МІКРОДОБРИВО

ЛУЧНИЙ МЕТЕЛИК

Вже зараз (з середини – кінця травня) ми можемо спостерігати маленьких літаючих метеликів. Вони різноманітні: білі, блакитні, є метелики-пуделі, а також, метелики, гусениці яких живляться отруйними рослинами, дуже гарний королівський горіховий метелик і багато інших видів. Але шкоди нам, що живуть на півдні України, завдають на вигляд непримітні – коричневого або бежевого кольору метелики: лучний та стебловий.


Підступність лугового метелика полягає в тому, що наявність великої кількості метеликів не завжди передбачає таке ж масове відкладання яєць і появу величезного числа ненажерливої гусениці, особливо в період згасання спалаху масового розмноження. Так як з потоками вітру метелики можуть переноситися на великі відстані і з’являтися там, де їх  не очікували.

Згідно з прогнозами Центру космічної погоди США, в НДІ захисту рослин м. Санкт-Петербург, підрахували, що імовірний інтенсивний і тривалий спалах масового розмноження лучного метелика в 2017-2020 роках.

Якої шкоди завдає лучний метелик посівам кукурудзи:

  • Особливий шкоди відзначається в періоди розвитку масової чисельності з циклічністю в 11-13 років.
  • Недобір урожаю становить близько 75%, у деяких випадках посів може бути повністю знищений.
  • Зниження якісних показників посівних у разі вирощування кукурудзи на зерно.
  • Економічний поріг шкідливості – 10 особин на 1 м2 в період сходів, 20 гусениць / м2 в період викидання волоті.

А тепер трохи про сам метелик.

Гусениця лучного метелика Гусениця стеблового метелика

Лучний метелик (Margaritia sticticalis L.) поширений повсюдно. Спалахи масового розмноження найчастіше бувають у Центральному та Східному Лісостепу і Степу. Гусениці пошкоджують майже всі дводольні польові та овочеві культури, найчастіше сильної шкоди завдають бурякам, соняшнику, кукурудзі, зернобобовим культурам, багаторічним травам, восени — сходам озимих культур, деревним та кущовим насадженням, виноградникам тощо. Кормовими рослинами гусениць можуть бути і бур’яни — лобода біла, осот, берізка, гірчак рожевий, полин гіркий, курай та інші. Гусениці у першому і другому віках згризають паренхіму до кутикули, внаслідок чого на листках утворюються неправильної форми «віконця», у старших віках вони грубо обгризають листки рослин, залишаючи тільки жилки.
В роки з теплою ранньою весною вихід та літ метеликів раптовий і дружній, з холодною і затяжною весною — розтягнутий. Період льоту метеликів може коливатись від 15 до 45 днів. Перельоти, спарювання і відкладання яєць відбуваються у теплі ночі. Вдень метелики пасивні, перелітають тільки з рослини на рослину в пошуках нектару чи на незначну відстань, якщо їх потурбувати. Проте під час масового льоту вони можуть відкладати яйця і в денні години.
Оптимальною для розвитку імаго є температура 20–25°C, наявність опадів, роси та квітучої рослинності, за таких умов, метелики паруються і через 4–7 днів після вильоту відкладають яйця, якщо ж умови несприятливі — температура нижче 16 або вище 30°C, відсутність опадів, роси, нестача квітучих рослин, низька відносна вологість повітря, статевий розвиток метеликів уповільнюється до 30–40 днів, а їхня плодючість значно зменшується. Для розвитку гусениць першого віку оптимальною є температура 25°C і висока відносна вологість повітря. Для гусениць старших віків оптимум знаходиться у межах 20–32°C, а відносна вологість повітря — 45–95 %. Весь розвиток від яйця до вильоту метелика наступного покоління також залежить від суми ефективних температур (350–450°C) і продовжується від 30 до 45 днів. В Україні за вегетаційний період шкідник може мати від одного до чотирьох поколінь за рік.
Вирішальним фактором масового розмноження лучного метелика є плодючість імаго, що зумовлюється станом погоди, якістю корму та іншими умовами. При великій плодючості самок непомітна до цього популяція за одну-дві генерації може розмножитись до загрозливої кількості, і навпаки, безплідність метеликів призводить до різкого спаду чисельності.
Розвиток генерацій
В Україні перша весняна генерація метеликів, як правило, розвивається в сприятливих умовах. У цей період температура, вологість повітря, кількість квітучої рослинності оптимальні для розвитку шкідника. Літня генерація шкідника в останні роки (2008–2012), особливо в східних та південно-східних областях, де він найбільш поширений, розвивалась в умовах, які характеризувались надмірно високими температурами і посухами. У найтепліші дні липня та серпня максимальна температура повітря підвищувалася до +34–40°C, опади були мінімальні або мали зливний характер, сумарна кількість їх у липні-серпні 2008–2012 років лише у західних областях виявилася близькою до норми, на решті території країни кількість опадів становила в основному 10–65 % норми, а подекуди в районах південних та південно-східних областей у серпні не було жодного дощу. Такі погодні умови — високі температури (більше 30°C) і низька вологість повітря (менше 45 %) — призводили до значної загибелі яєць, гусениць молодших віків та лялечок шкідника. Крім того, високі температури негативно впливали на формування статевих залоз і метелики були або зовсім безплідними, або з низьким репродуктивним потенціалом.
altУ 2013 році перша весняна генерація мала найсприятливіші умови для розвитку — достатня вологість, помірні температури, наявність квітучої рослинності, що призвело до значного підвищення чисельності шкідників, особливо в осередках східних та південно-східних і подекуди центральних областей. В більшості областей зони поширення фітофага шкідник розвивався в трьох поколіннях.
Літ лучного метелика минулого року розпочався з середини травня. По краях поля соняшнику, озимої пшениці, кукурудзи, на неорних землях, в багаторічних травах у Київській, Харківській, Донецькій, Луганській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях середня чисельність шкідника була від 4 до 25 екз./10 кроків, подекуди в осередках Запорізької, Луганської, Донецької обл. чисельність його сягала від 35 до 150 екз./10 кроків. Масове відродження гусениць почалось на початку червня. Гусениці пошкоджували буряки, соняшник, кукурудзу, зернобобові культури, багаторічні трави. Чисельність шкідника в середньому становила 3,0–5,0 екз./м2, в Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Донецькій, Харківській, Сумській областях осередково на люцерні, соняшнику, сої, кукурудзі, цукрових бурякях сягала 8,0–12,0 екз./м2. Пошкоджено було 5–16 % рослин.
Літ метеликів ІІ-го покоління розпочався з середини червня. Гусеницями другого покоління в центральних та західних областях було заселено та пошкоджено від 3 до 15 % рослин на 2–10 % площ соняшнику, кукурудзи, сої, максимально — осередково було заселено до 40 % площ багаторічних трав в Черкаській області за чисельності 0,3–4 екз./м2. В південних та східних областях було заселено 3–20 % рослин на 17–33 % площ соняшнику, кукурудзи, сої за чисельності від 2 до 7 екз./м2, максимально — до 34–70 % рослин за чисельності до 20 екз./м2, що на межі порогу в Запорізькій і Кіровоградській областях.
Результати аналізу стану популяції лучного метелика в Україні торік дають підставу прогнозувати вірогідність масового розмноження шкідника в осередках, особливо в районах, де постійно формуються основні вогнища підвищеної чисельності та шкідливості його.
За помірного зволоження у травні-липні існує можлива загроза як від покоління, що перезимувало, так і літнього фітофага в усіх степових та східних областях — до Вінницької і Житомирської областей зони Лісостепу.
Шкідливості лучного метелика можна запобігти, якщо своєчасно виявити вогнища його розмноження.

Як же боротися з цим підступним шкідником?

  • Зяблева оранка площ біля полів, на яких була відзначена спалах розвитку метелика. Передпосівна обробка насіннєвого матеріалу.
  • Проведення посіву в оптимальні строки з використанням мінеральних добрив
  • Застосування влітку для обробки посівів стрілчастого і плоскорезного культиватора.
  • Посіви, в яких кукурудза вирощувалася на зелений корм худобі, при наявності великої кількості яйцекладок і гусениць обробки інсектицидами не підлягає. Краще всього відразу посів скосити на силос.
  • Прибирання врожаю повинна проводитися тільки на низькому зрізі.
  • Випуск трихограми.
  • Повне видалення пожнивних залишків з поля.
  • Дискування.
  • Глибока заблевая оранка.
  • Використання інсектицидів для обприскування. Вибір препарату проводиться серед дозволених до використання в Україні.

Ентомофаги і хвороби також відіграють важливу роль, так як від них часто гине до 50% особин шкідника.

У період масового розмноження агротехнічними заходами можна ліквідувати окремі осередки шкідника, але повністю призупинити його розмноження неможливо.

Хімічну обробку проти гусениць найдоцільніше проводити, коли вони знаходяться у І-III віках. Посіви цукрових, столових, кормових буряків обробляють за чисельності гусениць 4–5 екз./м2 у період 2–10 справжніх листків, у другій половині вегетації за чисельності 15–20 екз./м2; на соняшнику у фазі 4–6 листки за чисельності гусениць 8–10 екз./м2, у фазі формування корзинок — 20 екз./м2. На овочевих проти гусениць І покоління за чисельності 8–10 екз./м2, проти другого — 12–16 екз./м2 розпушують міжряддя із присипанням зони рядка, осередково застосовують інсектициди проти гусениць ІІ-ІІІ віків, у період відкладання яєць випускають трихограму.

Лучний метелик: як проводити обліки?

Протягом травня через кожні 5 днів проводять грунтові обстеження у вогнищах зимуючих гусениць, спостерігаючи за ходом заляльковування і вильотом метеликів аж до його закінчення. Якщо виявлені діапаузуючі пронімфи, за ними продовжують спостерігати до початку заповзання у ґрунт гусениць наступного покоління, проводячи розкопки через кожні 10 днів. Впевнившись, що це діапаузуючі гусениці, підраховують процент їх від загальної кількості гусениць даної генерації, а також чисельність на 1 м2.
altПри масовій появі метеликів у місцях, де їх не передбачали за результатами осінніх розкопок, обстежують поля і неорні землі, де в попередньому році могли розвиватися гусениці. Якщо в межах господарств, де з’явилась масова кількість метеликів з дозрілими яєчниками і потертими крилами, не було виявлено вогнищ з порожніми коконами, то цих метеликів слід вважати залітними.
Обліковують кількість метеликів під час їх льоту не рідше одного разу в три дні. Проходячи по діагоналі поля, підраховують метеликів, що піднімаються попереду обліковця. Кроки і метеликів підраховують у 10–15 місцях поля через рівні проміжки (50, 100 кроків). Якщо на кожен крок злітає більше 5 метеликів, то літ слід вважати масовим, і підрахунки не провадять.
Літ метеликів оцінюється за п’ятибальною шкалою:
  • поодинокий — не більше одного метелика на 50 кроків;
  • слабкий — не більше 5 метеликів на 50 кроків;
  • середній — 6–50 метеликів на 50 кроків;
  • сильний — 1–5 метеликів на крок;
  • масовий — більше 5 метеликів на крок.
При масовій появі лучного метелика за його розвитком спостерігають щоденно.
Облік чисельності яєць і гусениць проводиться один раз у 2–3 дні. Найчастіше метелики відкладають яйця на лободу білу. Для виявлення яйцекладок проходять по діагоналі поля і виривають у 20 місцях по п’ять рослин лободи, обстежуючи їх на наявність яєць. Якщо з обох боків листків виявлені білі або побурілі блискучі краплини чи ланцюжки (яйцекладки), то за допомогою 4–8-10-кратної лупи підраховують кількість яєць на рослині. Потім не менше як на 8 ділянках розміром 50 х 50 см переглядають усі культурні рослини, бур’яни, а також рослинні рештки і поверхню ґрунту, підраховують кількість яєць, після чого роблять перерахунки на 1 м2 і, або на рослину в середньому. Значна частина яєць може знаходитись на стеблах, сухих рослинних рештках, грудочках землі, а тому їх треба переглядати дуже ретельно.
altНаявність гусениць визначають на 100 рослинах (по 5 рослин у 20 пробах), насамперед у вогнищах, де були виявлені яйцекладки. При виявленні гусениць визначають їх кількість на рослині на 1 м2. Гусениць, які виплодились на листках буряків, соняшнику, рицини, лободи білої та інших рослин з великими листками, можна виявити за наявністю на них невеликих «віконець» неправильної форми. На таких листках або рослинах і треба шукати гусениць. На дрібнолистих культурах (морква, льон, конюшина, люцерна) гусениць можна виявити за допомогою косіння ентомологічним сачком або треба обережно вирвати кілька рослин і потрусити ними над аркушем паперу. При цьому потривожені гусениці спускаються на павутині. Їх чисельність підраховують на 1 м2 або рослину.
Джерело:
data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

Метки: ,