Підживлення озимої пшениці. Доза азоту та врожайність.

Озима пшениця є азотофільною рослиною. Для формування 1 тони врожаю висококласної пшениці потрібно 32 кг діючої речовини азоту.  Залежно від регіону та хабезпечення вологою визначається різна планова врожайність. Наприклад для Полтавщини 60-70ц/га. Визначемо потребу для 70 ц/га,  потрібно  7*32=224 кг азоту. Але, частина азоту є в грунті (природня родючість) тому слід внести корективи.

Корекція залежно від попередника.
Якщо попередник гарний (бобові) потребу зменшуємо на 20. Після гороху та пару можна зменшити на 50.
Після поганого попередника, наприклад соняшник, додаємо 20. Після звичайного попередника залишаємо без змін.
Наприклад у нас пшениця після сої, тобто потреба 224-20=204 кг/га.
Корекція залежно від запасів в ґрунті .
Запаси в грунті можна визначити згідно аналізу грунту, або орієнтовно гумусу 1%=20 кг/га азоту, або взяти  минулий врожай  на полі без добрив.
Наприклад по гумусу: у вас гумусу 3,5% то запас в грунті 70 кг/га. Можливий врожай без добрив буде 24 ц/га.
Наприклад по врожаю: минулий врожай на цьому полі був 41ц/га, а ви вносили 150 кг селітри (150*0,34=51 кг діючої речовини азоту) то запас в грунті дорівнює (4,1т/га*32)-51=80 кг/га азоту.
Якщо в осінній період вносився азот потрібно відняти внесуну кількість. Наприклад з посівом внесли 100 кг/га нітроамофоски 16:16:16 тобто внесли 16кг. Потреба 120-16=104 кг/га.
Тобто потреба в азотних добривах на врожай пшениці 70 ц/га після сої дорівнює на весняно літній період:
  • Загальна потреба: 7т*32кг=224 кг азоту/га
  • Корекція за попередником соя: 224-20=204
  • Корекція по запасах в грунті  204-80= 124 кг/га д.р. азоту
  • Корекція по осінньому внесенню (нітроамофоска16:16:16*100кг=16кг)  124- 16=108кг/га
  • Якщо проводилось осіннє підживлення азотом (КАС32*100кг=32кг) = 108-32=76кг/га

Отже, в  весняний період потрібно внести 76 кг азоту, якщо в осінній період підживлення не проводилось то 108кг. Залежно від часу відновлення вегетації та розвитку пшениці норму азоту розділяють пераважно на 2 терміни: початок відновлення вегетації, та кінець кущення.

Засвоюється цей елемент по фазах вегетації озимини нерівномірно, проте він виключно важливий від сходів до наливу зерна. Значна частина азоту споживається рослинами пшениці в осінній період, проте найбільш інтенсивне поглинання його спостерігається у фази кущення-трубкування, тобто в періоди швидкого збільшення вегетативної маси.

По мерзлоталому вносять: при погано розкущених 60-70кг/д.р, на гарних посівах  30-40кг азоту. Переважно рекомендується селітра.

Друге підживлення -Кінець кущення слід внести решту: 30-60 кг азоту. Це може бути селітра (перед дощем, або прикоринево сівалкою), або карбамід прикоринево сівалкою, або КАС  оприскувачем, або прикоринево інжекторами.

Третє підживлення (якісне)
Вносять решту азоту(10-15%) в період від початку фази колосіння до наливу зерна. Збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу, зростає маса 1000 зерен. Впливає на врожайність і якість. Чим пізніше проведено підживлення, тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість. Для встановлення доцільності проведення цього підживлення використовують дані діагностики.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІРКОЮ 
З метою одержання високої врожайності (50—70 ц/га) і якості зерна (вміст білка 13-14%, клейковини 27-30%) потрібно вносити сірку. Кількість сірки можна розрахувати по співвідношенню 1/8 до загального виносу азоту, тобто якщо загальна потреба 210 кг азоту/га  то сірки потрібно 210/8=26 кг/га.
Сірку можна внести у вигляді сульфату магнію гранульованого або кристалічного (30% сірки) = 90кг/га.
Сірку можна внести у вигляді сульфату амонію (21% азоту и 24% серки)= 26/0,24=110кг/га.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ФОСФОРОМ
При інтенсивному живленні рекомендується підживлення фосфором, наприклад Амофос 100-150кг/га по мерзлоталому для запобігання дисбалансу та покращення розвитку кореневої системи та засвоєння азоту.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТАМИ

 

Технологічна схема внесення добрив для озимої пшениці

(урожайність 70-100 ц/га)

Дози добрив Форми добрив Умови використання
N14-20P60-90 K120-140 Амофос, калійні Перед посівом за потреби повна доза або розділити та залишити на весняне підживлення
N60-70 Селітра, КАС або Карбамід Весна на початку відновлення вегетації
N35-40 Карбамід, КАС На початку фазі  виходу в трубку
1,0–1,25

0,2

0,5

Регулятори росту: хлормекватхлорид 750 або моддус, або церон На етапі перршого міжвузля.
Cu50Mn50 Сульфат мідний і марганець сульфат , Хелатні добрива Позакореневе:

При формуванні першого міжвузля з додаванням карбаміду 10-15 кг/га

200 літрів робочого розчину.

Можливе застосування в баку суміші з регулятором росту і фунгіцидом.

N40-50 КАС (внесення за допомогою шланг) або селітра перед дощем У фазі  прапорцевого листа
0,2-  0,5 Регулятори росту: моддус або серон, або хлормекватхлорид Повна фаза прапорцевого листа
N10 Карбамідний водний розчин при концентрації 10% Колосіння, Молочно-воскова стиглість.
«Чим і коли підживлювати озимину навесні?».
Час внесення. В момент внесення добрив культура не повинна потребувати азоту, тобто вона повинна проснутися але не бути голодною.
При сніжному покриву вносити добрива не варто. Деякі фермери вважають, що якщо сніговий покрив несуттєвий (до 5 см), то можна вносити азотні добрива. Це помилка! Навіть при тонкому сніговому покриві найменше танення снігу призведе до стоку води. Вода буде переміщати азот в низини, які є на кожному полі. Це призведе до нерівномірного розподілу азоту на полі.
Пізно – значить мало.
У пшениці, як у культури, у якої формування складових врожаю йде в кожній конкретній фазі, є ще одне правило. Знаючи те, що внести азот потрібно обов’язково в фазі кущіння, внесення в фазі трубки – це втрата максимальної вигоди. Пшениця не загине, але вона знизить свій потенціал, навіть якщо внесена велика доза азоту. Просто цей азот не зможе в фазі трубки зробити те, що він міг би зробити в фазі кущіння. Попросту це означає, що запізнившись на кілька днів, сільгоспвиробники не тільки недогодовують рослина, але і втрачають кошти на непродуктивне внесення вже не настільки актуального добрива.
Чим та як підживлювати?
Весняне підживлення азотом — найбільш важливий агрозахід, що визначає рівень урожайності озимих зернових культур. Найбільш доцільним є обов’язкове дворазове підживлення озимих: перше — по мерзлоталому ґрунті для відновлення та нарощування вегетативної маси рослин, друге — локальним способом на початку виходу рослин у трубку для безпосереднього підвищення зернової продуктивності.
Іноді при вірогідності раннього відновлення вегетації на середньо- та слаборозвинених посівах більший ефект, ніж азотні забезпечують азотно-фосфорні добрива з високим вмістом водорозчинних форм фосфору (нітрофос, нітроамофос, амофос) або їх суміш з аміачною селітрою. Рекомендована доза для степових районів — N20–30Р20–40 кг/га д. р. Азотно-фосфорне підживлення сприяє інтенсивному росту вторинної (вузлової) кореневої системи та кущінню. Проводять його перед або на початку відновлення вегетації поверхневим або прикореневим способами.
Одним зі шляхів вирішення цього питання є прикореневе внесення РКД у ранньовесняне підживлення пшениці.
Суміш КАС із РКД дає змогу збільшити коефіцієнт використання фосфору, що пов’язано як із покращенням розподілу фосфору при внесенні, так і з синергетичним ефектом азоту на поглинання рослинами фосфору. Суміш цих двох продуктів найчастіше використовують на початку та в середині сезону. Проте слід брати до уваги те, що склад КАС і його рН значною мірою впливають на можливість випадіння осаду при змішуванні з РКД.
Ефективність ранньовесняного підживлення озимої пшениці сумішшю КАС і РКД.
В результаті дослідження було встановлено підвищення ефективності підживлення при додаванні РКД до КАС. Приріст врожайності при внесенні у співвідношенні 1:1 становив 0,67 т/га, а зниження норми РКД в два рази (співвідношення 1:0,5) не зумовило відповідної втрати у прирості врожайності, що свідчить про високу ефективність РКД і у знижених нормах.
Для стимулювання весняного кущіння і розвитку кореневої системи на зріджених, слаборозвинених та пошкоджених хворобами посівах доза азоту повинна становити орієнтовно 50–60 д. р./га (за умови, якщо її не внесено перед входом у зиму), а на добре розвиненоних посівах — 20–30 кг д. р./га.

 

Позначки:, ,