Міжрядний обробіток просапних культур
Що таке міжрядний обробіток? Навіщо потрібна? За чи Проти. Що застосовують? Вимоги
На полях, зайнятих просапними культурами, часто ведуться роботи по міжрядній обробці, або як ще називають цей агрозахід – міжрядна прополка, міжрядна культивація. Міжрядний обробіток є одним з основних видів обробки полів. Його основна мета – є руйнування капілярності, зменшення випаровування води і відновлення повітряного режиму після дощу. Крім того, він збільшує абсорбційну здатність грунту і, таким чином, є хорошим інструментом для механічної регуляції чисельності бур’янів. Оскільки в процесі обробки відбувається перемішування ґрунту, культивацію можна поєднувати з внесенням необхідних хімічних речовин, що забезпечується наявністю на використовуваних агрегатах пристосувань для внесення добрив.
🌾 для Пшениці 🌻 для Соняшника 🌽 для Кукурудзи 🌱для Сої
⚠️100% Оригінал 📝ПДВ 🛒ОПТ та Роздріб 🚚Доставка по Україні 👨🌾Консультація агронома
📲 Приєднуйтесь до нас в Telegram 📲 Приєднуйтесь до нас в Viber
☎(066)2156358 ☎(067)6613009 ⛳Карта
ЗА. Проведення міжрядної обробки грунту в посівах дозволяє:
- якісно боротися з бур’янами на початкових фазах росту культури;
- проводити розпушування грунту;
- створити шар мульчі на поверхні грунту, який оберігає від створення тріщин і щілин і таким чином зменшує непродуктивні втрати вологи;
- підвищити рівень водопроникності шляхом поліпшення структури грунту;
- поліпшити аерацію грунту, що оптимізує умови для життєдіяльності грунтової біоти і активізації мікробіологічних процесів;
- проведення міжрядної культивації можна поєднувати з підгодівлею добривами;
- можливість скоротити кількість обробок посівів гербіцидами.
ПРОТИ. Проведення міжрядної обробки грунту в посівах:
Негативними моментами в проведенні міжрядного обробітку є:
- збільшення кількості технологічних операцій, що підвищує вартість отримання одиниці продукції і додатково навантажує техніку;
- грунт в міжрядді швидше втрачає вологу, особливо на ранніх етапах росту і розвитку, до змикання рядів;
- збільшення кількості проходів грунтообробної техніки по полю активізує процеси вітрової (видування) і водної (змив) ерозії грунту.
Загальні вимоги до міжрядної обробки всіх просапних культур зводяться до наступного:
1. Обробка проводиться своєчасно, в стислі, агротехнічно обгрунтовані терміни;
2. Глибина обробки встановлюється з урахуванням її призначення, стану рослин, умов погоди. Наприклад, в ряді випадків, відповідно з розвитком кореневої системи, застосовують різні робочі органи і встановлюють їх на різну глибину; в посушливих умовах обробку потрібно вести без вивертання нижніх вологих шарів грунту; в умовах надмірного зволоження, навпаки, розпушування мають на меті полегшити доступ повітря до коріння рослин. Середня глибина обробки не повинна відхилятися від встановленої більше ніж на 15%;
3. Знищення всіх бур’янів в обробленій частини міжрядь;
4. Між рослинами в рядах і обробленою частиною міжрядь залишають захисну зону, щоб культурні рослини під час обробки не розривалися і не засипалися землею;
5. Добрива при підгодівлі вносяться в грунт відповідно до прийнятої норми на певну глибину, на встановленій відстані від рядків рослин або гнізд і з урахуванням фаз розвитку; відхилення в висіві добрив окремими висіваючими апаратами не повинні перевищувати ± 8%.
Знаряддя для міжрядного обробітку
Існує два різновиди просапних культиваторів. Одні з них передбачають лише різноманітний механічний обробіток міжрядь, а інші, крім ґрунтообробних робочих органів, обладнані ще й туковисівними апаратами та системою подачі гранул під лапу і дозволяють обробляти міжряддя та вносити гранульовані мінеральні або рідкі добрива.
ПРОСАПНІ КУЛЬТИВАТОРИ ТА ЇХ РОБОЧІ ОРГАНИ
До робочих органів просапних культиваторів відносять різноманітні лапи, підгортальні та борознонарізувальні корпуси, підживлювальні ножі, голчасті диски, зуби борін, роторів, ножі дисків тощо.
Робочі органи культиваторів: а — однобічна лапа; 6 — стрілчаста лапа без хвостовика; в — плоскорізальна лапа; г — стрілчаста універсальна лапа; д — долотоподібна лапа; є — розпушувальна оборотна лапа; є — списоподібна лапа; ж — підгортач; з — лапа-полиця; і — голчастий диск; к — підживлювальний ніж; л — полольний зуб
Залежно від призначення лапи поділяють на прополювальні, розпушувальні і підгортальні. До прополювальних лап належать однобічні (лапи-бритви), стрілчасті плоскорізальні лапи і стрілчасті універсальні, до розпушувальних – долотоподібні або наральникові, а до підгортальних – підгортальні лапи та підгортальні корпуси.
Однобічні плоскорізальні лапи призначені для підрізування бур’янів і розпушування ґрунту на глибину до 6 см. Лапа складається із стояка, горизонтальної частини з лезом та щоки. Щока запобігає присипанню ґрунтом рослин. Бувають праві і ліві лапи. Перші встановлюють із правого боку рядка, а другі – з лівого. Лезо лап заточують зверху під кутом 8-10°. Товщина леза повинна бути не більше 0,5 мм. При переміщенні лапи в ґрунті її лезо перерізує коріння бур’янів, підрізує шар ґрунту, який переміщується по робочій поверхні лапи, подрібнюється і частково перемішується. Ширина захвату лап може становити 85, 120, 150, 165 і 250 мм.
Стрілчасті плоскорізальні лапи застосовують для обробітку ґрунту на невелику глибину (до 6 см) і незначного його розпушення. Використовують лапи з шириною захвату 145, 150 і 260 мм.
Стрілчасті універсальні лапи підрізують бур’яни та інтенсивно розпушують ґрунт на глибину до 12 см, їх застосовують для обробітку ґрунту в міжряддях.
Розпушувальні долотоподібні лапи застосовують для розпушування міжрядь зв’язних і щільних ґрунтів на глибину до 16 см. Нижня частина лапи загнута вперед і має загострений носок у вигляді долота шириною 20 мм. Така лапа досить добре заглиблюється у ґрунт і при переміщенні деформує й розпушує ґрунт на всю глибину без винесення вологого шару на поверхню поля.
Підгортальні лапи призначені для підгортання рослин, підрізування бур’янів у міжряддях та присипання бур’янів у захисних зонах рядка. Лапа складається із стояка, двобічної полиці з розсувними крилами і носка-наральника, загостреного з обох боків. При роботі носок-наральник підрізує ґрунт і переміщує його на ліву та праву робочі поверхні полиці, які спрямовують його в зону рядка, утворюючи гребінь. Висота гребеня ґрунту регулюється переміщенням крил за висотою.
Підгортальний корпус з решітчастою полицею має в нижній передній частині замість наральника стрілчасту лапу, а в крилах полиць – вирізи. Стрілчаста лапа корпуса підрізує ґрунт у міжрядді і подає його на полиці. Частина ґрунту розсипається через проміжки між лапою і передньою частиною полиць та падає на дно борозни. Пальці крил полиць розпушують боки гребеня і стінки борозни. Дно борозни стає розпушеним. Для нарізування невеликих гребенів використовують однобічні підгортальні корпуси (глибина обробітку – до 16 см, висота гребеня – до 25 см).
Борознонарізувальний корпус призначений для нарізування поливних борозен на глибину до 20 см з одночасним внесенням мінеральних добрив. Корпус має наральник, двосторонню полицю, крила, лійку для добрив і стояк.
Підживлювальний ніж використовують для розпушування міжрядь та загортання в ґрунт добрив на глибину до 16 см. Він має вигляд розпушувальної долотоподібної лапи, до якої позаду прикріплена лійка для подачі добрив на дно борозни.
Пружинні зуби застосовують для розпушування ґрунту у захисних зонах і міжряддях. Рамку з пружинними зубами прикріплюють шарнірно до тримача просапного культиватора. Ротаційні голчасті диски використовують для руйнування ґрунтової кірки і знищення бур’янів. Вони мають загнуті в один бік загострені зуби. Діаметр дисків – 350, 450 і 520 мм. Під час руху дисків у міжряддях і захисних зонах зуби заглиблюються в ґрунт на глибину до 9 см, розпушують його, знищують бур’яни.
Лапи-полички застосовують для підрізування бур’янів, розпушування ґрунту і присипання бур’янів ґрунтом у захисній зоні рядка. Лапа складається із стояка та криволінійної полиці лівого або правого обертання. Лапи-полички встановлюють із лівого та правого боку рядка на відстані 25-27 см від його осі. Глибина обробітку – до 8 см.
Прополювальні борінки – це пружинні зуби, що закріплені на рамці. Вони призначені для розпушування ґрунту в міжряддях та захисних зонах. Встановлюють борінки на просапних культиваторах, шарнірно прикріплюючи їх до кронштейна тримача секції культиватора з метою кращого копіювання рельєфу ґрунту.
Широкозахватна плоскорізальна лапа підрізує бур’яни і розпушує ґрунт у міжряддях. Кут кришіння лапи – 10°. Лапи бувають шириною 250 і 360 мм. На кінці лапи кріпиться прополювальний диск з ножами. Під час роботи диск обертається, ножі підрізують бур’яни і розпушують ґрунт. Глибина обробітку – 60-80 мм.
Пальцеву мотику можна застосовувати при всіх поширених просапних культурах, таких як кукурудза, цукрові буряки, соя, соняшник, гарбуз, полуниця, овочі і т.п. Можна без проблем обробляти будь-які рядкові культури при ширині ряду від 25 см.
Раму культиватора можна використовувати для роторного штригеля, що значно дозволяє економити кошти.
Культиватор дозволяє здійснювати ряд різних, швидких робіт, які є невід’ємною частиною професійної обробки грунту. Після виконання роботи бороною, він готує грунт перед посівом. Після посіву цей агрегат розпушує грунт, що сприяє рівномірному розподілу кисню і вологи в грунті, таким чином, сприяючи зміцненню і росту рослини і роблячи його більш стійким до посухи. Агрегат ефективно і рівномірно розпушує грунт, не пошкоджуючи при цьому рослини. Знаряддя добре пристосоване як для суцільної, так і для міжрядної обробки, дозволяє обробляти грунт, навіть при вже виросло рослині. Особливо успішно застосовується для руйнування кірки після зливових дощів, що дозволяє уникнути пересіву культур.
Періодичність проведення
Періодичність проведення міжрядних обробітків та їх кількість залежать від cтруктури і стану поверхневого шару ґрунту, ступеня і типу засміченості посівів, біологічних особливостей просапних культур, тривалості вегетаційного періоду. В умовах щільних ґрунтів, при сильній забур’яненості посівів і тривалому вегетаційному періоді кількість обробітків збільшується. Кожний наступний міжрядний обробіток проводять приблизно через 15-20 днів після попереднього. Ефективність обробітку підвищується, якщо його виконують невдовзі після дощу.
Міжрядний обробіток кукурудзи
Міжрядний обробіток кукурудзи застосовується для боротьби з бур’янами і запобігає утворенню ґрунтової кірки. Першу обробку міжрядь культиваторами проводять при утворенні трьох-чотирьох листків на рослинах, а через 10 днів проводять другу обробку. Терміни виконання операцій також залежать від стану посівів. При появі бур’янів відразу необхідно проводити додаткові механічні обробки.
Культиватори для міжрядного обробітку повинні відповідати агротехнічним вимогам. Перш за все за допомогою культивації повинне вирішуватися основне завдання – повне підрізання бур’янів в міжряддях і створення пухкої структури грунту. При цьому нерівності поверхні після культивації не повинні перевищувати 3 см. Не допускається при міжрядній культивації виніс нижніх зволожених шарів грунту на поверхню. Грунтовий горизонт повинен бути рівним після обробки, огріхи і пропуски не допускаються. Також при обробці необхідно контролювати захисну зону навколо рослин. При першій культивації захисна зона повинна бути не менше 10 см, а при наступних 12-15 см. Для виключення пошкодження посівів, агротехнічних допустима швидкість руху агрегату повинна знаходиться в межах 9-10 км / ч.
Міжрядний обробіток соняшника
Джерела:
- https://www.agronom.com.ua/prosapni-kultyvatory-ta-mizhryadnyj-obrobitok/
Позначки:Культивація, Почва