МІКРОДОБРИВО

Суниця

Суниця належить до числа найбільш розповсюджених ягідних культур. Висока пластичність і пристосованість рослин до умов навколишнього середовища, ранній вступ у період плодоношення, високі врожаї, швидке дозрівання плодів і здатність їх до різного роду переробки, швидка окупність затрат при закладанні плантацій обумовили підвищений інтерес до вирощування цієї культури. Невибагливість, екологічна лабільність культури, доступність агротехніки вирощування, виняткові смакові якості та лікувальні властивості перших плодів весняного періоду зробили культуру цього виду найпоширенішою у приватному присадибному садівництві.


Згідно з даними Марковського В.С., у приватному секторі України зосереджено 7,7-7,8 тис. га насаджень суниці. Пріоритетного значення для розвитку ягідництва в Україні набуває вивчення біології розвитку нових сортів суниці.

Скачать: Книга  “Интенсивная технология выращивания земляники садовой и малины в не защищенном грунте” (укр.)

 

  Дикун Николай Александрович

Полтавская обл., Семёновский р~н, с. Горошино

моб. 8 (067) 530—99—36

Сайт: http://nikolai-dikun.narod.ru/index.htm

Суниця має низьке стебло, але росте воно протягом 4-6 років. Від стебел дерев’янистих рослин відрізняється тим, що має дуже розвинуті паренхімні тканини, в яких відкладається запас пластичних речовин. Щорічний приріст стебел у суниці не перевищує 2 см, і в дорослих рослин вони сягають 10 см.  Розгалуження рослин, так звані ріжки, ростуть із верхніх бічних стебел, які утворюються в другій половині літа або осені. Кожне із розгалужень закінчується верхівковою – «брунькою–сердечком», із якої навесні розвивається суцвіття.

У суниці листок складний і складається з трьох листочків, на черешку довжиною 15-20 см. У деяких сортів частина листків має по 4 і навіть по 5 листочків. В основі черешків прилистки. Листки на стеблах розміщені дуже густо, у вигляді розетки. На кожному ріжку за вегетаційний період виростає 10-15 листків.

Наприкінці цвітіння, а в деяких сортів і раніше, з пазух листків, які утворилися навесні, починають виростати бічні тонкі, довгі, сланкі пагони, які стеляться по землі. Особливо багато їх виростає після дозрівання плодів і в другій половині літа. На сланких пагонах є колінця. На кожному другому, четвертому, шостому та інших парних колінцях виростають розетки листків. Із основи розеткових колінець розвиваються пучки коренів, які в розпушеному і вологому ґрунті вростають у землю і там розгалужуються. Непарні колінця (перше, третє, п’яте і т.д.) мають по одному недорозвиненому листку, з пазух яких розеткові колінця чергуються з колінцями вусиків так само, як і на основних вусиках.

До середини літа у більш ранніх розеток на вусиках, а на осінь у тих, що з’явилися пізніше, виростають добре розвинуті корені та порівняно товсте стебло заввишки 5-10 мм. Ці нові рослини (флянці) використовують для насадження плантацій. Молоді рослини, в яких стебла ще не розгалужені, дають менше вусиків, ніж дворічні з розгалуженими стеблами.

Підземна частина суниць складається з короткого кореневища (підземного стебла) та коренів. Кореневище утворюється в результаті заглиблення основи розсади (на 1-1,5 см) під час садіння та підгортання ґрунту до стебел, а також при обробітку в рядках і міжряддях.

Корені мичкуваті, дуже розгалужені, з багатьма дрібними тонкими корінчиками. Основна маса коренів (до 90%) розміщена у верхньому шарі ґрунту на глибині 10-30 см, а окремі з них заходять на глибину до 90-150 см. У горизонтальному напрямку корені в суниць, які вирощують у загущених рядках, розвиваються в основному під пологом листків. На відстані до 10 см від основи рослини розміщено 72,6% загальної довжини всіх коренів, від 10 до 20 см – 21,6% і далі – 5,8%.

У зв’язку з неглибоким розміщенням коренів необхідно зберігати вологу у верхніх шарах ґрунту, застосовуючи неглибокий міжрядний обробіток ґрунту біля кущів, щоб не пошкодити корені. Коренева система суниць чутлива до морозів і підмерзає, якщо її не захищати взимку сніговим покривом або яким-небудь штучним укриттям. Корені суниць починають рости та розгалужуватися рано навесні при температурі ґрунту +1-20С. Вони особливо інтенсивно ростуть до початку достигання ягід, і ріст їх не зупиняється аж до замерзання ґрунту, якщо є достатня кількість вологи. Після збирання врожаю в основі приростів цього року на стеблах починають виростати нові додаткові корені.

Коренева система суниць у перші 3 роки життя рослин збільшується за рахунок як її розгалуження, так і використання нових додаткових коренів із наймолодших частин стебла, які розміщуються біля самої поверхні ґрунту. Інтенсивність наростання основної кореневої системи при весняному садінні знижується після першого врожаю, а при садінні влітку – після другого плодоношення. Починаючи з третього й четвертого року, після садіння нижня частина стебла разом із розміщеними на ньому коренями поступово відмирає. Корені, що відмирають, частково змінюються новими, які відростають з основ приростків ріжків поточного року. Але з віком ріжки все вище піднімаються над поверхнею ґрунту, і повітряні корені дуже потерпають від посухи або гинуть від морозів. У результаті цього розміри дієвої кореневої системи з кожним роком зменшуються, а рослини від цього слабшають і знижують урожай. Отже, на третій-четвертий рік плодоношення суниці набагато знижують урожай, тому їх недоцільно вирощувати на одному місці більш як 4-5 років, і старі плантації в цей час переорюють.

Закладання квіткових бруньок на ріжках навіть в однієї й тієї ж рослини розтягується на 10-16 днів. У сильних ріжків вони закладаються раніше, ніж у слабких. У бічних конусах наростання сердечок меристема переходить у генеративний стан на 15-20 днів пізніше, ніж у верхівок (у термінальних конусах наростання). На однорічній плантації квіткові бруньки починають утворюватися на 4-7 днів пізніше, ніж на дворічній.

Квітки суниці зібрані в щіткоподібні суцвіття дихазіального типу, й тому вони розвиваються в суцвітті неодночасно. Спочатку з’являються квітки першого порядку, потім із пазух її двох приквітників виростають квітки другого порядку, а з них – третього порядку і т.д. Верхівкові суцвіття мають від 6 до 11 квіток.

В умовах лісостепу України цвітіння суниць починається в третій декаді квітня – на початку травня. Першими зацвітають ранні сорти, через 4-5 днів – середнього строку достигання і через 8-10 днів – пізніші. Тривалість періоду цвітіння залежить від сорту й погоди. Іноді останні квітки цвітуть у той час, коли починають достигати перші плоди. Між початком цвітіння й початком достигання ягід проходить період від 20 до 26 днів.

Якісна характеристика плоду є однією зі складових господарської оцінки сорту. До основних елементів якісної характеристики плоду належать: смак, форма, величина, одномірність, товарний вигляд, хімічний склад, придатність до технічної переробки. Всі вони змінюються в певних сортових межах залежно від умов агросередовища року. За смаковими якостями сорти відносять до десертних, столових або технічних.

Інтенсивність забарвлення м’якуша здебільшого відповідає інтенсивності забарвлення плоду. Для технічної переробки плодів кращими вважають сорти з темно-червоним забарвленням поверхні та м’якуша ягід.

Смак плодів залежить від вмісту цукру, кислот і співвідношення між ними, а також від ступеня ароматичності, присмаку і консистенції м’якуша. Найсолодшими ягоди бувають при достиганні в сонячні дні. Нестача та надмірна кількість вологи в грунті значно погіршують смакові якості плодів.

Ягоди розрізняють також за ароматом. Великоплідні суниці хоч і мають приємний аромат, але він менш виражений, ніж у лісових суниць і полуниць. За розміром плодів сорти суниць значно різняться між собою. Свіжі плоди суниці збирають уранці, коли зійде роса, або в кінці дня до появи роси. Популярність плодів суниці як дієтичного та лікувального засобу пояснюється їхніми смаковими якостями, які поєднуються з широким діапазоном лікувальної дії. Плоди суниці посилюють апетит, покращують травлення, мають сечогінну, жовчогінну, антимікробну, протизапальну, цукрознижувальну, антитиреоїдну дію.

Для закладання плантації найбільш сприятливими є ґрунти середнього механічного складу з нейтральною реакцією. Для суниці непридатні водорозділи, вершини та нижні частини пагорбів і низини, а також схили більше 100м. Краще використовувати середні та верхні частини пологих схилів, захищені від вітру.

За рік до закладання нової плантації треба встановити чисельність комах-фітофагів, які заселяють грунт (дротянки, капустянки, личинки хрущів і гусінь підгризаючих совок). При чисельності 3-5 екз/м² проводять агротехнічні та хімічні заходи по їх винищенню або підбирають нову плантацію.

Після того як ділянка буде звільнена від бур’янів, вноситься під оранку гній (50-60 т/га) разом із мінеральними добривами (150-200 кг/га Р2О5 і 200-250 кг/га К2О). При підвищеній кислотності ґрунту необхідно проводити вапнування: за рік-два до посадки або після передпосадкової оранки. Середня норма вапнування 1,5-2 т/га СаО. Підготовлена таким чином ділянка не потребує застосування добрив протягом усього часу експлуатації (2-3 роки).

Найкращими попередниками суниці є зернові та сидеральні культури. Після них краще садити коренеплоди та бобові, наступного року – гарбузові, після цього – томати, цибулю.

Вирощування посадкового матеріалу суниці повинне здійснюватись у спеціальних маточниках. Елітні маточники закладаються суперелітною оздоровленою розсадою. Велике значення має вибір ділянки та її передпосадкова підготовка (просторова ізоляція, місце в сівозміні, передпосадкове внесення добрив). Висаджувати рослини найкраще в кінці серпня – на початку вересня. Площа живлення – 90-70 на 50-20 см залежно від ступеню здатності того чи іншого сорту утворювати вуса. Рослини поливають, проводять рихлення міжрядь. Навесні наступного року послідовно витримують усі елементи технології з метою масового утворення і вкорінення розеток. Обов’язковий агрозахід – видалення квітконосів на маточних рослинах. Він, по-перше, стимулює утворення вусів, по-друге, зменшує ризик повторного зараження вірусами і, крім того, запобігає біологічному засміченню сортів рослинами-сіянцями.

Маточники суниці експлуатують, як правило, 1 рік (максимум 2 роки). При дотриманні високого агротехнічного рівня продуктивність маточника складає 600 – 800 тис. шт. високоякісної розсади з гектара.

Висаджувати розсаду краще в серпні й на початку вересня або рано навесні, коли в ґрунті є достатньо вологи, а невисокі температури повітря запобігають підсиханню висадженої розсади. Розсада має бути здоровою, чистосортною, з міцними коренями, вирощена в розсадниках або взята від маточних кущів і не заселена кліщем. У разі виникнення підозри щодо зараженості розсади потрібно провести термічну обробку: занурити розсаду на 15-17 хвилин у воду t = 46-470С. Перед висадкою посадковий матеріал потрібно обробити стимулятором коренетворення “Корневін”. Цей препарат з діючою речовиною 4  індолілмасляної кислоти сприяє укоріненню, покращує приживлення при пересадці різних сільськогосподарських культур. Кореневу систему суниці потрібно замочити перед висаджуванням у робочій суспензії: 10 г на 10 л води протягом 3 годин.

Розсаду садять так, щоб коренева шийка розташовувалась на рівні ґрунту, а верхівкова брунька залишалася відкритою. За таких умов досягається високий відсоток приживання розсади.

В основному відстань між рядками у спеціалізованих господарствах становить 70-90 см, відстань між рослинами становить 15-20 см при однострічковій схемі посадки. При багатострічковій схемі посадки ширина міжрядь становить 100 см, рослини розміщують через 20-30 см між собою, відстань між стрічками становить 30-40 см.

Для присадибних ділянок при однострічковій схемі посадки ширина міжрядь становить 50-60 см. Рослини у стрічці розміщують на відстані 15-20 см одна від одної. При багатострічковій схемі посадки ширина міжрядь становить 70 см. Рослини у стрічці розміщують на відстані 20-30 см між собою, відстань між стрічками становить 30-40 см.

Ми пропонуємо такі схеми посадки:

  • однострічкову з шириною міжрядь 90 см, відстань між рослинами у стрічці 20 см,
  • багатострічкову з шириною міжрядь 80 см, відстань між рослинами 25 см, відстань між стрічками 25 см.

Кожна зі схем може бути придатною, якщо даний сорт спроможний сформувати густоту стояння рослин на рік масового плодоношення 200-220 тис/га. На бідних піщаних ґрунтах густота посадки має бути більша, ніж на родючих.

Догляд за насадженнями після виходу з-під снігу полягає у тому, щоб видалити рештки рослин із метою винищення зимуючих кліщів, а також збудників хвороб.

  1. До початку відростання листків (за наявності в попередній рік сірої гнилі, борошнистої роси та плямистостей) обприскування фунгіцидом 3% бордоська рідина (30 кг/га за мідним купоросом, 30 г/сотку).
  2. У період відростання листків, якщо не обприскували до початку відростання, потрібно обробити фунгіцидом Байлетон 25% з.п. (0,24 кг/га) проти борошнистої роси та сірої гнилі. Також обприскування інсектицидами: Актеллік 50% к.е. (0,6 кг/га) за наявності гусені 1-3 віків вогнівок, п’ядунів і листовійок, несправжньої гусені пильщиків, личинок і дорослих комах галиць і попелиць; колоїдна сірка (5 кг/га, 50 г/сотка) за наявності кліщів; обсів плантації кропом, петрушкою, нагідками, м’ятою для відлякування шкідливих комах.
  3. На початку бутонізації при перших проявах борошнистої роси обприскування фунгіцидом Топаз 100 ЕС к.е. (0.3-0,5 л/га), за наявності шкідників обробка колоїдною сіркою (5 кг/га, 50 г/сотку); Актеллік 50% к.е. (0,6 кг/га).

Для підвищення врожайності обробка водним розчином Емістиму С (1 ампула 1 см³ на 10 л води на 1 сотку).

  1. Після цвітіння потрібно зробити мульчування торфом, соломою, сумішшю соломи з хвоєю, хвоєю. Це захищає ягоди від ураження сірою гниллю, сприяє збереженню їхнього товарного вигляду та створює несприятливі умови для розвитку шкідників. Під час достигання ягід потрібно збирати та знищувати уражені ягоди для зменшення запасу інфекції збудників хвороб (особливо гнилі). Після збирання врожаю зелену масу треба скосити та негайно прибрати з плантації з метою знищення кліщів і листогризучих комах та зменшення інфекційного початку борошнистої роси та плямистостей.

Міжряддя обробляють 4-7 разів за вегетаційний сезон. У кінці вегетації вусики в смузі проріджують, залишаючи їх на відстані 15-20 см один від одного.

  1. Після кожного збору врожаю плантацію поливають. Через два тижні після закінчення збирання врожаю рослини скошують. Листя використовують для виготовлення компостів або висушують і взимку згодовують худобі. Далі ділянку мульчують піском шаром до 3 см і регулярно щедро поливають. Із настанням заморозків проводять удобрення перегноєм-сипцем. Ця технологія дає можливість вирощувати суницю на одному місці до 4 років, отримувати щорічно високі врожаї якісних ягід та суттєві прибутки.

Для прискорення достигання ягід суниці використовують декілька технологій. Одна з них – вирощування врожаю на грядках під поліетиленовою плівкою, якою накривають грядки в середині березня. Між рослинами і плівкою лишають повітряній простір (0,3-0,5 м) за допомогою дерев’яних підпірок або дугоподібного каркасу з товстого дроту. Грядку завширшки 1,0-1,2 м готують завчасно у серпні місяці, куди висаджують впоперек грядки добре розвинену розсаду (ширина висаджування – 0,3 х 0,1 м). Створюють умови для росту рослин. На зиму їх прикривають дрібною соломою, сосновими голками, сухим картоплинням та ін. У період весняного росту, цвітіння та плодоношення стежать за вологістю ґрунту і повітря. При необхідності проводять поливи, та розпушування ґрунту, знищують бур’яни, провітрюють. У теплі сонячні дні краї плівки піднімають, що дає можливість бджолам відвідувати квіти у період цвітіння і покращувати їх запилення. На кафедрі садівництва НАУ вивчали вплив покривання поліетиленовою плівкою сортів суниці з метою прискорення достигання ягід. Із 12 сортів, які були у досліді, кращими виявились Десна, Фламінго, Катюша, Максим і Брайтон (нейтрального світлового дня). У цих сортів відмічено прискорення достигання ягід на 16-20 днів, при їх високих товарних і смакових якостях.

На присадибних ділянках поширена технологія, спрямована на раціональне використання землі (масово застосовується у селах Черкаської області). Насадження суниці закладають після овочів, зоравши чи перекопавши ділянку восени. Вносять фосфорні й калійні добрива і перегній, що зберігався в бурті не менше року. Рано навесні ґрунт боронують, заготовляють розсаду суниці. Її одразу ж висаджують за схемою 0,3 х 0,3 м у залиті водою лунки. Стежать, щоб не загиналося коріння, не засипалася верхівкова брунька. Після садіння поливають. Надалі полив ведуть на ґрунтах легкого механічного складу щоденно, а на інших – за необхідністю. Полив проводять також для захисту насаджень від весняних заморозків. Між рослинами молодих насаджень висаджують цибулю, яку збирають на початку липня. Далі ґрунт розпушують, підживлюють азотними добривами і знову регулярно поливають. Систематично ведуть боротьбу з бур’янами. Рано навесні наступного року закривають вологу граблями. При дощовій погоді рослини обприскують 1%-ою бордоською рідиною, попереджуючи розвиток сірої гнилі. Наприкінці квітня – на початку травня (до цвітіння) виполюють бур’яни та розпушують ґрунт на глибину 10-12 см.

 

Кращі традиційні сорти суниці ананасної:

 

Сорт Термін достигання Розмір плодів Колір ягід Особливості
Клері Ранній Конусоподібний, видовжений Помаранчево-червоний Стійкий до хвороб та морозів
Елсанта Середньоранній Середній, великий Світло-червоний
Флоренс Середньоранній Великий Темно-червоний Стійкий до хвороб
Еліс Середньоранній Середній, великий Помаранчево-червоний Стійкий до хвороб
Еверест Середньоранній Великий Темно-червоний Тривалий термін зберігання
Дарлісет Середньоранній Середній Помаранчево-червоний Тривалий термін зберігання
Ава Середній Великий Червоний Пелюстки не опадають після достигання плодів
Емілє Середній Середній Темно-червоний
Мармо лада Середньопізній Великий Червоний
Ароза Середньопізній Великий Яскраво-червоний Дозрівають на материнській рослині
Максі Пізній Дуже великий Темно-червоний Посухостійкий
Фламенко Пізній Середньо-великий Помаранчево-червоний
Каліпсо З червня по жовтень Середній Темно-червоний
Саріан З червня по жовтень Великий Світло-червоний
Ямаска* Середній Червоний Стійкий до хвороб та морозів

*- Сорт не утворює пилок, кращий обпилювач «Флоренс»

data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

Метки: ,