Орієнтовні втрати врожайності зерна від основних видів шкідників

Середньорічні втрати врожаю від шкідників на полях Україні становлять, за різними оцінками, в середньому 5 %, тобто близько 2,5 млн тонн або 200–500 кг/га і більше. Це прямі втрати від життєдіяльності шкідників та непрямі від вірусних і грибкових хвороб, що їх переносять шкідники.

Таблиця 1. Орієнтовні втрати врожайності зерна від основних видів шкідників (узагальнені і доповнені дані, М. П. Секун, Н. М. Шахова, В. Т. Альохін)

Вид шкідника Кількість шкідників для розрахунку Орієнтовні втрати        врожайності зерна Коментар
Клоп-черепашка імаго 1 шт./м2 у фазі виходу в трубку 50 кг/га 1-2% Додаткове істотне погіршення якості зерна
Трипс пшеничний імаго і личинки 15-20 шт./колос 180–250 кг/га 3-5% Зменшення маси 1000 зернин і якості
Злакові попелиці колонії 15–20 шт./стебло 140–180 кг/га 2–3 % Додаткові втрати урожайності від ВЖКЯ сягають 25–40 %
100 шт./стебло 380 кг/га 4-6%
Хлібний турун

10–15 шт./мличинок

2-го віку

600–700 кг/га 12–14 % Зрідження посівів на 26–39 %

30–35 шт./м2 личинок

2-го віку

2300–3000 кг/га 46–59 % Зрідження посівів на 58–73 %
70–80 личинок/м2 100 % 100 % Повна загибель посівів
1 жук/м2 у фазі наливу зерен 50–60 кг/га 1–2 % Крім виїдання зерен на колосі, велику частину жуки вибивають
Злакові мухи (шведська, пшенична, мероміза, опоміза) 40–50 шт./100 помахів сачком (4–5 шт./водну пастку) 50–70 кг/га 2–3 % Водні пастки — стаканчики з водою, які розставляють на відстані 50, 100, 250 м від краю поля
Хлібні жуки (жук-кузька, жук-хрестоносець, жук-красун) 1 жук/м2 200–300 кг/га 4–6 % Крім виїдання зерен на колосі, велику частину жуки вибивають. Личинки хлібних жуків зменшують густоту рослин у період сходів

Часто-густо найсуттєвіша причина втрат врожаю — необґрунтована система захисту. Це порушення сівозміни і обробітку ґрунту, неоптимальні терміни сівби, нехтування інсектицидними протруйниками, неефективні заходи й препарати, запізнення з часом обробки. За даними опитувань спеціалістів господарств, лише на 48–52 % площ зернових культур застосовуються інсектициди. Зазвичай нехтують інсектицидним захистом на таких культурах, як ячмінь, овес, жито. Крім того, 43 % площ зернових культур обробляють у період від фази середини колосіння до фази молочної стиглості зерна, коли основні види шкідників уже завдали чималої шкоди. Лише 20 % площ обробляється в період від початку виходу в трубку до фази прапорцевого листка, саме коли це потрібно, — в період масового заселення посівів шкідниками.

Сучасний інтегрований захист рослин передбачає управління популяціями шкідливих організмів у межах конкретних агробіоценозів за допомогою застосування оптимальної для конкретних умов системи заходів з метою оптимізації фітосанітарного стану посівів.

Користуючись показниками економічного порогу шкодочинності, слід враховувати, що вони мають орієнтовне середнє значення. Тому, ухвалюючи рішення про доцільність захисних заходів, треба враховувати конкретний стан розвитку рослин, погодні умови, щільність окремого шкідника на кожному конкретному полі тощо, — це головні складники фітосанітарного моніторингу.

Джерело: 

Позначки: