МІКРОДОБРИВО

Особливості осіннього захисту посівів озимого ріпаку від шкідників

На посівах озимого ріпаку масово почали з’являтися  такі небезпечні шкідники, як хрестоцвіті блішки, листогризучі та підгризаючі совки, ріпаковий пильщик, капустяна міль, ріпакові білани. Всі вони завдають непоправної шкоди рослинам ріпаку – підгризають стебла рослин (підгризаючі совки), пошкоджують паренхіму листової поверхні (блішки), скелетують та об’їдають листкову поверхню рослин (ріпаковий пильщик).


У нас можете придбати препарати для захисту ріпаку від шкідників: інсектицид Нурел Д  або аналогами Шаман, Твікс, Залп; препарати на основі перетроїдів та імідаклоприду – Контадор дуо, Наповал…

Обстеження посівів на виявлення шкідників

Для виявлення їх чисельності на посівах ріпаку озимого використовують загальновідомі методики проведення обліків. Ґрунтові розкопки на полях, які призначені під посіви ріпаку, використовують перед сівбою для визначення чисельності личинок коваликів (дротяників), чорнишів (несправжніх дротяників), пластинчастовусих, гусениць озимої совки та інших підгризаючих совок. Для цього розкопують та аналізують ґрунт на майданчиках розміром 50 х 50 і глибиною 30 см.

У фазі сходів ріпаку визначають чисельність хрестоцвітих блішок і ступінь пошкодження рослин, спричинених ними. Обліки проводять на облікових ділянках посівів розміром 0,1 м², підраховуючи чисельність жуків, число рослин пошкоджених і не пошкоджених.

Весняну капустяну муху, ріпакового пильщика обліковують у фазі 2–4 листків методом косіння ентомологічним сачком. Для цього використовують стандартні ентомологічні сачки (діаметр металевого обруча 30 см, довжина палиці 1 м, мішечок із тканини довжиною 60 см). При високій чисельності шкідників для їх обліку досить 50 одинарних помахів. Личинок весняної капустяної мухи обліковують методом облікових рослин. При цьому ретельно обстежують відповідну кількість рослин.

Муха капустяна весняна личинка

Муха капустяна веняна імаго

Хрестоцвіту попелицю, капустяну совку, стеблового прихованохоботника, ріпакового квіткоїда обліковують у фазі бутонізації рослин. Визначення заселення попелицею проводять у десяти різних місцях поля на 10 рослинах, підраховуючи число колоній і визначаючи середнє число попелиць в колонії. Визначення чисельності інших шкідників проводять методом косіння ентомологічним сачком. Окремо проводять підрахунок пошкоджених рослин і бутонів на облікових ділянках площею 0,25 м².

Для оцінки заселеності посівів шкідниками облікові майданчики розміщують рівномірно по діагоналі поля або по крайових смугах і одній діагоналі поля. Кількість облікових майданчиків залежить від площі поля, на площі до 50 га їх повинно бути не менш як 8, 50–100 га — 12, більше 100 га — 16. Для обліків шкідників, що живуть у рослинах, сумарна кількість рослин має бути не меншою 100.

За результатами обстежень складається прогноз розвитку фітофагів, загрози посівам від них і прийняття рішення щодо проведення хімічних засобів захисту. У разі проведення хімічних заходів необхідно враховувати не лише чисельність того чи іншого виду шкідника і строки його появи, стан посіву, а й біологічну, економічну ефективність препарату, регламент його застосування.

У фазі формування розетки у рослин, крім гусениць підгризаючих совок, дротяників, дуже шкодить ріпаковий пильщик.

Періоди контролю та економічні пороги шкідливості шкідників ріпаку.

На мо­ло­дих па­ро­ст­ках ріпа­ку ча­с­то спо­с­теріга­ють­ся ха­рак­терні по­шко­д­жен­ня, спри­чи­нені жу­ка­ми хре­с­тоцвітих блішок Phyllotreta spp.

Хрестоцвітні блішки

За на­ши­ми спо­с­те­ре­жен­ня­ми, по­яву но­во­го по­коління хре­с­тоцвітих блішок відміча­ли від тре­тьої де­ка­ди лип­ня до дру­гої — серп­ня. Жу­ки, на­сам­пе­ред, за­се­ля­ли напівпо­жух­ле ли­с­тя рос­лин ріпа­ку ози­мо­го (кінець лип­ня), яро­го (пер­ша де­ка­да серп­ня), а та­кож ріпа­ко­ву па­да­ли­цю. На куль­турні посіви куль­ту­ри ози­мої фор­ми ви­ро­щу­ван­ня жу­ки пе­ре­хо­ди­ли із по­явою її сходів (з дру­гої де­ка­ди серп­ня). Ве­ли­ка кількість сходів па­да­лиці сповільню­ва­ла ак­тив­ний пе­рехід на рос­ли­ни ріпа­ку ози­мо­го.

В умо­вах Цен­т­раль­но­го Лісо­сте­пу роз­ви­ток хре­с­тоцвітих блішок у се­ред­нь­о­му три­вав 50 днів, але, за­леж­но від по­год­них умов, мо­же зміню­ва­ти­ся. Жу­ки йшли на зимівлю з дру­гої де­ка­ди ве­рес­ня, за теп­лої та су­хої по­го­ди зустріча­ли­ся на рос­ли­нах і в першій де­каді жовт­ня, під час теп­лої та су­хої осені.

Ранні посіви ріпа­ку ози­мо­го бу­ли більше по­шко­д­жені блішка­ми, ніж пізні. За­се­леність посіву блішка­ми у фазі по­я­ви сходів не завжди є сиг­на­лом для за­сто­су­ван­ня хімічних за­ходів за­хи­с­ту. Прий­нят­тя відповідно­го рішен­ня за­ле­жить від інтен­сив­ності по­шко­д­жу­ва­ності сім’ядоль­ної чи ли­ст­ко­вої по­верхні рос­лин. Про­тя­гом років досліджень по­шко­д­жу­ваність рос­лин бу­ла не завжди кри­тич­ною. Найбільших по­шко­д­жень за­зна­ва­ли схо­ди ріпа­ку ози­мо­го ран­нь­о­го стро­ку висіву (пер­ша де­ка­да серп­ня), а най­мен­ше — пізньо­го (тре­тя де­ка­да). По­шко­д­жен­ня ли­ст­ко­вої по­верхні ста­но­ви­ли, відповідно, від 10 до 25% і менш ніж 10% — на­прикінці тре­тьої де­ка­ди.

По­коління хре­с­тоцвітих блішок, що пе­ре­зи­му­ва­ло, є аг­ре­сивнішим, ніж но­ве, літнє. Вес­ня­на не­ста­ча кор­му для шкід­ників зу­мов­лює інтен­сив­не жив­лен­ня жуків, чо­го не мож­на ска­за­ти про літнє по­коління блішок. Їхня чи­сель­ність на рос­ли­нах ріпа­ку ози­мо­го мо­же бу­ти більшою, а спри­чи­ню­вані ни­ми по­шко­д­жен­ня — мен­ши­ми. По­шко­д­жу­ваність ли­ст­ко­вої по­верхні сходів ріпа­ку ози­мо­го не­знач­на, оскільки в липні-серпні блішки ма­ють удо­с­таль до­дат­ко­во­го кор­му. Іде­аль­ним для оп­ти­маль­но­го рос­ту і роз­вит­ку жуків є чер­гу­ван­ня по­су­ш­ли­вих і во­ло­гих днів.

З ме­тою вимірю­ван­ня кри­тич­но­го зна­чен­ня по­­шко­д­жу­ва­ної хре­с­тоцвіти­ми блішка­ми (Phyllotreta spp.) площі ли­ст­ко­вої по­верхні рос­лин ріпа­ку че­рез кожні два-три дні, по­чи­на­ю­чи від по­яви сходів до по­чат­ку фор­му­ван­ня дру­гої па­ри справжніх листків, про­во­ди­ли об­сте­жен­ня всіх діля­нок. У чо­ти­рь­ох місцях кож­ної ділян­ки (1 м2) підра­хо­ву­ва­ли жу­ків і з’ясо­ву­ва­ли ха­рак­тер та ступінь по­шко­д­жен­ня (уко­ли, ви­раз­ки, об’їдені краї). Блішки нерівномірно розміщу­ють­ся на полі: їхня чи­сельність збіль­шується мірою відда­лен­ня від цен­т­ра по­ля і знач­но зро­с­тає по кра­ях. То­му облі­ки ми ро­би­ли кожні 20 п. м. у на­прям­ку до цен­т­ра ділян­ки. Стро­ки по­яви різних видів блішок, ха­рак­тер спри­чи­ню­ва­них ни­ми по­шко­д­жень під час жив­лен­ня на ли­с­точ­ках і за­галь­ний цикл роз­вит­ку при­близ­но оди­на­кові. Оцінку шко­до­чин­ності хре­с­тоцвітих блішок виз­на­ча­ли  за сту­пе­нем по­шко­д­жен­ня сім’ядоль­ної по­верхні сходів за 5-баль­ною шка­лою:

Бали за шкалою Пошкоджено листкової поверхні
I 1-10%
II 11-25%
III 26-50%
IV 51-75%
V 76-100%

За да­ни­ми за­рубіжних уче­них, рос­ли­ни ріпа­ку ви­т­ри­му­ють по­шко­д­жен­ня сім’ядоль­ної по­верхні до 50%, про­те, за на­ши­ми спо­с­те­ре­жен­ня­ми, як­що по­­шко­д­же­на точ­ка рос­ту — рос­ли­на ги­не, вод­но­час по­шко­д­жен­ня сім’ядоль­них ли­с­точ­ків мо­же ко­ли­ва­ти­ся в ме­жах 10–20%. Та­ке яви­ще не­ча­с­те, особ­ли­во для сходів ріпа­ку ози­мо­го, про­те мож­ли­ве за су­хої жар­кої по­го­ди. Не­ста­ча во­ло­ги зу­мов­лює жуків інтен­сивніше жи­ви­ти­ся, що при­зво­дить до знач­но­го вис­на­жен­ня посівів. У та­кий період не­ста­чу во­ло­ги жу­ки хре­с­тоцвітих блішок ус­піш­но ком­пен­су­ють шля­хом жив­лен­ня на інших рос­ли­нах ро­ди­ни ка­пу­с­тя­них (Brassicaceae) і де­я­ких бур’янів, оскільки цикл їхньо­го роз­вит­ку за­вер­шив­ся. На­ступ­но­го ро­ку ста­те­во­незрілі жу­ки, що пе­ре­зи­му­ва­ли, ра­но на­весні мігру­ють на схо­ди ка­пу­с­тя­них рос­лин, се­ред яких як бур’яни (свиріпа), так і посіви ріпа­ку ози­мо­го. За на­ши­ми спо­с­те­ре­жен­ня­ми, блішки не за­вда­ва­ли суттєвої шко­ди рос­ли­нам ріпа­ку. За досліджен­ня­ми за­ру­біжних ко­лег, на те­ри­торії Євро­пи за ви­со­кої за­зви­чай чи­сель­ності хре­с­тоцвітих блішок на посівах ріпа­ку ози­мо­го еко­но­мічної за­гро­зи цей шкідник не ста­но­вив.

Ще один, не менш важ­ли­вий, шкід­ник цієї куль­ту­ри — ріпа­ко­вий трач.

Імаго ріпакового пильщика

Гусінь ріпакового пильщика

Ос­нов­ну не­без­пе­ку для рос­лин ози­мо­го ріпа­ку ста­нов­лять не­справжні гу­се­ниці цьо­го шкідни­ка.
Теп­лої по­го­ди не­справжні гу­се­ниці жив­лять­ся ли­с­тям, яке гру­бо об’їда­ють, за­ли­ша­ю­чи не­зай­ма­ни­ми жил­ки. Крім то­го, во­ни об­гри­за­ють бу­то­ни, квіти, зав’язі, а під час по­хо­ло­дан­ня — не­ак­тив­ні, мляві й пе­ре­бу­ва­ють вни­зу під ли­ст­ка­ми, хо­ва­ють­ся під гру­доч­ка­ми грун­ту. Ли­чин­ки пер­шо­го по­коління шко­дять у червні. Закінчив­ши свій роз­ви­ток, не­справжні гу­се­ниці за­ри­ва­ють­ся в грунт на гли­би­ну 2–10 см. Тут во­ни пле­туть ко­ко­ни і пе­ре­тво­рю­ють­ся на ля­ле­чок. Че­рез півто­ра-два тижні з ля­ле­чок ви­хо­дять трачі дру­го­го по­­ко­ління, не­справж­ні гу­се­ниці яко­го шко­дять за­зви­чай у кінці лип­ня — в серпні. Відміче­но, що ча­с­ти­на ли­чи­нок пер­шо­го по­коління не за­ляль­ко­вується, а діапа­у­зує до вес­ни на­ступ­но­го ро­ку. Літня діапа­у­за на­стає за тем­пе­ра­ту­ри по­над 27°С і віднос­ної во­ло­гості менш ніж 50%. Во­се­ни за тем­пе­ра­ту­ри 18°С і ниж­чої, світло­во­го дня три­валістю 14–15 год та за помірної во­ло­гості грун­ту не­справжні гу­се­ниці дру­го­го по­ко­ління впа­да­ють у діапа­у­зу.

Пер­ше по­коління по­шко­д­жує ярий ріпак, дру­ге — ози­мий.

Хо­лод­на і до­що­ва по­го­да не­спри­ят­ли­ва для трачів — во­ни мо­жуть за­ги­ну­ти, не відклав­ши яєць. За оп­ти­маль­ної по­го­ди мо­же роз­ви­ну­ти­ся і третє по­ко­лін­ня, яке жи­ви­ти­меть­ся мо­ло­дим ози­мим ріпа­ком. Най­кращі місяці для роз­вит­ку тра­ча — тра­вень-чер­вень та сер­пень-ве­ре­сень, особ­ли­во за теп­лої та су­хої по­го­ди, тоді рівень їхньої шко­до­чин­ності най­ви­щий.

Найбільшої шко­ди за­вдає не­справжня гу­се­ни­ця ози­мо­му рі­па­ку ран­ньої осені. Тільки в спри­ят­ливі ро­ки, з теп­лою і помірно во­ло­гою дру­гою по­ло­ви­ною літа та по­го­жою осінню, спо­с­терігається ча­ст­ко­вий виліт до­рос­лих трачів тре­ть­о­го по­коління, які не відкла­да­ють яєць і за­зви­чай ги­нуть.

 

Захист ріпаку

Ви­би­ра­ю­чи інсек­ти­цид для за­хи­с­ту посівів, слід ке­ру­ва­ти­ся, на­сам­пе­ред, доцільністю йо­го за­сто­су­ван­ня. На­при­клад, як­що не­має за­гро­зи зни­щен­ня по­сі­вів ріпа­ку ози­мо­го жу­ка­ми хре­с­тоцві­тих блішок, то мож­на про­ве­с­ти тільки край­о­ві об­роб­ки по­ля, для цьо­го при­дат­ні пре­па­ра­ти з кла­су піре­т­роїдів на ос­нові та­ких діючих ре­чо­вин: зе­та-ци­пер­ме­т­рин, дель­та­ме­т­рин, аль­фа-ци­пер­ме­т­рин, ес­фен­ва­ле­рат, лямб­да-ци­га­ло­т­рин то­що та з кла­су не­оніко­ти­ної­дів — пре­па­ра­ти на ос­нові клотіаніди­ну (за за­гро­зи зни­щен­ня посівів). Для за­хи­с­ту посівів від гу­се­ниць підгри­за­ю­чих со­вок та не­справжніх гу­се­ниць ріпа­ко­во­го тра­ча слід використовувати Нурел Д  або аналоги Шаман, Твікс.

Про­ти грун­то­жи­ву­чих ли­чи­нок ко­­мах, бу­ря­ко­вої не­ма­то­ди (і в разі по­тре­би бо­роть­би зі сли­ма­ка­ми) за­сто­со­­вують інсек­ти­цид на ос­нові кар­бо­суль­фа­ну (клас кар­ба­ма­ти).

Для запобігання пошкодженню стебловими прихованохоботниками необхідно проводити моніторинг їх появи за допомогою чашок жовтого кольору. При потраплянні 8–10 жуків на одну пастку протягом 3 діб необхідно проводити обробку інсектицидами. Одним із найкращих препаратів проти прихованохоботників є інсектицид , який завдяки наявності у своєму складі двох діючих речовин забезпечує як потужний миттєвий ефект, так і достатньо тривалий період захисту (до 3 тижнів залежно від умов навколишнього середовища).

Джерела:

data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

Метки: ,