МІКРОДОБРИВО

Переваги застосування стимулятора росту при обробці насіння.

Нині в Україні зареєстровано більше 90 найменувань регуляторів росту рослин. Це препарати на основі різних активних інгредієнтів, насамперед на основі фізіологічно активних речовин, активаторів росту рослин, таких як ауксини, гібереліни, цитокініни, етефон, янтарна кислота, амінофумарова кислота, полісахариди, амінокислоти, вітаміни, сполуки метаболітів мікроорганізмів (препарати Емістим-С, Біолан, Етрел, Кендал, Келпак), на основі гумінових кислот та їх солей — (Гуміфілд, Гумін, Гумісол, Гумістар, Лігногумат, р.), на основі поліетиленгліколя (ПЕГ-400, ПЕГ-1500), (Вимпел -р( в.р., – К, Дорсай, Марс -У, – ЕЛ). Звичайно, результати дещо різняться. Але ефект завжди в наявності.


Чим обробити насіння перед посівом

Щоб забезпечити рослині здорове і міцне майбутнє, потрібна передпосівна обробка насіння:

Cтимуляторами росту, щоб підвищити схожість, енергію проростання насіння і зміцнити імунітет рослин;
Противогрибковими препаратами для знезараження, та інсектицидом для захисту

Розглянемо деякі стемулятори

Низькомолекулярний полімер (ПЕО – 400), легко проникає в тканини, виконуючи при цьому роль транспортного агента для всіх видів пестицидів та елементів живлення, які використовуються в бакові суміші при обробці насіння. Також ПЕО-400, проникаючи до клітин, структурує вільну внутрішньоклітинну воду, підвищуючи її біологічну активність, що прискорює біохімічні процеси у зародку, а потім і у паростку в цілому.

 

  Оболонка з високомолекулярного   полімеру   (ПЕО-1500), яка   утворюється   на  поверхні       насіння,   захищає від проникнення патогенної     мікрофлори і запобігає передчасному     проростанню в несприятливих умовах,     забезпечуючи захист насіння від   провокаційної вологи. Як тільки ґрунт   досягне оптимальної   для проростання   насіння вологості, ця   оболонка   перетворюється в гель, і насіння дає  дружні, сильні сходи. Поліетиленоксиди,   внесені разом з фунгіцидами, призводять до   зневоднення гіфів грибків. Висушування мікробної клітини, з одного боку, знижує її біологічну активність, а з іншого – підвищує її сприйнятливість до дії фунгіциду.

Фульвокислоти (ФК) – це суміш слабких органічних кислот аліфатичного і ароматичного ряду, які розчиняються у воді при всіх pH (кислі, нейтральні та лужні). Їх склад і форма вельми змінні. Молекулярна маса ФК (1 000 – 10 000) менше, ніж ГК, а вміст кисню удвічі вище. Через відносно невеликого розміру молекули ФК можуть легко проникати в корені рослини, стебла і листя, вносячи корисні мікроелементи. Добрива, використовувані у вигляді аерозолів і містять ФК у вигляді хелатів з мікроелементами, на певних стадіях росту рослини можуть бути ефективним засобом збільшення його продуктивності. При фоліарній обробці рослин ФК доставляють мікроелементи до метаболічних ділянках клітин. Вони сумісні з рослиною і, таким чином, не фітотоксичні, коли застосовуються при відносно низьких концентраціях.

Одна молекула фульвокислоти має здатність транспортувати десятки мінералів до клітин рослини.

Це збільшує метаболізм рослин та їхню ферментативну активність, допомагає рослині зберігати та сповна використовувати поживні речовини. Тобто ця властивість фульвової кислоти максимізує ефективність поживних речовин у будь-якому синтетичному або органічному добриві, цим же – збільшує ефективність дії добрив і ЗЗР та оптимізує витрати сільськогосподарських підприємств.

Гумінові кислоти взаємодіють з поживними речовинами, підвищують їхню доступність рослинам. Насіння, оброблене гуміновими кислотами, має більш високу ступінь схожості, розвиток грунтових бактерій, що стимулюється гуміновими кислотами, сприяє інтенсивному росту кореневої системи, що в свою чергу сприяє підвищенні стійкості рослини до морозів.

Гумати – це солі природних гумінових кислот, у яких іон водню карбоксильних і (частково) гідроксильних груп заміщений атомом металу. Природні гумати утворюються в грунті в результаті взаємодії гумінових кислот з іонами металів ґрунтового розчину у вигляді нерозчинних солей. Саме вони визначають її генетичні, екологічні та агрономічні функції. У природних об’єктах, званих каустобиолитов – бурому вугіллі, торфі, сапропелю і деяких типах сланців – вони містяться в досить великих кількостях і служать сировиною для виробництва водорозчинних гуматів лужних металів – гуматов натрію або калію. З усіх гуматов водорозчинними є тільки гумати калію, натрію і амонію. Ці гумати проявляють всі позитивні властивості ґрунтових гумусових речовин, але, завдяки високій розчинності в воді, їх біологічна активність зростає на кілька порядків, а природне походження визначає повну екологічну безпеку.

Обробка посівного матеріалу гуматами— збільшує відсоток схожості та енергії проростання, знезаражує насінну оболонку. Зменшується ризик виникнення спалаху грибкових інфекцій у зараженому насіннєвому матеріалі. Оброблене насіння отримує необхідну енергію росту для сходів. Насіння прокльовується одночасно, паростки виходять міцними, потужними. Препарат стимулює дружні сходи, які є основою майбутнього відмінного врожаю.

 Бурштинова кислота є активною енергетичною речовиною, яка додатково забезпечує паросток вільною енергією, вкрай необхідною для оптимального функціонування дихальної, транспіраційної та енергетичної систем молодої рослини.

При несприятливих умовах середовища будь-який організм помітно збільшує виробництво бурштинової кислоти. І отримання її ззовні забезпечує ефективне функціонування рослини в умовах заморозків, спеки, посухи, надлишкової або недостатньої вологості повітря. Тобто бурштинова кислота виступає як антистресовий фактор.

Янтарна кислота сприяє виробленню АТФ. Як наслідок, вона є потужним стимулятором вироблення енергії, підсилює клітинне дихання, сприяє засвоєнню кисню клітинами. При додаванні янтарної кислоти приріст швидкості споживання кисню мітохондріями (енергетичним центром клітини) рослини збільшується в десятки разів. Рослина продукує більшу кількість біомаси, тобто прискорюється її зростання. Також застосування янтарної кислоти захищає рослину від зайвого накопичення в тканинах азотистих речовин (нітратів) при їх надмірному вмісті в ґрунті.

Арахідонова кислота потрапляючи в рослину «активізує» її захисні реакції, що підвищує стійкість до стресових факторів. Іншими словами, у рослин прискорюється підвищення імунітету. Діє арахідонова кислота в надзвичайно малих концентраціях і швидко трансформується в інші сполуки (простагландини), не завдаючи шкоди ні рослинам, ні людям. Ефект від обробки зберігається не менше місяця. У певних концентраціях арахідонова кислота стимулює синтез фіто олексинів, що сприяють підвищенню локальної стійкості рослин до пошкоджень фітопатогенними  організмами. Потрапляючи на насіння або на вегетуючі рослини, вона має стимулюючий вплив на всі аспекти зростання — розподіл і розтягнення клітин, ріст стебла, листя і коріння, утворення квіток і розвиток плодів, а також сприяє виробленню імунітету до грибних і вірусних хвороб. З цього випливає, що застосування препарату, який містить арахідонову кислоту, завчасно (тобто до початку дії стресового чинника) дозволяє сформувати у рослини стійкий імунітет не тільки до несприятливих факторів навколишнього середовища, а й виробити локальний імунітет до впливу фіто патогенів, до того ж стимулювати протікання всіх життєвих процесів, що відбуваються в організмі, на момент внесення і в подальший час.

 

Використання мікродобрив. Мікроелементи дають можливість оптимізувати обмін речовин в рослинах злакових культур, підвищити урожай і поліпшити його якість, при цьому мідь і бор доцільно застосовувати на дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтах, а марганець і цинк — на чорноземних і каштанових. Для культур, які рано висіваються і можуть потрапити під дію низьких температур грунту – нижче + 10 0С – перевагу мають спеціальні добрива з вмістом  фосфору у формі фосфіту, з мікроелементами цинк і марганець у формі хелатів. Для всіх інших випадків підійдуть комплексні добрива з макро- і мікроелементами та біологічно активними речовинами. Для посушливих умов і за відсутністю зрошення для прискорення росту кореневої системи краще всього для передпосівної обробки насіння підійдуть композиції з фосфором у формі фосфіту та фітогормонами, які сприяють швидкому росту рослини.

Біологічно активні речовини (БАР), утому числі фітогормони — регулятори (стимулятори) росту і розвитку рослин (РРР) — у сучасних умовах набувають все більшого значення. Фітогормони (від грец. phyton — рослина і гормони) — органічні сполуки різної хімічної природи – проявляють регуляторний вплив на процеси онтогенезу, регулюють ріст та розвиток рослин, синтезуються самими рослинами, однак додаткове застосування  їх у рослинництві  забезпечує отримання результатів, яких не можна досягнути іншими способами. Підживлення рослин композиціями з вмістом фітогормонів дає можливість повніше реалізувати генетичний потенціал культур, підвищити стійкість до дії стресових факторів біотичної та абіотичної природи, підвищити врожай та покращити його якість.

Ауксини

Вважається, що дія фітогормонів цієї групи найбільш вивчена. Основними напрямки дії ауксинів, які були відкриті під час дослідження, є ріст клітин розтягом і тропізм у рослин. Пізніше доведено, що їхні функції набагато ширші та, по суті, впливають  на усі процеси життєдіяльності  рослинного організму. Ауксини відповідають  за координацію процесів морфогенезу, рухової та функціональної активності рослин. У спільному  впливі разом із цитокінінами вони  необхідні для індукції поділу клітин, перш за все — для ініціації реплікації ДНК.

Цитокініни

Цитокініни впливають на ряд фізіолого-біохімічних процесів, зокрема, стимулюють синтез білків і нуклеїнових кислот, активізують поділ клітин, посилюють інтенсивність фотосинтезу. Внаслідок чого відбувається прискорення транспортних процесів у мембранах, що посилює швидкість  надходження елементів живлення у клітини рослин та посилює стійкість до дії несприятливих екологічних факторів. Цитокініни містяться в рослинах в малих кількостях, тому їх можна ідентифікували тільки за допомогою методу масспектрометрії. Виходячи з описаних властивостей, за допомогою додаткового надходження цитокінінів в рослину існує можливість:

  • регулювати ріст і органогенез органів;
  • знімати апікальне домінування, сприяючи росту бічних пагонів;
  • затримувати процеси старіння;
  • підвищувати стійкість рослин до несприятливих умов довкілля.

Не менш важливим для досягнення успіху є дотримання порядку приготування суміші препаратів для передпосівної обробки насіння та витрат робочого розчину на одиницю ваги насіння з урахуванням біологічних особливостей культур.

Порядок приготування робочого розчину і обробки насіння спільно з протруюванням:

1) Готують необхідну кількість спеціальних добрив;

2) Готують необхідну кількість протруйника;

3) Готують необхідну кількість води з розрахунку, щоб загальний об’єм робочого розчину (добрив + протруйник + вода) дорівнював рекомендованій витраті рідини для обробки 1 т (1ц ,1кг)насіння;

Перед змішуванням рекомендується перевірити препарати на сумісність. Для цього необхідно приготувати невелику кількість робочого розчину (10 мл спеціальних добрив розвести водою до 90 мл, додати протруйник в кількості, що відповідає 90 мл розчину, перемішати). Суміш не повинна давати осаду. Допускається помутніння розчину. Готовий до роботи розчин заливається в ємність механізованого протруювача.

При виконанні передпосівної обробки насіння необхідно дотримуватись інструкцій та порядку проведення робіт, захисту персоналу та навколишнього середовища з урахуванням технічних можливостей і наявного обладнання.

 

 

 

Метки: