Ос­но­ви удо­б­рен­ня пло­до­вих і ягідних куль­тур

Жив­лен­ня рос­лин — склад­ний фізіологічний про­цес, але ос­но­вою йо­го є зба­лан­су­ван­ня еле­ментів жив­лен­ня, ад­же не­ста­чу од­но­го еле­мен­та не мож­на заміни­ти над­лиш­ком іншо­го. Як­що рос­ли­нам для нор­маль­ної життєдіяль­ності три­ва­лий період не ви­с­та­чає пев­но­го еле­мен­та міне­раль­но­го жив­лен­ня, біологічні про­це­си в їхніх тка­ни­нах по­ру­шу­ють­ся. Це су­про­во­д­жується змен­шен­ням про­дук­тив­ності, погіршен­ням рос­то­вих про­цесів, мор­фо­логічни­ми та ана­томічни­ми зміна­ми. На ли­ст­ках та інших ор­га­нах рос­лин з’яв­ля­ють­ся ти­пові симп­то­ми не­стачі відповідних еле­ментів, на ос­нові яких мож­на вста­но­ви­ти по­тре­бу рос­лин у до­б­ри­вах

ЗАМОВЛЯЙТЕ У НАС
НасінняГербіцидиДобриво

Запрошуємо до співпраці!

Для отримання консультації та замовлення товару Телефонуйте!

✆0676613009 ✆0662156358

Як пра­ви­ло, по­ява візу­аль­них оз­нак по­ру­шен­ня міне­раль­но­го жив­лен­ня рос­лин пов’яза­на з тим, що тка­ни­ни вже не­зво­рот­но зміни­лись або навіть за­ги­ну­ли. То­му важ­ли­во яко­мо­га раніше ви­я­ви­ти ці по­ру­шен­ня, щоб яко­мо­га раніше вста­но­ви­ти при­чи­ни, що їх зу­мов­лю­ють.

Для яблук та груш оптимальним є злегка кислі або нейтральні ґрунти (рН між 5,8 і 7,0). У рослин, що ростуть на кислих ґрунтах, можна спостерігати явне уповільнення росту, зумовлене поганою засвоюваністю фосфору, кальцію, калію, магнію, азоту та бору. Інші елементи (алюміній і марганець) стають доступнішими та фактично токсичними для рослин, що призводить до зниження врожайності. На лужних грунтах (збільшення рН) фосфор, азот, залізо, мідь, цинк і бор часто також є недоступними.

Зна­чен­ня ма­к­ро- та мікро­е­ле­ментів жив­лен­ня для пло­до­вих і ягідних куль­тур

Вирізня­ють 12 еле­ментів жив­лен­ня, ук­рай потрібних для рос­ту й роз­вит­ку рос­лин, вплив яких обу­мов­люється фізіологічною рол­лю в жи­вих ор­ганізмах. У разі не­стачі чи над­лиш­ку будь-яко­го еле­мен­та в си­с­темі жив­лен­ня рос­лин по­ру­шується обмін ре­чо­вин і на­стає збій їхньо­го роз­вит­ку, що спри­чи­нює зни­жен­ня про­дук­тив­ності або навіть їхню за­ги­бель.

Азот потрібен у знач­но більшій кількості, ніж інші еле­мен­ти. За йо­го не­стачі на­сам­пе­ред по­слаб­лю­ють­ся рос­тові про­це­си, а відтак змен­шується на­гро­ма­д­жен­ня біома­си та співвідно­шен­ня між над­зем­ною ча­с­ти­ною та ко­ре­не­вою си­с­те­мою.

Фо­с­фор — це енер­ге­тич­не за­без­пе­чен­ня про­цесів ме­та­болізму ре­чо­ви­ни. На відміну від азо­ту, оп­ти­маль­не жив­лен­ня рос­лин фо­с­фо­ром сприяє швид­шо­му всту­пу їх у пло­до­но­шен­ня, сти­му­лює про­це­си запліднен­ня, фор­му­ван­ня та дозріван­ня не ли­ше плодів, а й усіх тка­нин.

Зна­чен­ня калію вар­то роз­г­ля­ну­ти де­тальніше, ад­же цей еле­мент хімічно не зв’яза­ний в ор­ганічних спо­лу­ках, але є од­ним із най­не­обхідніших для роз­вит­ку пло­до­вих куль­тур. Він відіграє важ­ли­ву роль у вуг­ле­вод­но­му й білко­во­му обмінах, ак­ти­вує фер­мен­ти, сприяє ви­ко­ри­с­тан­ню азо­ту в амонійній та нітратній фор­мах, підви­щує стійкість рос­лин до зне­вод­нен­ня тка­нин та не­спри­ят­ли­вих фак­торів се­ре­до­ви­ща: по­су­хи, низь­ких тем­пе­ра­тур, гриб­них за­хво­рю­вань то­що. Калій впли­ває на якість плодів, їхній аро­мат, за­барв­лен­ня і хімічний склад. Та­кож за нор­маль­но­го за­без­пе­чен­ня цим еле­мен­том підви­щується мо­ро­зостійкість рос­лин і ре­ге­не­ра­тив­на їхня здатність до віднов­лен­ня тка­нин після підмер­зан­ня. Ба­га­то досліджень про виз­на­чен­ня впли­ву калію в си­с­темі жив­лен­ня рос­ли­ни, які про­во­ди­ли на­уковці, по­ка­за­ли, що цей еле­мент є ду­же важ­ли­вим — він не­за­­мінний, по­за­як без ньо­го не­мож­ли­ве нор­маль­не жив­лен­ня рос­лин.

За хімічним скла­дом калійні до­б­ри­ва поділя­ють на дві ос­новні гру­пи — хло­ридні і без­хло­ридні. На на­шо­му рин­ку ЗЗР во­ни пред­став­лені пе­ре­важ­но у фор­мах хло­ри­ду калію (КСl) та суль­фа­ту калію (К2SO4). Хло­ровмісні до­б­ри­ва потрібно вно­си­ти во­се­ни, щоб змен­ши­ти вплив ток­сич­но­го хло­ру на рос­ли­ну, а суль­фа­ти ефек­тивні на луж­них ґрун­тах із кар­бо­нат­ним за­со­лен­ням. Крім вне­сен­ня у ґрунт калію, цей вид до­б­рив підкис­лює йо­го і тим са­мим підви­щує ру­хомість еле­ментів жив­лен­ня і їхню до­ступність рос­ли­нам.

До­статнє жив­лен­ня пло­до­вих рос­лин кальцієм за­без­пе­чує до­б­рий ріст ко­ренів та на­ро­с­тан­ня ко­ре­не­вих во­лосків. На­томість йо­го не­ста­ча зу­мов­лює за­хво­рю­ван­ня кісточ­ко­вих порід на ка­ме­де­те­чу — го­моз. Вва­жа­ють, що кальцій за­без­пе­чує три­ва­лу лежкість плодів та змен­шує їхню за­хво­рю­ваність під час зберіган­ня.

Магній впли­ває на пло­до­у­тво­рен­ня, дозріван­ня та якість плодів, сприяє на­ко­пи­чен­ню в рос­ли­нах жирів і вуг­ле­водів, підви­щує мо­ро­зостійкість рос­лин.

Не­ста­ча заліза у жив­ленні рос­ли­ни галь­мує або навіть при­пи­няє син­тез хло­рофілу, внаслідок чо­го по­слаб­люється ріст та роз­ви­вається хло­роз ли­с­тя.

Сірка бе­ре участь в ут­во­ренні хло­рофілу, сприяє рос­ту коріння, за­вдя­ки чо­му підви­щується про­дук­тивність пло­до­вих і ягідних рос­лин.

Бор істот­но впли­ває на фор­му­ван­ня квітко­вих бру­нь­ок, запліднен­ня (сприяє про­ро­с­тан­ню пил­ку), дозріван­ня плодів, ріст коріння та на підви­щен­ня по­су­хо- й со­лестійкості рос­лин.

Мар­га­нець. Як і бор, цей еле­мент по­зи­тив­но впли­ває на запліднен­ня (зав’язу­ван­ня плодів), по­даль­ший їхній роз­ви­ток та вміст у них вітамінів і цукрів.

За не­стачі міді в жив­ленні рос­лин погіршується їхня во­дов­бир­на і во­ло­го­ут­ри­му­валь­на здатність, зни­жується стійкість про­ти гриб­них та бак­теріаль­них хво­роб.

Не­ста­ча цин­ку не­га­тив­но по­зна­чається на роз­вит­ку рос­ли­ни: у неї роз­ви­вається фізіологічне за­хво­рю­ван­ня — дрібно­листість (а в яб­луні — ще й ро­зет­ковість). Па­го­ни слабкі, ду­же чут­ливі до мо­розів і ча­с­то відми­ра­ють.

Молібден поліпшує жив­лен­ня рос­лин кальцієм, бе­ре участь в окис­но-віднов­них про­це­сах, ут­во­ренні хло­рофілу і вітамінів, про­цесі обміну фо­с­фо­ру і вуг­ле­водів.

Си­с­те­ма удо­б­рен­ня пло­до­вих і ягідних куль­тур

Ди­фе­ренційо­вані си­с­те­ми удо­б­рен­ня пло­до­во-ягідних на­са­д­жень до­по­ма­га­ють вирішу­ва­ти за­вдан­ня:
— ре­алізації по­тенційної про­дук­тив­ності шля­хом оп­тимізації міне­раль­но­го жив­лен­ня;
— підви­щен­ня ро­дю­чості ґрун­ту в са­до­вих це­но­зах зон плодівництва;
— ви­роб­ництва ви­со­ко­якісних плодів і ягід із гра­нич­но об­ме­же­ною на­явністю в них ксе­нобіотиків.

Дієвим способом внесення добрив у багаторічних насадженнях є фертигація, яка дозволяє забезпечити надходження поживних речовин безпосередньо в кореневу зону у відповідну фенофазу розвитку рослини. У молодих садах фертигація прискорює розвиток дерев та сприяє більш ранньому їхньому вступу в плодоношення.

В умовах обмеженої доступності поживних речовин із ґрунту або в разі гострого їхнього дефіциту позакореневі підживлення є швидким та ефективним способом забезпечення вегетуючих рослин, квіток або плодів потрібними елементами живлення.

Спосіб обприскування плодів у період дозрівання використовують для збільшення маси, розміру плодів, покращення якості, їхньої лежкості та забарвлення.

Характерною особливістю всіх плодових дерев є закладання плодових бруньок у рік, що передує плодоношенню. Тому для щорічного високого врожаю слід забезпечувати рослини оптимальним рівнем макро- та мікроелементів упродовж усього вегетаційного періоду.

 

 

Джерела :

ПУБЛІКАЦІЇ ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ДЛЯ ВАС ЦІКАВИМИ
data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

Метки: ,