит магнію. Проявляється міжжилковим хлорозом старого листя, а за тривалого дефіциту — і молодого листя також. Жилки, черешки й листкові пластики також можуть некротизуватися (з’являються характерні коричневі ділянки). Така ситуація найчастіше проявляється на піщаних та кислих ґрунтах, за тривалої холодної і вологої погоди, а також за високого вмісту в ґрунті калію.

Дефіцит магнію

  • Нестача кобальту. Прояви дефіциту кобальту дуже схожі на прояви дефіциту азоту: втрата кольору листя, починаючи з нижніх листків, гальмування росту рослин, за тривалого та значного дефіциту листя набуває характерного білувато-жовтого забарвлення. Причини — піщані та торф’яні ґрунти, надлишок заліза у ґрунті.
Дефіцит кобальту
  • Дефіцит заліза. Проявляється хлорозом молодого листя із подальшими некротичними змінами жилок, черешків і, власне, листкової поверхні. Причинами можуть бути виснажені ґрунти, висока кислотність або погана аерація ґрунту, а також великий вміст елементів-антагоністів.

  • Дефіцит цинку. Проявляється хлорозом молодого листя, уповільненням росту рослин, жовтою плямистістю та бронзовим некрозом старого листя. Причинами можуть бути високий вміст фосфору в ґрунті або надмірне фосфорне підживлення рослин, високий вміст органічної речовини у ґрунті, тривала волога й холодна погода.

Дефіцит цинку
  • Дефіцит сірки.

Якщо уважно вивчити причини дефіциту головних для сої мікроелементів, можна визначити деякі загальні закономірності. Наприклад, якщо довго тримається холодна і волога погода, сої не вистачатиме більшості потрібних мікроелементів. Нічого дивного — людина також починає більше їсти, коли їй холодно, це звичайна фізіологія. Тож не забувайте «підігрівати смачненьким» вашу сою у холодне та дощове літо, вона вам обов’язково подякує гарним урожаєм.

ПЕРЕГЛЯНУТИ БІЛЬШЕ ФОТО НА САЙТІ https://www.yara.ua/

Джерело:

data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

Метки: ,