МІКРОДОБРИВО

Посів пшениці та догляд в осінній період – основні моменти.

Середня врожайність пшениці за останні 20 років в Україні зросла з 2,4 до 4,1 тонн/га. В Черкаській області отримали врожай – 11,2 т/га. В 2016 році в Новій Зеландії фермер отримав врожай – 16,791 т/га, а в Британії в 2015 році фермер отримав – 16,519 т/га. Вчені говорять про теоретично можливі 24 т/га для сучасних сортів пшениці. Звичайно, багато залежить від погоди, однак, є фактори, на які ми можемо вплинути. Їх можна розділити на два види: «що ми сіємо?» та «куди та як ми сіємо?»


Звичайна врожайність пшениці в Україні  – близько 3-4 т / га. Але цілком можливо вирощувати 5-8 т щороку і по 10-12 т / га пшениці на зрошенні. У сухому кліматі, не варто планувати врожайність понад 5 т / га.

Розглянемо головні моменти технології

Розміщення озимої пшениці в сівозміні

Основним сучасним принципом формування сівозміни з пшеницею, є поєднання пшениці з широколистими культурами (соя та інші бобові, соняшник та інші олійні).

Найгірші попередники для пшениці  це злаки (пшениця, кукурудза, сорго, ячмінь, овес, жито, злакові трави, сорго, просо, рис, і т.д.)!

Чи можна сіяти пшеницю по пшениці або пшениця по пшениці?

Так – озиму пшеницю можна сіяти після пшениці (або інших злакових культур), але це несе в собі певні ризики, до яких потрібно бути готовим заздалегідь:

  • збільшення рівня розвитку хвороб
  • збільшення кількості шкідників
  • збільшення кількості бур’янів
  • поява злакових бур’янів, прибрати які в полі пшениці важко
  • падалиця пшениці
  • зниження врожайності і якості зерна
  • зниження прибутку від вирощування пшениці

Знизити ризики при посіві пшениці по пшениці, допоможуть наступні заходи:

  • якісне збирання без втрат
  • вивезення з поля соломи
  • посів якісним насінням
  • посів стійких до хвороб сортів
  • хороша обробка ґрунту
  • використання гербіцидів суцільної дії для обробки  по стерні бур’янів, до моменту посіву
  • своєчасність проведення всіх агротехнічних заходів
  • високоякісне протруювання насіння пшениці
  • якісна система захисту рослин пшениці
  • якісна система внесення добрив

Навіть при дотриманні всіх цих заходів, потрібно бути готовим до зниження врожайності на 10-25%.

Обробіток грунту під озиму пшеницю

Задача передпосівного обробітку: зробити доступними поживні речовини, вологу та повітря, повне придушення багаторічних бур’янів, розпушування,  гарне вирівнювання поверхні поля і найкраще збереження вологи.

Структура говорить про величину фракцій, щільність про густину ґрунту – про кг/м3. Щоб досягти відповідного подрібнення потрібен інтенсивний обробіток, що значно розпушує ґрунт. Оптимальна щільність чорнозему 1,40-1,45 г СР/см3. Від 1,60 г СР/см3 говорять про надмірне ущільнення. Інтенсивний обробіток дає густину 1,30-1,35 г СР/см3 – а це значить що необхідне зворотне ущільнення. Тобто, знаряддя для передпосівного обробітку має бути обов’язково обладнане котком. Правильний передпосівний обробіток забезпечує контакт посівного матеріалу з ґрунтом. Вимога до передпосівного обробітку: 50% часток співрозмірних з величиною зерна і 50% менших за зерно. Перші забезпечують утворення повітряних пор, другі – водних капілярів. За капіляри та мікрокапіляри відповідає природна структура ґрунту. Впливати на неї можливо в довготерміновому періоді збільшенням частки гумусу. Обробіток формує повітряні пори.

Передпосівний обробіток ґрунту треба проводити на глибину, близьку до глибини загортання насіння. При нерівномірній глибині ходу робочих органів культиваторів, борін або комбінованих машин виникають ущільнені зони, де порушується підйом капілярних ґрунтових вод, або розпушені зони, розміщені нижче посівного горизонту. Наслідком цього є нерівномірна поява сходів, не достатній розвиток паростків, виникають труднощі у визначенні оптимальних термінів проведення заходів щодо захисту рослин. Всі перераховані вище фактори порушення розвитку рослин призводять до нерівномірності дозрівання і зниження як кількості, так і якості врожаю.

Високого ефекту можна досягти при застосовуванні високопродуктивних комбінованих грунто обробно-посівних агрегатів, які дозволяють за один прохід по полю виконати всі операції передпосівного обробітку ґрунту та сівби та забезпечують підвищення продуктивності праці до 60% і зниження витрати палива на 1,5-2 кг/га в порівнянні з застосуванням одноопераційних агрегатів.

Для передпосівного обробітку має обов’язково бути виконана умова рівномірності глибини обробітку – це в подальшому вплине на рівномірність розвитку рослин. Навіть за умови, що сівалка зможе покласти зерно на однакову глибину не рівномірний попередній обробіток внесе свої корективи.

Так виглядає поле з нерівномірністю в дотриманні глибини: глибина посіву від 2 до 4 см

Основна класична обробка ґрунту під озиму пшеницю в зонах достатнього зволоження (проводиться в сезон посіву озимої пшениці). Розрізняють такі варіанти:

  • 1 варіант – оранка вологого ґрунту (після дощу) з одночасним вирівнюванням і зворотним ущільненням поверхні поля за допомогою плугів, агрегатуються з катками – з подальшим посівом через деякий час
  • 2 варіант – дискування важкою бороною з одночасним вирівнюванням із зворотним ущільненням поверхні поля – з подальшим посівом через деякий час
  • 3 варіант – культивація важким або середнім культиватором з одночасним вирівнюванням і зворотним ущільненням поверхні поля – з подальшим посівом через деякий час
  • 4 варіант – фрезерування з одночасним зворотним ущільненням поверхні поля – з подальшим посівом через деякий час
  • 5 варіант – вертикальний обробіток з одночасним зворотним ущільненням поверхні поля – з подальшим посівом через деякий час

В останній час завдяки можливостям сучасних посівних комплексів та в зонах недостатнього зволоження рекомендується:

  • 1 варіант – поверхневе дискування, поєднане з посівом – за допомогою сівалки з інтегрованою дисковою бороною
  • 2 варіант – поверхнева культивація, поєднана з посівом – за допомогою сівалки з інтегрованим культиватором;
  • 3 варіант – поверхневе фрезерування, поєднане з посівом – за допомогою сівалки з інтегрованою фрезою;

Гарні показники показує прямий посів

  • 1 варіант – внесення гербіциду суцільної дії, посів (наприклад після сої )

Прямий посів в стерню соняшника / Різниця в збереженні вологи / Посів після дискування.

  • 2 варіант – подрібнення решток  ножовим катком, внесення гербіциду суцільної дії, посів

Посів районованих сортів та використання високоякісного насіння

Вибір сорту чи гібриду це одна з головних умов отримання високого врожаю, адже це потенціал який можна реалізувати за допомогою технології. В Полтавскій області гарно показують такі сорта:  Роланд, Балатон, Богдана, Скаген, Ребелл, Петрас, Нордика, Лимарівна, Колония, Конка, Пилипівка.

Сівба високоякісним насінням – один з основних агротехнічних заходів, спрямованих на вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур. Показниками якості посівного матеріалу є чистота, схожість, посівна придатність, енергія проростання, маса 1000 зерен, натура зерна, вирівняність, пошкодженість шкідниками та вологість зерна. Читати про показники якості насіння

ПРОТРУЄННЯ ЗЕРНА (Профілактика – запорука здоров’я)

Протруйник – засіб, який є отрутохімікатом (найчастіше прапаратом інсектицидної, фунгіцидної групи). Він необхідний для обробки насіннєвого матеріалу з метою запобігання згубного впливу мікроорганізмів (гриби, бактерії та ін. шкідники), які живуть в грунті. Для оптимального захисту рекомендуємо використовувати комбінацію інсектицидного та фунгіцидного протруйника.

Одночасно з протруюванням насіння рекомендовано обробляти мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу грунту) і регуляторами росту рослин. Обробку насіння мікроелементами проводять за умови, якщо їхній вміст у грунті не перевищує: бору — 0,3 мг/кг, міді — 1,5, марганцю — 3, цинку — 1, кобальту — 0,3, молібдену — 0,04 мг/кг.

Обробка насіння тими чи іншими мікроелементами, яких бракує у ґрунті, підвищує величину і якість врожаю.

Гуммати натрію збільшують морозо- і посухостійкість озимої пшениці.

ПЕГ– захищає від провокативної вологи.

Застосування фунгіцидних протруйників на зернових вже ні в кого не викликає подиву. Всі знають – так треба! А от необхідність обробки посівного матеріалу пшениці від усіх цих гризучих, смокчучих та підгризаючих “гадів” іноді доводиться доводити.

Протруювання стримує перший натиск шкідників. Воно не захищає від укусу, але шкідник після нього гине і не пошкоджує рослини знову і знову. Якщо насіння не протравлене, то треба бути готовими до обприскування вже з перших днів вегетації. У порівнянні з обприскуванням, протруювання обійдеться дешевше відсотків на 30. Крім того, обприскування – це завжди певний стрес для рослин, якого краще уникати.

Протруювання завжди краще обприскування. Обприскування може зірватися через дощ, вітер, невідповідної температури або поломки обприскувача. Шкідників кореневої системи (дротяники, совки і личинки хруща та лускуна) взагалі можна не «дістати» обприскуванням. Навіть максимальні дози препарату бувають неефективними. Тому насіння все-таки краще протруїти.

Ви ще не визначились, який протруйник обрати для обробки насіння озимих пшениці та ячменю? Тоді пропонуємо звернути увагу на перевірені якісні препарати, які можете в нас придбати: (Для оптових покупців зробимо персональну пропозицію)

Фунгіцидні протруйники

Інсектицидні протруйники

Протравитель Кинто Дуо  – Басф          – 2,5 л/т

Протравитель Антал – Нертус                – 0,4 л/т

Протравитель Витавакс –   Ариста          –  3 л/т

Протравитель Контадор Макси

Протравитель Командор Грант

Протравитель Командор Екстра

Кайзер (аналог Круизер)    – Нертус

Метакса (аналог Круизер) – Васма

Інші під замовлення

Вибираємо найкращі строки для посіву насіння озимої пшениці

При вирощуванні озимої пшениці велике значення має час її посіву. При посадці у різні терміни, пшениця потрапляє у різні метеорологічні умови, при цьому неоднаково розвиваючись і набуваючи різних властивостей, які можуть в майбутньому збільшити або ж зменшити урожай. Однією з причин зниження врожайності через відхилення строків сівби від оптимальних є неоднаковий рівень зимостійкості різновікових рослин.
Так, високу зимостійкість мають ті стебла, які до часу припинення вегетації пройшли стадію яровизації і не встигли «зістаритись». Такі стебла утворюються за 22–42 дні до припинення вегетації. Тому дуже ранній і занадто пізній терміни висіву порушують цей процес яровизації і, як результат, несприятливо впливають на зимостійкість і врожайність культури

Найбільш вигідний час посіву залежить від регіону вирощування.

Сівбу пшениці озимої слід починати з настанням середньодобової температури 15-17 °С. Необхідно, щоб від початку сходів до припинення росту (при настанні середньодобової температури +5°С), озимі могли б набрати суму температур вище + 5°С, яка дорівнює 550-580 ° С.

Орієнтовно, це потребує такого часу вегетації:

  • 45-50 днів по чистим парам, та добрим попередникам та в оптимальних умовах (добрий рівень удобрення, і т. інше)
  • 50-55 (до 60) – по зайнятим парам і непарових попередникам, прямому посіві

Оптимальними вважаються такі строки сівби пшениці: для лівобережних районів лісостепової зони – 15-20 вересня, центральних районів лісостепової зони – 10-25 вересня, лісостепових районів західного регіону України – 15-25 вересня, Закарпатської області – 25 вересня – 5 жовтня, поліських районів – 15-20 вересня, північних і центральних районів степової зони – 20-25 вересня, південних районів степової зони – 25 вересня – 5 жовтня, а для АР Крим і південних районів Херсонської області — 15-20 жовтня.

Якщо пшениця буде посіяна в ці строки, то швидше за все вона встигне розкущитися, набути хорошої зимостійкості, сформувати хорошу кореневу систему. При ранніх посівах пшениця надто кущиться, значно переростає в результаті стає більш схильна до хвороб та має понижене зимостійкість. В результаті чого ми можемо отримати досить низький врожай. При пізніх посівах пшениця навпаки, не встигає розкущитись, сформувати хорошу кореневу систему. Через це вона не може брати вологу з глибини більшої ніж 50-70 см. У таких умовах вам також не варто розраховувати на велику урожайність.

Що робити, якщо в строки посіву – умови несприятливі? Або умови для посіву склалися оптимальні, але термін посіву вже пройшов?

Якщо ж в сухий грунт посів провели, але дощ так і не пройшов або пройшов, але набагато пізніше строків посіву – у більшості випадків це означає втрату посівного матеріалу і ресурсів, витрачених на посів. Відмова від посіву в таких умовах буде самим економічно вигідним рішенням, тоді ці площі будуть засіяні навесні ярими культурами.

Рішення залишається за Вами, шановні керівники та агрономи!

Ситуація 2: Підійшли терміни посіву, випали опади, але волога в грунті знаходиться на глибині 1-4 см.

За таких умов сіяти у вологий грунт – це ризик отримати проросток зерна, який потім загине. При посіві грунт розпушується і підсихає – волога частково випаровується і її не вистачить для розвитку сходів. Для того, щоб цього не відбулося, посів необхідно проводити на глибину нижче на 1 см «провокаційної» вологи – тобто на 5 см. Тоді буде такий сценарій розвитку, як описаний вище в ситуації, коли зерно буде висіяно в сухий грунт.

Ситуація 3 :  Склалися оптимальні умови (випали опади 15-25 мм і вологи достатньо в грунті), але рекомендовані строки посіву закінчилися

В таких умовах ми рекомендуємо продовжити терміни посіву на 5 днів. В разі довгої і теплої осені такі посіви увійдуть в зимівлю у хорошому стані – у фазі кущення з добре розвиненою кореневою системою. У разі ж настання ранніх холодів культура все-таки встигне сформувати посіви у стадії 3 листків-початок кущення. Такий стан для зимівлі гірший, але дозволяє сподіватися на гідний урожай.

Скільки сіяти?

Норми висіву багато в чому залежать від попередника, погодних умов і термінів посіву. Наведемо наочні приклади з цифрами: якщо в культури хороший попередник (горох, рапс, гірчиця), склалися хороші погодні умови в оптимальні строки посіву – то норма висіву може скласти 4-4,5 млн/га. У такому разі ми отримаємо сходи, які сформують при подальшому сприятливому розвитку 2-3 продуктивних стебла, – а це дає передумови для високого урожаю.

Але часто ми маємо неідеальні умови і терміни посіву, поганий попередник (соняшник, кукурудза на зерно, соя) – це означає, що сподіватися на формування більш одного продуктивного стебла не варто і тоді норму посіву потрібно збільшувати на 20-30 відсотків – до 5-5,5 млн/га.

Тобто за ідеальних умов і ранніх посівів ми можемо висівати з меншою нормою, але такі умови складаються далеко не завжди. Підвищивши норму висіву ми розраховуємо на менше кущення, але таким чином збільшуємо кількість продуктивних стебел.

Удобрення озимої пшениці

Всі розрахунки норм добрив під озиму пшеницю, повинні базуватися на особливостях клімату, грунту, сорту та планової врожайності. В середньому на створення 1 ц зерна з відповідною кількістю соломи, озима пшениця сильних сортів інтенсивного типу витрачає азоту близько 4 кг, фосфору – 1,3, калію – 2,3 кг. Розрахункові дози добрив для отримання 5-6 т/га якісного зерна становлять приблизно N120-150 P120-140 K80-100.

Для отримання високих врожаїв понад 50ц орієнтовно можна використати таку схему:

Азотне добриво при хорошому вмісту вологи у ґрунті, застосовують у вигляді неодноразової підгодівлі, частково – під передпосівний обробіток ґрунту по 30-45 до 60 кг/га д. р. в зайнятих парах (в чистих парах, азот з осені не вносять), решта – в 2-3 прийоми (50г/га д. р. по мерзлоталому+50г/га д. р. на початку виходу в трубку) – в весняно-літній період, задовольняючи потребу рослин на протязі вегетації.  Дана кількість азоту при наявній волозі забезпечує врожай понад 70 ц/га.

Кращим добривом є КАС, гарно показує одночасне внесення весною за допомогою сівалки 100-150 кг/га селітри та 100-150 кг/га карбаміду.

У посушливих районах після кукурудзи на силос доцільним буває одноразове внесення всієї норми азоту (N100-150) в аміачної формі під основний обробіток грунту.

Фосфорне та калійне добриво вносять на малозабезпечених грунтах під передпосівний обробіток ґрунту, на середньозабезпечених грунтах при посіві 15-30кг д.р/га та на початку відновлення вегетації

Способи сівби.
До цього часу найбільш розповсюдженим способом сівби є рядковий з міжряддям 15 см (сівалки С3-3,6А; С3-3,6А-03; СЗ-5,4; СЗ-5,4-03; СЗ-5,4-06). Проте, в умовах достатнього зволоження на добре розроблених ґрунтах перевагу мають вузькорядний (СЗ-3.6А-04; СЗ-5,4-04) і перехресний способи сівби. Крім рівномірнішого розміщення насіння на площі, ці способи знижують забур’яненість, зменшують випаровування вологи з поверхні ґрунту.

Слід уникати пропусків (просівів), зупинок сівалок, подвійних перекриттів, в тому числі і на обсівах поля). У місцях подвійних перекриттів врожайність пшениці сильно знижується.

Швидкість руху сівалки повинна бути рівномірною. Практика експлуатації зернових сівалок та посівних комплексів свідчить, що робоча швидкість руху посівних агрегатів до 8 км/год забезпечує якісний висів. Гранично допустимими є швидкості до 10-12 км/год, більш висока негативно впливає на глибину закладання і рівномірний розподіл насіння. Крім того, підвищується небезпека пошкодження насіння.

Кращий напрям посіву – поперек схилу, що зменшує стік води і змив грунту. На рівнинних полях – в північно-південному напрямку. Це покращує освітлення рослин вранці і ввечері, зменшує перегрів їх в полуденний час.

Найкращий ефект при посіві озимої пшениці дають сівалки точного висіву для зернових культур, особливо при посіві насіння гібридної пшениці, гібриди якої мають дуже дороге насіння і дуже високий коефіцієнт кущіння (середнє число продуктивних пагонів на одній рослині) – тому додаткові інвестиції в такі сівалки будуть завжди виправдані.

Глибина сівби.
Вплив глибини посіву озимої пшениці на розвиток рослин і на утворення підсім’ядольного коліна: I – 2 см; II – 4 см; III – 6 см.
Глибина сівби озимої пшениці у зоні Лісостепу України становить 2-5 см. Пізні строки сівби вимагають мілкішого загортання, ніж ранні.
На яку б глибину не загорталось насіння, вузол кущіння буде формуватись на глибині 2-3 см. При глибокому загортанні на ріст підземної частини стебла від насінини до вузла кущіння (епікотиль) витрачається основна частина ендосперму, проросток виходить на поверхню ослаб­лений. Така рослина слабше кущиться, внаслідок розтягування вузла кущіння формується слабша коренева система, рослина менш продуктивна, схильна до вилягання.
Оптимальною є глибина посіву пшениці в 2-3 см, не більше. Максимум 4 см. При більш глибокому посіві, пшениця погано кущиться. Це стає помітним, навіть при посіві на глибину в 5 см, замість 4 см. Здається, що збільшення глибини посіву на 1 см, ніяк не вплине на врожайність. Насправді, це не так. Це призводить до того, що пшениця практично не кущиться, отже формується тільки одне стебло і врожайність знижується дуже істотно.

Захист в осінній період

В залежності від технології першу обробку фунгіцидами доцільно проводити в осінній період, особливо це актуально при ранньому терміні посіву, або при довгій осені.

В системі захисту озимої пшениці виділяють 4 періоди внесення фунгіцидів, які збігаються з її критичними періодами вегетації та формування врожаю (рис. 1):

Т0 – застосування фунгіцидів у період кущіння (ВВСН 21–29). Цільовими об’єктами є борошниста роса, септоріоз листя і ламкість стебел, снігова пліснява. Фунгіцидна обробка припадає на осінній період або на початок весни (розтягнутий період відновлення вегетації) за раннього розвитку хвороб і на високому інфекційному фоні. У період кущіння після проходження стадії яровизації рослини озимих зернових формують колосковий стрижень, що надалі визначає можливість закладення колосків у колосі. Вже на цьому етапі визначається можливий потенціал урожайності

ЧИТАТИ: ДОСВІД ОСІННЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ ФУНГІЦИДУ ТАЛІУС

 

Джерела:

data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

Метки: