МІКРОДОБРИВО

Кукурудзяний стебловий метелик

Стебловий, або кукурудзяний метелик (Pyrausta nubilalis Hb) є найнебезпечнішим шкідником кукурудзи в усіх зонах її вирощування в Україні. Крім кукурудзи, він пошкоджує просо, сорго, суданку, коноплі, хміль та інші сільськогосподарські культури. Розвивається також на грубостеблових бур’янах (полин звичайний, щириця, будяк, куряче просо.


Метелик  у розмаху крил 24 – 32 мм., має різко  виявлений статевий диморфізм. Крила самок – від біло-жовтого до біло-коричневого кольору, з буруватими тонкими кутастими лініями поперек крил і більш темними краями крил. Задні крила світліші, блідо-жовтувато-сірі, з  світлішою серединною перев`яззю. Самець з більш струнким тілом. Забарвлення крил темніше – від блідо-коричневого до бурувато-сірого, з жовтими плямами, перев`язями та бахромою.  Задні крила бурувато-жовті, з блідо-жовтою серединною перев`яззю.

1 – стебловий, або кукурудзяний метелик (Pyrausta nubilalis Hb.), самець і самка, 1а – гусениця, 1б – дірчастве виїдання листка гусеницями 1-го віку, 1в – волоть кукурудзи, обламана внаслідок пошкодження стебла гусинецею, 1г – пошкоджений гусеницями качан кукурудзи, 1д – гусениця під час зимівлі в стерні, 1е – лялечка, 1ж – кладка яєць.

Гусениця жовтувато-сіра, часто з рожевим відтінком; серединна спинна смуга темна. Голова, потиличний і анальний щитки бурі. Сегменти тіла з  щетинконосними  бородавками. Лялечка довжиною близько 20 мм., блідо-коричнева або буро-жовта, з видовженим заднім кінцем. Яйця плоскі, відкладаються купками, що нагадують краплі стеарину.

Поширений по  всій Євразії і північній Америці. На Україні є повсюдно, але більш численний на Правобережжі. Гусениці   багатоїдні  , пошкоджують понад 150 видів рослин. Найбільшої шкоди завдає кукурудзі, просу, коноплям, хмелю, бавовнику, сої, люпину та іншим польовим культурам. На Україні розвивається звичайно в одному поколінні, лише в степу буває частково друге покоління, яке не встигає розвиватись. Зимують гусениці всередині соломин і решток стебел кукурудзи та інших товстостеблих рослин. В середині травня гусениці заляльковуються, прогризаючи перед цим круглий льотний отвір у сухій стеблині. Через 10 – 25 днів з лялечок  виходять метелики, літ який відбувається з кінця травня до початку липня. В цей час самки відкладають яйця, розміщуючи їх з нижнього боку листків кукурудзи та інших кормових рослин; одна самка відкладає від 250 до 1250 яєць. Період масового відкладання яєць збігається з часом викидання кукурудзою волотей. Залежно від температури повітря через 3 – 14 днів з яєць виходять гусениці, які швидко вгризаються в пазуху верхніх листків, під обгортки качанів кукурудзи та ін. З третього віку гусениці вгризаються всередину стебел, ніжок качанів та волотей, всередину качанів, де виїдають  серед рядів зерен довгі звивисті ходи й камери. В ряді місць через  прогризи пошкоджених рослин висипається рудувата червоточина. Гусениці нерідко переповзають з стебел на качани та нижчу частину стебла. Підгризені волоті часто зламуються. Найбільш небезпечні пошкодження стебел нижче качанів і самих качанів. Поріг шкодочинності стеблового кукурудзяного метелика 1 – 2 кладки яєць на 100 рослин.

Умови, що впливають на розвиток шкідника
Сприятливі для шкідника помірно теплі і вологі весна і літо попереднього року і середньодобова температура 15 … 17 оС і сума опадів 55 … 85 мм на наступний рік в період заляльковування гусениць. У період спарювання імаго і відкладання яєць оптимальні середньодобова температура 18 … 20 оС (одне покоління) або 20 … 23 оС (два покоління) і сума опадів 60 … 90 мм.

Заходи боротьби з кукурудзяним стебловим метеликом:

Зважаючи на особливості й спосіб життя кукурудзяного метелика, для захисту кукурудзи й інших культур від нього потрібно застосовувати комплекс організаційно-господарських, агротехнічних, хімічних та біологічних заходів.
Істотну роль відіграє попередник. Так, у спеціалізованих сівозмінах короткої ротації вирощування озимої пшениці як проміжної в монокультурі кукурудзи створює несприятливі умови для розвитку кукурудзяного метелика й інших шкідників. Висівати кукурудзу треба у найоптимальніші для зони строки.
Радикальним і водночас простим заходом обмеження шкодочинності кукурудзяного метелика є вирощування найурожайніших та стійких сортів і гібридів кукурудзи. Так, більш толерантними до пошкоджень цією комахою є грубостеблові гібриди даної культури. В зоні розвитку двох поколінь шкідника слід вирощувати ранньостиглі гібриди, які меншою мірою зазнають пошкоджень гусеницями найшкідливішого, в цих умовах, другого покоління. Підвищенню стійкості рослин сприяють також фосфорно-калійні добрива.
За сильного пошкодження шкідником окремих полів доцільно провести збирання кукурудзи на силос, тобто у фазі молочно-воскової стиглості.
Організаційно-господарські та агротехнічні заходи, ефективні щодо обмеження темпів розмноження кукурудзяного метелика:

  •    знищення на посівах пошкоджуваних культур грубостеблових бур’янів;
  •    збирання кукурудзи за низького зрізування (не вище 10 см) із подрібненням стебел;
  •    очищення від рослинних решток ділянок після збирання кукурудзи, проса, конопель;
  •    дворазове діагональне дискування поля після збирання врожаю та глибока зяблева оранка;
  •    використання в господарствах стебел кукурудзи до травня.

Економічний поріг шкодочинності кукурудзяного метелика на кукурудзі: наявність кладок яєць на 15–24% рослин за одночасного виявлення гусениць чисельністю 1–2 екз./рослину у фазі шести-восьми листків і викидання волоті кукурудзи або п’яти кладок яєць на 10 рослин через два тижні після піку льоту метеликів; на коноплі — 20–25 гусениць на 100 рослин на початку вегетації культури.
Для зниження чисельності даного шкідника на початку та в період масового відкладання ним яєць доцільно проводити випускання трихограми (бурої або жовтої). Норма першого випускання — 50 тис. самок/га, другого — залежно від кількості яйцекладок на 100 рослин: до трьох кладок — 50 тис., три-п’ять кладок — 100 тис., шість-вісім — 150 тис., дев’ять і більше — 200 тис./га. У Степу трихограму краще застосовувати методом багаторазових її випускань через кожних чотири-п’ять днів від початку і до кінця відкладання яєць. У такому разі норма першого випуску — 50 тис. самок/га, подальших — із розрахунку одна самка на два яйця шкідника.

Орієнтовні строки в умовах Лісостепу України:

1-й випуск – на початку яйцекладки  III декада червня – I декада липня;

2-й випуск – в період масового льоту та яйцекладки шкідника I – II декада липня.

Хімічна обробка

У період масового виплодження гусениць кукурудзяного (стеблового) метелика за перевищення економічного порога шкодочинності посіви слід обробляти інсектицидами. В «Переліку  пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні », проти цього шкідника зареєстровано такі препарати: Кайзо, в. е. (0,3 л/га), Децис ф-Люкс, к. е. (0,4–0,7 л/га), Карате 050 EC, к. е. (0,2 л/га), Карате Зеон 050 CS, м. к. с. (0,2 л/га), Кораген 20, КС (0,15 л/га) та інші. Під час вирощування конопель на технічні цілі можна використовувати також Золон 35, к. е. (3,0 л/га), але в такому разі заборонено використання конопляної олії для харчування і як сировину для харчової промисловості.
Ефект від використання інсектицидів залежить від точного визначення строків обробок. Найвищий він тоді, коли препарати вносять під час проникнення перших гусениць у стебла, тобто через два-три тижні після початку льоту метелика або під час масового його льоту. Цей строк доцільно встановлювати за допомогою феромонних пасток або світлопасток. Занадто рання обробка інсектицидами неефективна. Оскільки під час внесення інсектицидів рослини кукурудзи зазвичай сягають заввишки 1 м, для зменшення пошкоджень рослин варто використовувати обприскувачі широкого робочого захвату та трактори з великим діаметром коліс або портальні трактори. Обприскування краще здійснювати ввечері, коли рослини кукурудзи гнучкіші.

Джерела:

data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">