МІКРОДОБРИВО

Протруювання зернових – початковий етап формування врожаю (рекомендації)

Протруювання (передпосівна обробка) насіння (садивного матеріалу) – комплексний захід, спрямований на знищення інфекції рослинного (грибної природи) чи тваринного походження (бактерії) та пригнічення інфекцій, що знаходяться у ґрунті і створюють небезпеку знищення рослин, зрідження густоти посівів, пригнічення їх росту і розвитку.
Протруювання насіннєвого (садивного) матеріалу захисно-стимулюючими речовинами (П.Н.М.) – нанесення окремого пестициду чи суміші різних компонентів захисно-стимулюючих речовин (комбіновані протруйники, регулятори росту рослин, мікроелементи) для знищення інфекції патогенів чи запобігання їх проникненню у рослину та пошкодження її організмами тваринного походження. П.Н.М. буває кількох видів: напівсухе, інкрустація, дражування насіння.

Методи протруювання насіння

Напівсухе протруювання – нанесення на насіннєвий (садивний) матеріал водної суспензії захисно-стимулюючих речовин (комбінованих протруйників, регуляторів росту рослин, мікроелементів) чи порошкоподібного препарату після зволоження водою (5–30 л/т насіння) без наступного просушування.
Інкрустація насіння – покриття насіння водною суспензією, що містить захисно-стимулюючі речовини (пестициди, регулятори росту рослин, мікроелементи), плівкоутворювач і барвник.
Дражування насіння – зміна форми та величини насінин за поступового додавання наповнювачів, клейких та/або захисно-стимулюючих речовин (пестицидів, регуляторів росту рослин, мікроелементів), що забезпечує точне висівання на кінцеву густоту рослин та захист від шкідливих організмів.

У нас можна придбати протруйники для насіння зернових.

 Для замовлення телефонуйте: +38 (066) 215-63-58 


На сайті лише частина товарів – наявність та актуальну ціну уточнюйте!

Фактори, що впливають на ефективність протруйників насіння

Правильний вибір діючої речовини протруйника і препаративної форми. Для того, щоб вибрати оптимальний препарат, слід враховувати, які збудники хвороб чи види шкідників наявні у висівному матеріалі та орному шарі ґрунту поля, де буде проведено висів. Для адекватного вибору діючої речовини бажано зробити аналіз висівного матеріалу та ґрунту на наявність збудників хвороб і шкідників.

Слід також враховувати механізм дії препарату — контактна, системна чи комбінована. Здебільшого найефективніші препарати з декількома складниками — системної та контактної дії. Ефективність дії протруйника значно залежить від способу його нанесення на насінину та рівномірності й надійності утримання захисного покриття. Тому в складі якісних протруйників, окрім діючої речовини, завжди є розчинники, полімери, барвники, поверхнево активні речовини, інгібітори піноутворення. Стосовно препаративної форми, то найефективніша — у вигляді водорозчинних концентратів суспензій, які добре покривають поверхню насінини, що забезпечує тривалий захист від збудників хвороб і шкідників.

Якість висівного матеріалу перед протруюванням. Якість насіння зернових перед обробкою протруйником має відповідати вимогам державних стандартів. Усі показники: чистота насіння, енергія проростання, зараженість хворобами, вологість — мають бути в нормі. Часто причиною низької ефективності протруйника є неналежна якість саме висівного матеріалу. Це особливо актуально для насіння, яке довго зберігали і воно має дещо знижену схожість та енергію проростання зерна (до того ж слід враховувати, що застосування протруйників зазвичай додатково знижує цю енергію).

Технологія протруювання насіння. У великих виробничих компаніях використовують стаціонарні лінії з калібрування й протруювання насіння, тоді як дрібні фермерські господарства за браком коштів на придбання відповідної техніки змушені застосовувати звичайні бетономішалки або просто перемішувати насіння з протруйником на рівній поверхні.

Стаціонарні шнекові протруювачі дають змогу обробляти великі партії насіння, проте за такої технології зростає кількість пошкодженого зерна, також для їхнього монтування й експлуатації на перших порах потрібні значні капіталовкладення. Самохідні протруювачі насіння зернових культур економічно вигідніші та потребують менших матеріальних витрат, до того ж у них менший відсоток пошкодженого насіння через уникнення етапу транспортування насіння.

Вплив погодних умов. У зонах із недостатньою кількістю опадів на момент висіву озимини або ярих зернових культур значно затримується поява сходів протруєного насіння. Енергія проростання обробленого насіння в напівсухому ґрунті значно знижується.

Механізм дії діючих речовин.

Фунгіцидна група

Азоксистробін — фунгіцид класу стробілуринів. Особливістю цього препарату є те, що його не слід застосовувати повторно на наступний вегетаційний період цієї ж культури. Азоксистробін уповільнює мітохондріальне дихання шляхом блокування транспорту електронів у ланках енергетичного обміну. Цей препарат має тривалий захисний ефект проти несправжньої та борошнистої роси, фузаріозу колоса, пероноспорозу.

Дифеноконазол — це системний фунгіцид, протруйник насіння. Особливості дії його не залежать від більшості погодних факторів, проте за зниження теплової температури до 12°С і нижче ефективність препарату значно зменшується. Дифеноконазол переважає більшість препаратів за спектром дії. Поглинання цього препарату насінням відбувається поступово. Високу фунгіцидну дію препарат проявляє саме в найуразливіші періоди розвитку рослинного організму. Позитивною властивістю цього препарату є те, що обробку насіння можна проводити заздалегідь до терміну висіву — від декількох місяців до року. Під час передвисівної обробки дифеноконазол проникає всередину насіння та здатен у міру росту рослин поширюватись усім рослинним організмом. Усередині рослинних тканин цей препарат інгібує ріст міцелію гриба та знижує рівень його спороношення.

Імазаліл — діюча речовин системної дії (група похідні імідазолу). Знищує гельмінтоспоріозну та фузаріозну кореневі гнилі; має довгострокову дію проти аерогенної інфекції, такої як борошниста роса (на ранніх етапах прояву) та інші.

Карбоксин — речовина системної дії, проникає в насіння та частково в рослину, активно знищує збудників сажкових хвороб, кореневих і стеблових гнилей.

Металаксил-М— ефективний проти кореневих гнилей. Препарат гальмує або припиняє синтез нуклеїнових кислот, а особливо РНК рибосом. Внаслідок інгібування синтезу всіх видів РНК мітоз уповільнюється або взагалі припиняється. Металаксил має два оптичні ізомери – (R) та (S). Обидва мають подібні механізми дії і впливають на ріст міцелію та формування спор. Але тільки S-ізомер на додаток, ще діє на проростаючи спори та проникненні в рослину гіфи. Саме цей ізомер використаний в протруйнику. А це значно розширює захисні можливості препарату.

Прохлораз – діюча речовина класу імідазолів з захисною та викорінюючою дією. Стримує фузаріоз колоса на 50% при обробці після появи ознак хвороби. Прохлораз проникає в усі частини рослини і зберігає активність до 4 тижнів. Інгібує біосинтез стерину в мембранах клітин грибів.

Седаксан — новий препарат, який здатен контролювати найширший спектр збудників грибних хвороб насіння зернових культур (кореневі гнилі, снігова пліснява, сажки, пліснявіння насіння). Він справляє рістстимулюючу дію, посилює ріст і розвиток кореневої системи.

Тебуконазол — відноситься до триазолів третього покоління системної дії, має захисні, лікувальні та викорінюючи властивості. Швидко проникає в рослину і рівномірно розподіляється в ній. Має специфічний ефект проти всіх видів іржі зернових культур. Також володіє росторегулюючою дією, яка може перейти до ретардантної при несприятливих умовах. Пригнічує біосинтез ергостерину в мембранах клітин фітопатогенів. За рахунок порушення процесів синтезу ергостеролів в мембранах клітин патогену ефективно знищує сажкові хвороби, захищає молоді рослини від гельмінтоспоріозної та фузаріозної кореневої гнилі, а також від септоріозу на перших етапах росту та розвитку культури.

Тіабендазол — діюча речовина системної дії (група бензимідозоли), яка зупиняє процеси поділу клітин патогену. Добре діє проти збудників сажкових хвороб, а також проти кореневих гнилей (гельмінтоспоріозної та фузаріозної). За рахунок переміщення в молоді органи проростка захищає культуру від хвороб вегетативних органів на перших етапах росту та розвитку рослин.

Тритіконазол – інгібує процес диметилювання біосинтезу стеролів і порушує вибіркову проникність клітинних мембран патогену. Завдяки поступовому пересуванню діючої речовини по рослинному організму, здійснюється лікувальна дія і зберігається персистентність (активність) на більш тривалий період.

Тирам — речовина контактної дії, знищує та контролює зовнішню інфекцію, а саме загнивання сходів та різні види плісняви.

Флудиоксоніл — фунгіцид широкого спектру дії, інгібує розвиток міцелію, блокує протеін кинази, які каналізують утворення фосфорілатиона, який є основою для синтезу ензимів. Хімічна речовина діє як на спори, так і на проростаючи гіфи грибів до проникнення їх в рослину. Його вплив на ріст гриба полягає в порушенні функції клітинних мембран патогенів, а саме транспортної. Залежно від ґрунтових умов, захисна дія флудіоксонілу може тривати впродовж 20–30 діб.
Флуопірам — інгібування (блокування) мітохондріального дихання в клітинах патогену (комплекс ІІ), протіоконазол — блокування ергостеролу. Флуопірам починає діяти одразу після потрапляння на поверхню рослини. Має трансламінарну (проникаючу) дію і проникає по міжклітинних проміжках всередину тканини.
Ципроконазол — системний фунгіцид, який належить до класу триазолів. Ця сполука має специфічний вплив на іржасті гриби. Характерною особливістю ципроконазолу є оперативність його надходження до рослинного організму: він швидко поглинається кореневою системою та листковою поверхнею. У разі зараження насіння сажковими грибами ципроконазол діє на збудника за вельми малих концентрацій. Він інгібує біосинтез стеринів у клітинах грибів. На відміну від інших інгібіторів біосинтезу стеринів, ципроконазол має ширший спектр дії, що пов’язано з його фізико- хімічними властивостями.

Інсектицидна група

Імідаклоприд – поглинається проростками культурних рослин під час проростання і швидко та рівномірно поширюється по всіх органах рослини. За рахунок тривалої дії забезпечує захист проростків від сисних і гризучих комах-шкідників. Має контактну та шлункову дію. Блокує білкові рецептори нервових клітин, що робить неможливим передачу нервових імпульсів, викликає параліч нервової системи та загибель шкідника протягом декількох годин після початку харчування.

Тіаметоксам – вражає нервову систему комах, блокуючи рух нервових (електричних) сигналів з однієї клітини до іншої. Місце враження діючої речовини – це нікотиновий ацетилхоліновий рецептор (nAChR). В результаті комахи припиняють годуватися и гинуть. Шкодочиність комах припиняється миттєво після попадання діючої речовини до організму (контактно або з їжею) внаслідок припинення годування. Повна загибель наступає протягом 24 годин від голоду.

Підвищує рівень та активність специфічних білків які позитивно впливають на захисні властивості рослин а також підвищується енергія проростання, збільшується маса кореневої системи, більш розвинутіший листовий апарат.

Тефлутрин — ефективний інсектицид. Особливістю цього препарату є те, що він утворює активну газову фракцію навколо обробленого насіння. Це газове середовище утворює захисну сферу на відстані 2–2,5 см навколо насінини. Таким чином, ґрунтові шкідники гинуть ще до того, як устигнуть завдати шкоди насінині чи молодому проростку.

 

Вибір тих чи інших протруйників визначає агроном господарства, керуючись фітосанітарним станом полів, біологічними особливостями шкідників і патогенів, ступенем зараженості насіння збудниками хвороб, імунологічними особливостями сорту, запрограмованою врожайністю культури, технологією вирощування та призначенням урожаю.

Перед протруюванням насіння має бути очищеним, відкаліброваним, доведеним до високих посівних кондицій і з вологістю, що не перевищує установлену для кожної культуриДля правильного визначення застосування найефективніших протруйників потрібно заздалегідь здати насіння у спеціалізовану насіннєву лабораторію для визначення інфекційного складу збудників хвороб.

Із урахуванням посівних площ, якості насіннєвого матеріалу, норми висівання насіння агроном господарства встановлює загальний обсяг протруювання насіння, визначає препарати для протруювання кожної культури і завозить у господарство відповідні асортимент і кількість протруйників та інших компонентів (плівкоутворювачів, мікродобрив, регуляторів росту рослин та ін.).

Задля підвищення якості протруювання, запобігання осипанню протруйників із насіння та поліпшення санітарно-гігієнічних умов у захисно-стимулюючих сумішах, окрім протруйників, використовують плівкоутворювальні речовини: полівініловий спирт (ПВС), натрієву сіль карбоксилметилцелюлози (NаКМЦ), а також рідкі добрива комплексні (РДК) — марок 10–34, 8–24, СМАН-20. Для приготування 10 л такої рідини на 1 т насіння застосовують 100–200 г ПВС, або 100–200 г NаКМЦ, або 3 л РДК; 1,5 л СМАН-20.

За використання композиції, що містить інсекто-фунгіцидні протруйники, регулятори росту рослин, мікроелементи та плівкоутворювачі, в 0,2%-ву інкрустуючу рідину вливають маточний розчин регулятора росту рослин, мікродобрив та протруйники насіння у формі рідких препаратів (т. к. с., к. с., к. е., в. с. к.).

За використання сучасних протруйників у рідких препаративних формах без додавання прилипачів препарати розбавляють певною кількістю води. Для протруювання насіння витрата препарату становить: для колосових культур — 8–10; гороху, сої, люпину — 8; соняшнику — 12–15; кукурудзи — 6–8; ріпаку — 10; картоплі — 5–6 л/т.

Обробку насіння захисно-стимулюючими речовинами здійснюють за допомогою універсальних протруювачів різних типів.

Розрахунок потрібної кількості води і протруйників проводять так: наприклад, для протруювання 1 т насіння пшениці потрібно 0,4 л Круїзеру 350 FS, т. к. с., і 2 л Кінто Дуо, к. с. Цю кількість препаратів потрібно розбавити у 7,6 л води. Ємність резервуара протруювача ППШ-5 «Господар» — 100 л. Отже, для заправки резервуара потрібно 76 л води, 4 л Круїзеру 350 FS і 20 л Кінто Дуо, к. с. — це норма для протруєння 10 т насіння.

Методи підвищення якості протруювання

Перед протруюванням насіння має бути очищеним, відкаліброваним, доведеним до високих посівних кондицій із вологістю не вище установленої для кожної культури. Вибір тих чи інших протруйників визначає агроном господарства, керуючись фітосанітарним станом полів, біологічними особливостями шкідників і патогенів, ступенем зараженості насіння збудниками хвороб, імунологічними особливостями сорту, запрограмованою урожайністю культури, технологією вирощування та призначенням урожаю.
Для правильного визначення застосування найефективніших протруйників необхідно завчасно здати насіння у спеціалізовану насіннєву лабораторію, аби дізнатися інфекційний склад збудників хвороб.
Таблиця 4.1 Протруйники насіння озимої пшениці
Таблиця 4.1 Протруйники насіння озимої пшениці (продовження)
Таблиця 4.2 Протруйники насіння озимого ячменю
З урахуванням посівних площ, якості насіннєвого матеріалу, норм висіву насіння агроном господарства встановлює загальний обсяг протруювання насіння, визначає препарати для протруювання кожної культури і завозить у господарство необхідний асортимент та кількість протруйників й інших компонентів (плівкоутворювачів, мікродобрив, регуляторів росту рослин тощо).
Для підвищення якості протруювання, запобігання осипання протруйників із насіння та покращення санітарно-гігієнічних умов у захисно-стимулюючих сумішах, окрім протруйників, використовують плівкоутворювачі: полівініловий спирт (ПВС), натрієву сіль карбоксил-метилцелюлози (NаКМЦ), а також рідкі комплексні добрива (РДК) – марок 10–34, 8–24, СМАН-20. Для приготування 10 л такої рідини на 1 т насіння застосовують 100–200 г  ПВС, або 100–200 г  NаКМЦ, чи 3 л РДК.
Використовуючи композиції, що містять комбіновані протруйники, регулятори росту рослин, мікроелементи та плівко утворювачі, в 0,2% інкрустуючу рідину вливають маточний розчин регулятора росту рослин, мікродобрив і протруйники насіння у формі рідких препаратів (т.к.с.; к. с.; к. е.; в. с.к.).
Сучасні протруйники у рідких препаративних формах без додавання прилипачів розбавляють певною кількістю води. Для протруювання насіння колосових культур витрачають 8–10 л/т насіння, гороху, сої, люпину – 8, соняшнику – 12–15; кукурудзи-6–8; ріпаку – 10, картоплі – 5–6. Обробка насіння захисно-стимулюючими речовинами проводиться за допомогою універсальних протруювачів різних типів.

Вимоги до насіння

За протруювання насіння необхідно дотримуватись таких вимог:
  • вологість насіння після протруювання не повинна бути більшою за 1%;
  • для завчасного протруювання (інкрустації) дозволяється використовувати насіння із вологістю 1–3% меншою, від нормовано кондиційної;
  • недопущення травмування насіння у процесі проведення роботи з протруювання;
  • повне і рівномірне покриття насіння захисно-стимулюючими речовинами;
  • дотримання запрограмованої норми витрати препаратів для кожної партії насіння із відхиленням запрограмованої норми на ± 10%;
  • насіння вологістю понад 14% можна обробляти не раніше як 2–3 дні до висівання.

Основні застереження

Протруювання насіння певних технічних культур (соняшнику, цукрових буряків, сої, ріпаку, кукурудзи та ін.) здійснюється централізовано на спеціалізованих насіннєвих заводах із дотриманням санітарних правил та регламентів.
Машини для централізованого протруювання насіння повинні відповідати вимогам держстандарту.
Насіння, протруєне пестицидними протруйниками, прирівнюється за небезпечністю до пестицидів, а тому при завчасному завезенні у господарства чи за децентралізованого протруювання його необхідно зберігати в спеціальних приміщеннях, ізольованих від складів із продовольчим та фуражним зерном, продовольчими і побутовими товарами.
Приміщення для роботи з пестицидами і протруєним насінням мають бути обладнаними проточно-витяжною вентиляцією, робочі місця – локальними респіраторними пристроями.
Лабораторний контроль за вмістом у повітрі робочої зони пестицидів першого класу здійснюється не рідше одного разу на місяць, інших класів – не рідше двічі на рік.
Забороняється використовувати для протруювання насіння пестициди, які не входять до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Пункти протруювання

Підбір пестицидних протруйників здійснюють залежно від зональної поширеності небезпечних шкідливих організмів, спектру дії препаратів. Нормування протруйників є найвідповідальнішим елементом щодо протруювання насіннєвого матеріалу, від якого залежить технічна, економічна й енергетична ефективність захисту рослин і технології вирощування культур в цілому. Нормування пестицидних протруйників здійснюється згідно з «Агротехнічними вимогами щодо протруйників» і додатками 1, 2, 3, 4.
Децентралізоване протруювання насіння здійснюється у господарствах на відкритому повітрі (пункти протруювання) або в спеціальних приміщеннях відповідно до відомчих інструкцій, погоджених МОЗ.
Пункти протруювання розташовуються з урахуванням вітрів і перспективного плану забудови населених пунктів на відстані не менше 200 м від житлової зони, підприємств, приміщень для утримання худоби і птиці, джерел водопостачання. Забороняється їх розміщення в 1 і 2 зонах округів санітарної охорони курорту, на території заповідників, а також у санітарних зонах рибогосподарських водойм. Майданчик для протруювання насіння розташовують на ділянці з рівнем ґрунтових вод не менше 1,5 м. Він повинен мати ухил для відводу зливових вод, навіс, тверде покриття (асфальт або бетон). Не допускається відведення зливових вод у водні об’єкти без попереднього знешкодження. Територія пунктів протруювання повинна бути озеленена та огороджена. У приміщеннях для протруювання насіння в господарствах необхідно передбачити облицювання стін глазурованою плиткою, покриття стелі олійною фарбою, цементованих або покритих плиткою підлог, ухили для стоку води, збір і знешкодження забрудненої пестицидами води; повітря перед викидом в атмосферу підлягає очищенню за допомогою фільтрів.

Процес протруювання насіння потребує дотримання таких вимог:

  • вологість насіння після протруювання не повинна підвищуватись більше ніж на 1%;
  • для завчасного протруювання (інкрустації) допустимо використовувати насіння із вологістю, що на 1–3% менша від нормовано кондиційної;
  • уникати травмування насіння у процесі протруювання;
  • забезпечити повне і рівномірне покриття насіння захисно-стимулюючими речовинами;
  • дотримувати запрограмованої норми витрати препаратів для кожної партії насіння (допустиме відхилення ± 10%);
  •    насіння вологістю понад 14% можна обробляти не раніше ніж за два-три дні до висівання.

Фасування протруєного насіння

Кількість протруєного насіння повинно суворо реєструватись і відповідати потребі сівби.
altЗавчасне протруювання насіння дозволяється тільки при наявності спеціальних приміщень для його безпечного збереження. Згідно із санітарними нормами необхідно здійснювати напіввологе протруювання посівного матеріалу з використанням плівкоутворюючих препаратів. Сухе протруювання забороняється. Завантаження протруєного насіння повинне проводитися у мішки, з міцних, непроникних для пестицидів матеріалів, що щільно прилягають до вивантажувальних пристроїв, або в завантажники сівалок. На мішках повинен бути напис стійкою фарбою «ОТРУЙНЕ» або «ПРОТРУЄНЕ».
Мішки з протруєним насінням повинні зашиватися спеціальними машинами або щільно зав’язуватися.
Не допускається пересипання розфасованого протруєного насіння в іншу тару.
Залишки використаних за зміну пестицидів передаються черговій зміні, про що робиться запис у книзі обліку протруєного насіння. При припиненні на тривалий час робіт із протруювання агрегат знешкоджується, а залишки пестицидів здаються на склад, про що робиться запис у журналі обліку. У приміщеннях, де встановлені протруювачі або проводиться фасування насіння, забороняється виконувати інші роботи.

Транспортування та зберігання

Протруєне насіння для сівби відпускається тільки за письмовим дозволом керівника господарства або організації з точною вказівкою його кількості. Невикористане для сівби насіння по акту повертається на склад або передається іншим господарствам тільки для сівби. Залишок протруєного насіння варто зберігати в ізольованому приміщенні до майбутнього року з дотриманням усіх правил і запобіжних заходів, установлених для пестицидів.
Протруєне насіння зберігають у мішках (зі щільної тканини, паперових або поліетиленових) під замком або в силосних ємкостях, що мають пристрої для подачі насіння і автонавантажники сівалок. Забороняється зберігання протруєного насіння на підлозі і майданчиках насипом, а також разом із продовольчим, фуражним зерном. Облік посівного матеріалу проводиться комірником, який відповідає за його безпечне зберігання.
Категорично забороняється змішувати протруєне насіння із непротруєним, здавати його на хлібоприймальні пункти, використовувати як харчовий продукт, корм для сільськогосподарських, домашніх тварин і птиці.
Перевозити протруєне насіння до місця сівби дозволяється тільки в мішках зі щільної тканини або в автонавантажувачах сівалок. Забороняється перевезення людей разом із протруєним насінням.
Для сівби протруєного насіння слід користуватися тільки справними сівалками. Кришка насіннєвого ящика повинна бути весь час щільно закритою. Не допускається вирівнювати рівень протруєного насіння у сівалці руками, для цього використовуються дерев’яні лопатки.
Джерела:

data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

Метки: ,