МІКРОДОБРИВО

Волого зберігаючі технології

Зменшення кількості опадів являється наслідками вже відчутного для всіх потепління та зміни клімату. Саме тому збереження вологи в ґрунтів було, є та буде залишатись актуальним питанням для тих, хто займається аграрною діяльністю.


Сівозміна. Перше, про що потрібно потурбуватися — це планування сівозміни. Вибір попередника має велике значення для збереження достатньої кількості вологи в орному шарі ґрунту на момент посіву культури. Деякі практики радять стерньові попередники. Проте є й такі, що вважають найкращим способом зберегти вологу чистий або зайнятий пар. Якби перед посівом кожної культури можна було дати полю «погуляти» під паром, було б дійсно чудово. Але на практиці таке реалізувати майже неможливо. Тому агрономові потрібно добряче подумати, як саме спланувати сівозміну та які результати він отримає на виході від кожної культури. Планування краще робити на 5-7 років. Це дозволить одразу зрозуміти всі перспективи та чітко спланувати майбутні виробничі процеси.

Розміщення передбачає врахування чергування типу кореневої системи (стрижнева або мичкувата) 

Обробіток грунту. Існують різні способи обробки ґрунту. Їх можна поділити на традиційні та новітні. Оранка та глибоке рихлення відносяться до першого виду, а такі технології як No-Till (ноу тілл) та Strip-Till (стріп тілл) – до новітніх методів.

Одним з перших рішень, до яких варто вдатись задля збереження вологи в ґрунті – це відмова від оранки і використання лише глибокого рихлення. Завдяки цьому способу не буде утворюватись ущільнена плужна підошва, оскільки ґрунт матиме стабільну структуру без оберненого пласту землі з залишками рослинних решток на поверхні. Волога буде накопичуватись та зберігатись, а рівень випаровування значно знизиться.

Наступний крок – це мінімізація обробітку грунту. Всі операції, пов’язані з роботою у полі, необхідно здійснювати вчасно, інакше така діяльність призводить до значних витрат вологи. Лущення стерні та закриття вологи весною є одним з прикладів.

Не слід також забувати про проведення снігозатримання, оскільки воно є важливим заходом для нагромадження вологи.

No-Till (ноу тілл)- це сучасна техніка обробки землі, що полягає у вкриванні поверхні землі шаром спеціально подрібнених залишків рослин (поживні рештки або мульча). Оскільки оранка не проводиться, то верхній шар ґрунту залишається непошкодженим і в рази краще зберігає вологу. Нульовий обробіток підходить для роботи в посушливих місцевостях або ж в полях, розташованих на схилах в умовах вологого клімату. Також він запобігає водній та вітровій ерозії грунтів.

Нульовий обробіток – не просто відмова від оранки. Це – складна система обробітку землі, що потребує спеціальних технічних засобів та дотримання чіткої технології.

Ноу тілл набуває все більшої популярності в Україні, оскільки для агротехнічної діяльності у такий спосіб необхідно менше праці та кількості палива.

Стріп тілл – ще одна система обробки ґрунту, спрямована на збереження вологи у ньому. Вона поєднує у собі основні переваги традиційних технологій підсушування та прогріву ґрунту з системою ноу тілл, обробляючи лише призначену для посіву насіння ділянку землі. Ширина кожної смужки ґрунту, що піддається обробці, – 25 см.

Завдяки наявності стерні і пожнивних решток волога в ґрунті не тільки зберігається, але і накопичується за рахунок опадів, що випадають.

Переваги технології стріп тілл:

  • Можливість одночасно вносити на різну глибину різні мінеральні добрива;

  • Повний обробіток ґрунту для просапних культур здійснюється за один прохід, що значно економить кількість витраченого палива;

  • Депо добрив закладається під рядами посівів, що сприяє оптимізації їх живлення;

  • Здійснення обробки ґрунту, внесення добрив та насіння може відбуватись в один і той самий час;

  • Зберігається родючість землі;

  • Знижується ерозія грунтів;

  • Переміщення вологого ґрунту в горизонт проростання;

  • Знижується ущільнення ґрунту;

  • Низький рівень зношування спеціалізованої техніки.

Завдяки тому, що оброблена ділянка землі просихає та прогрівається більш інтенсивно, здійснювати посів можна у більш ранні терміни. Ця перевага технології стріп тілл є вирішальним фактором для її впровадження у північних зонах, оскільки інколи через надмірне зволоження та повільне просихання грунту техніка не може зайти на поле у визначені терміни.

Збереження вологи. По-перше, затримання на полях снігу та талих вод, яке дозволить максимально накопичити вологу в ґрунті на початок весни.

Для затримування і нагромадження снігу на полях застосовують літні посіви кулісних рослин (соняшнику, кукурудзи, сорго та ін.) і роблять снігові вали сніговими плугами-валкоутворювачами. При щільності снігу 0,3 г/см3шар снігу висотою 10 см забезпечує близько 300 м3/га води. Для раціонального використання зимових опадів і місцевого стоку навесні застосовують такі заходи: полицеву і безполицеву оранку впоперек схилу, гребеневу оранку, борознування впоперек схилів; щілювання на глибину до 60-65 см і відстанню між щілинами 3-5 м упоперек схилу та ін. Важливим для раціонального використання вологи та боротьби з ерозією є досвід США і України щодо застосування обробітку ґрунту по горизонталях або контурної оранки.

По-друге, весняне «закриття вологи» боронуванням.

Не так давно в Україні з’явились і швидко набувають популярності агрегати вертикальної культивації. Після його проходження не відбувається перемішування грунту, а всі пожнивні рештки подрібнюються та залишаються на поверхні. В такий спосіб зберігається волога та запобігається грунтова ерозія. Не дивлячись на явну вигоду від даного методу, аграрії все ж не поспішають закуповувати дане обладнання із-за його високої ціни.

Мульчування ґрунту. Директор з розвитку проектів компанії «Маїс» Юрій Пащенко радить з власного досвіду: «Одним із способів збереження вологи в посівах кукурудзи є мульчування ґрунту рослинними залишками попередника. Мульчування не зможе в повній мірі зберегти всю ту вологу,  яка є в ґрунті протягом вегетації. В той же час ми можемо говорити, що 40-45% покриття поверхні ґрунту рослинними рештками лише створює умови для незначного збереження вологи , але суттєвої ролі не відіграє. Покриття на 70% і більше вже набагато ефективніше збереже вологу. І, безумовно, 100% покриття є ідеальним варіантом для збереження вологи».

Дотримання оптимальних строків сівби. Як надто ранні, так і надто пізні строки сівби шкодять рослині та не сприяють хорошому проростанню. При цьому експерти вважають, що в більшості випадків краще посіяти рано, ніж пізно, бо з кожним тижнем «простою» кількість вологи в ґрунті невпинно та суттєво зменшується.

Використання потенціалу самої культури. Підбір оптимальної для регіону групи стиглості сортів або гібридів, надання переваги посухостійким гібридам — це додаткова можливість ефективно використовувати вологу та не залежати повністю від примх погоди.

Регулювання густоти стояння рослин. Дотримання оптимальної густоти дозволить забезпечити культуру достатньою кількістю вологи.

Своєчасна боротьба з бур’янами та підвищення конкурентоспроможності культури. Бур’яни «відтягують на себе» від 30% до 40%-45% продуктивної вологи з ґрунту.  Тому не можна допускати забур’яненості посівів, потрібно створювати такі умови на початку розвитку культури, щоб вона могла активно конкурувати з бур’янами.

Раціональний підхід до застосування добрив. «Що занадто — то не здорово», говорили наші пращури. Саме цією приказкою можна керуватися агрономам при розрахунку норми внесення добрив.

Поліпшення мікрокліматичних умов. Одним з важливих заходів збільшення вологості в ґрунті є поліпшення мікрокліматичних умов за допомогою насадження лісових смуг, залісення піщаних ділянок, ярів та ін. При цьому підвищується вологість повітря, знижується сила вітру, збільшується кількість снігу на полях, краще використовуються ґрунтом весняні талі води, помітно зменшується ерозія, підвищується рівень підґрунтових вод.

Джерела:

data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

Метки: ,