МІКРОДОБРИВО

Вимоги до якості насіння

Сівба високоякісним насінням – один з основних агротехнічних заходів, спрямованих на вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур. Показниками якості посівного матеріалу є чистота, схожість, посівна придатність, енергія проростання, маса 1000 зерен, натура зерна, вирівняність, пошкодженість шкідниками та вологість зерна.


Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 476 від 4 жовтня 2018 р. затверджено Методичні вимоги у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння зернових культур. Вимоги поширюються на насіння пшениці м’якої, пшениці твердої, пшениці полби, пшениці спельти, жита, тритикале, ячменю, вівса, рису, проса, гречки, а також кукурудзи і сорго в частині показників сортової та фізичної чистоти, вмісту насіння інших видів культурних рослин і бур’янів, та застосовуються органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, науково-дослідними установами, аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), суб’єктами насінництва.

Наказ набрав чинності від 23 листопада 2018 року. Із затвердженими методичними вимогами у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння зернових культур можна ознайомитися за посиланням 

Відповідно до державного стандарту розрізняють три категорії репродукції насіння, яке висіватимуть. Якщо насіння відповідає цим вимогам, його називають кондиційним .

Категорії насіння і показники якості його визначаються і регламентуються державним стандартам України ДСТУ 2240–93.

Важливо мати насіннєвий матеріал з високими показниками сортової чистоти. Так, наприклад, для пшениці, згідно зі стандартом, перша категорія сортової чистоти повинна становити 99,5%, друга — 98%, третя — 95%. Велике значення мають показники засміченості насіння бур’янами, ураженість хворобами та шкідниками. На 1 кг насіння найвищої якості має бути не більше 10 шт. насінин інших рослин, з них насіння бур’янів — близько 5 шт., другого класу — 40 шт., у тому числі бур’янів 20 шт. Такі суворі вимоги є цілком виправдані. Не допускається до сівби насіння всіх культур при наявності в них карантинних бур’янів, шкідників і хвороб, а також зібране з полів, пошкоджених твердою і стебловою головнею (насіння жита), стебловою і карликовою головнею, пильною головнею.

Показники (норми)  посівних якостей насіння зернових культур залежно від категорій та генерацій

 

Культура Категорія насіння Сортова чистота, %, мінімум Ураження посіву сажками, %, максимум Вміст насіння Вміст, %,максимум Схожість, %, мінімум Вологість, %, максимум Додаткові вимоги щодо вмісту, %, максимум
основної культури, %, мінімум інших видів, шт/кг, максимум
культурних бур’янів в тому числі важко- відокрем- люваних мішечків сажки ріжків
Пшениця ОН 99,9 0,0/0,0 99,0 2 2 0 0,0 0,0 92 а) 14,0
м’яка ЕН 99,7 0,1/0,0 99,0 5 5 0 0,0 0,01 92 б) 15,0
РН-1—3 98,0 0,3/0,1 98,0 20 20 5 0,002 0,03 92 в) 15,5
РН-н 97,0 0,5/0,3 97,0 130 70 5 0,002 0,05 87
Пшениця ОН 99,9 0,0/0,0 99,0 2 2 0 0,0 0,0 87 а) 14,0
ЕН 99,7 0,1/0,0 99,0 5 5 0 0,0 0,01 87 б) 15,0
тверда РН-1—3 98,0 0,3/0,1 98,0 20 20 5 0,002 0,03 87
РН-н 97,0 0,5/0,3 97,0 130 70 5 0,002 0,05 82
Жито ОН 0,0 99,0 2 2 0 0,0 0,3 90 а) 14,0
ЕН 0,0 99,0 5 5 0 0,0 0,03 90 б) 15,0
РН-1—3 0,3 98,0 40 40 5 0,002 0,05 90 в) 15,5
РН-н 0,5 97,0 130 70 5 0,002 0,07 85
Ячмінь ОН 99,9 0,0/0,0 99,0 2 2 0 0,0 0,0 92 а) 14,0
ЕН 99,7 0,1/0,0 99,0 5 5 0 0,0 0,01 92 б) 15,0
РН-1—3 98,0 0,3/0,3 98,0 60 20 5 0,002 0,03 92 в) 15,5
РН-н 97,0 0,5/0,5 97,0 230 70 5 0,002 0,05 87
Овес ОН 99,9 0,0 99,0 2 3 0 0,0 0,0 92 а) 14,0
ЕН 99,7 0,1 99,0 5 5 2 0,0 0,01 92 б) 15,0
РН-1—3 98,0 0,3 98,0 60 20 5 0,002 0,03 92 в) 15,5
РН-н 97,0 0,5 97,0 230 70 10 0,002 0,05 87
Просо ОН 99,9 0,0 99,0 2 4 0 ____ 92 а)13,5
ЕН 99,8 0,1 99,0 6 10 0 92 б) 14,5
РН-1—3 99,5 0,3 98,0 20 зо 0 92 в) 15,0
РН-н 98,0 0,5 97,0 50 150 0 87
Гречка ОН 99,0 2 4 92 а) 14,0
ЕН 99,0 10 10 »щі 92 б) 15,0
РН-1—3 98,0 20 ЗО 92 в) 15,5
РН-н 98,0 40 80 87
Рис ОН 99,8 99,0 3 90 а) 14,0
ЕН 99,5 99,0 5 90
РН-1—3 98,5 98,0 10 90
РН-н 97,0 97,0 50 85
Пелюшка
Горох ОН 99,8 99,0 3 0 92 а) 14,0 0,0
ЕН 99,6 99,0 5 0 92 б) 15,0 0,0
РН-1—3 98,0 98,0 15 3 92 в) 15,5 0,5
РН-н 96,8 97,0 25 5 87 1,0
Алкалоїдних

зерен

Люпин ОН 99,6 99,0 3 1 87 а) 0,0
(жовтий ЕН 99,0 99,0 10 3 —і 87 б) 16,0 0,5
та РН-1—3 98,0 97,0 ЗО 15 87 в) 16,0 2,0
вузьколистий) РН-н 96,8 95,0 50 30 82 3,0
Квасоля ОН 99,8 99,0 0 0 92 а) 14,0
звичайна ЕН 99,6 99,0 0 0 92 б) 14,5
РН-1—3 99,2 99,0 5 1 92 в) 15,0
РН-н 98,4 98,0 15 2 87

 

Господарства повинні висівати насіння переважно 1-3 категорій. Заборонено сіяти некондиційне насіння.

Контроль за якістю насіння в господарствах здійснюють державні насінні інспекції. Для цього від кожної партії насіння відбирають середній зразок: для пшениці, вівса, жита, ячменю маса його становить 1000 г, для проса – 500, конюшини, люцерни – 250 г. Один з відібраних зразків для визначення чистоти, енергії проростання, схожості і маси 1000 зерен зсипають у мішечки, другий для визначення вологості й зараженості насіння – в пляшку, яку щільно закривають. Для визначення ступеня ураженості хворобами насіння пророщують у вологих камерах і на поживних середовищах.

Чистота насіння. Це маса чистого насіння досліджуваної культури у відсотках до загальної його маси.

Насіннєвий матеріал не повинен містити ніяких домішок. Для визначення чистоти насіння різних груп рослин із середнього зразка відбирають такі наважки: пшениці, жита, ячменю, вівса, гречки, вики, сочевиці, рису по 50 г; кукурудзи, гороху, квасолі – 200; соняшнику, сої, люпину, гарбузів, кавунів – 100; буряків, конопель, сорго, еспарцету – 25; льону – 10; гірчиці, ріпака, люцерни, конюшини – по 5 г.

Наважку насіння на розбірній дощці розділяють на такі фракції: чисте здорове насіння основної культури; дрібне, бите, пошкоджене, проросле насіння основної культури; мертве сміття (полова, пісок, грудочки землі тощо); живе сміття (насіння бур’янів, домішки насіння інших культур, живі шкідники, уражене сажкою насіння, ріжки тощо).

Кожну відібрану фракцію зважують окремо, визначаючи масу спочатку в грамах, а потім у відсотках від узятої наважки. Крім того, підраховують насіння інших культурних рослин і насіння бур’янів, визначаючи їх кількість на один кілограм насіння досліджуваного зразка.

Якщо чистота насіння нижча, ніж передбачено ГОСТом, його не можна висівати, а треба повторно очистити. Забороняється висівати також насіння, в якому є насіння карантинних бур’янів.

Схожість насіння. Це кількість насіння, яке проросло у встановлений для певної культури строк (7-10 днів). Вона виражається у відсотках до загальної кількості насіння, взятого для пророщування. Схожість – один з основних показників якості насіння. Погана схожість викликає зрідженість посівів, що значно впливає на врожай сільськогосподарських культур .

Оригінальне та елітне насіння основних зернових культур повинно мати схожість не нижче 92%, першої-третьої репродукції —  92 , а наступних репродукції — 87 %.

Таблиця: Строки визначення енергії проростання і схожості насіння

Культура Кількість днів для визначення
Енергії проростання Схожості
Пшениця м’яка 3 7
тверда 4 8
Жито 3 7
Ячмінь 3 7
Овес 4 7
Кукурудза 4 7
Просо 3 7
Рис 4 10
Сорго 3 8

Для визначення схожості з фракції чистого насіння відбирають підряд чотири проби по 100 насінин і пророщують їх у ростильнях на вологому чистому прожареному піску або фільтрувальному папері. Ростильні розміщують у термостатах, де підтримують температуру близько 20°С для насіння холодостійких культур (пшениці, жита, ячменю, вівсу, гороху) і 20-30°С для теплолюбних культур (кукурудзи, проса, гречки, рису, квасолі). За проростанням насіння спостерігають щоденно протягом 7-10 днів. Схожість виражають відсотковим відношенням кількості насіння, що проросло, до загальної кількості висіяного.

Щоб швидко визначити схожість насіння, користуються методами, розробленими Гуревичем, Фурсовою та Нелюбовим. За цими методами визначають життєздатність насіння. В основі методу Гуревича лежить здатність насіння виділяти речовини, які відновлюють динітробензол. Внаслідок взаємодії відновних продуктів, що утворюються з динітробензолу, з аміаком насіння стає пурпуровим. Для цього його протягом 4-5 год замочують у розчин аміаку. Потім зрізують кінчик зародка і розглядають його через лупу із збільшенням у 10-20 разів. Живе зерно змінює колір, а несхоже не змінює.

Крім динітробензолу, використовують і тетразол. Розрізане живе зерно в цьому розчині червоніє, а колір мертвого не змінюється. Для визначення схожості кукурудзи використовують спосіб, розроблений в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН. Насіння обробляють гарячим (40-43°С) 0,4-0,5%-им розчином індиго карміну протягом 1,5-2 год. Колір живого насіння після цього не змінюється, а мертвого – забарвлюється.

Енергія проростання. Кількість насіння, що проросло за перші 3-4 дні, показує його енергію проростання.

Насіння, що має високу енергію проростання, дає дружні сходи, які менше пригнічується бур’янами і більше стійкі проти несприятливих умов.

Життєздатне насіння, що має низьку схожість, піддають повітряно-тепловому обігріванню. Якщо після цього схожість насіння не дуже підвищується і не досягає стандарту, то його бракують і переводять у продовольче або фуражне зерно.

Посівна придатність насіння. Це вміст у ньому чистого та одночасно схожого насіння. Щоб визначити посівну придатність, відсоток чистоти множать на відсоток схожості й добуток ділять на 100. Так, якщо чистота посівного матеріалу озимої пшениці становить 99%, а лабораторна схожість – 96%, тоді посівна придатність насіння 99 · 96 буде: -1000 = 95% . Отже, 100 кг посівного матеріалу містить 95 кг чистого і схожого

насіння. Дані про посівну придатність використовують при остаточному встановленні норми висіву.

Маса 1000 насінин. Установлено, що чим крупніше і важче насіння, тим більше в ньому міститься поживних речовин і краще розвинений його зародок. Рослини, що виросли з такого насіння, високоврожайні.

Без визначення посівної придатності і маси 1000 насіння не можна встановити норми висіву і визначити його схожість у польових умовах. Для визначення маси 1000 насінин з фракції чистого насіння відбирають підряд дві проби по 500 шт. у кожній і зважують з точністю до 0,01 г. Якщо розбіжність між масами обох проб не перевищує 3% середньої, підсумовують масу першої і другої проб.

Вологість. Важливим показником якості насіння є його вологість. Нормальною вологістю насіння зернових культур вважають 14-15, а соняшнику й льону – 11-12%. При підвищеній вологості зерно в сховищах самозігрівається, уражується хворобами, пошкоджується шкідниками тощо. Підвищена вологість призводить до помітного зниження схожості, а іноді до повного псування насіння.

Вологість визначають у лабораторії, висушуючи подрібнене насіння в сушильній шафі до постійної маси при температурі 130°С протягом 40 хв. Різниця в масі до і після висушування, виражена у відсотках до початкової маси, і становитиме вологість насіння.

Вологість насіння визначають також електричними вологомірами, які застосовують переважно на елеваторах, пунктах приймання зерна, а також у насінних інспекціях.

Натура зерна (об’ємна маса). Це маса насіння в об’ємі 1 л. Чим вона більша, тим вища якість зерна. Натуру його визначають пуркою. Натура зерна, як і маса 1000 насінин, може також змінюватися залежно від природних умов району, особливостей сорту, агротехнічних прийомів вирощування тощо. Знаючи натуру, можна визначити масу певної партії зерна у складському приміщенні.

Вирівняність. Це таке насіння, максимальна кількість якого має приблизно однаковий розмір. Високої вирівняності посівного матеріалу досягають сортуванням його на різних машинах. Щоб установити ступінь вирівняності, насіння пропускають через сита різних розмірів і форм, залежно від особливостей окремих культур.

Зараженість насіння. Найчастіше в зерні бувають комірні кліщі та довгоносики. Щоб виявити їх, зразок насіння витримують 1,5-2 год при кімнатній температурі (тоді шкідники починають рухатися). Потім зразок просівають через сито з діаметром отворів 2,6-1,5 мм, а дрібне насіння – через сито з діаметром отворів 1 мм. На ситі разом з насінням залишаються довгоносики та інші шкідники, а у відсіві – кліщі. Через лупу визначають їхню кількість і перераховують на 1 кг насіння.

Сажку, ріжки та інші збудники хвороб виявляють, аналізуючи живе сміття. Зараженість іншими хворобами визначають у вологій камері та на поживних середовищах.

Крім цих показників, є й інші – колір, блиск, запах тощо. Свіже насіння, яке добре збереглося, має специфічний колір, блиск тощо. Зміни цих властивостей насіння свідчать про погіршення його якості.

Джерела:

  • https://pidruchniki.com/14230424/geografiya/pidgotovka_nasinnya_sivba
  • http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/10898-vymohy-do-iakosti-zerna.html

data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

Метки: