МІКРОДОБРИВО

Класифікації гербіцидів згідно з механізмами дії

Щоб оптимально застосовувати гербіциди, треба знати реакції, у які вони вступають у рослинах. Знаючи це, можна максимально ефективно визначити час і спосіб застосування препарату чи комбінацій препаратів. Насамперед треба знати, що гербіцидна активність складається з кількох етапів:


  •  засвоєння гербіциду рослиною (велике значення мають форма і склад формуляції, наявність ад’ювантів і сурфактантів)
  • переміщення діючої речовини до місця дії (залежить від фізичних властивостей діючої речовини, як–то розчинність, чистота продукту та ін.)
  • власне гербіцидна дія з зовнішніми ознаками (залежить від хімічної ак- тивності діючої речовини, механізму й місця дії)

Зважаючи на це, не треба дивуватися, що різні препарати з однаковою діючою речовиною мають різну ефективність на одні й ті самі бур’яни. Крім того, такі «різні» продукти можуть відрізнятися ще й післядією. Механізм дії — це біохімічні або біофізичні процеси, які визначають безпосередньо гербіцидну дію (інгібування фотосинтезу, порушення механізму поділу клітин, блокування синтезу пігментів тощо). Місце дії — безпосередньо місце (або мішень), де гербіцид, вступаючи в ті чи в інші реакції, проявляє свою токсичність на клітинному рівні (кофермент НАДФ, геназа (4–ГФПД), ацетолактат синтаза (ALS), пластохінон, мікротрубочки цито- скелету та ін.).

Тривале використання гербіцидів з діючими речовинами, які мають близькі механізми або місце дії, викликає появу резистентних популяцій бур’янів, боротьба з якими ускладнюється і потребує або поступового збільшення норми витрати препарату (що небезпечно для навколишнього середовища), або заміни на інший гербіцид з відмінним від попереднього механізмом дії.

Класифікацію розроблено згідно з рекомендаціями Комітету з протидії виникненню резистентності до гербіцидів (Herbicide Resistance Action Committee — HRAC). Показник, який визначає можливість змішування продуктів без ризику виникнення резистентності (або з мінімальним ризиком), — WSSA група. Чим ближчі цифри, тим подібніший механізм дії і тим більша ймовірність виникнення резистентності. Для запобігання виникненню резистентності слід підбирати гербіциди для бакових сумішей чи пестицидообороту з найбільшою різницею між номерами WSSA груп.

Група згідно з WSSA Група згідно з

HRAC

Механізм

(первинний сайт) дії

Хімічний клас сполук Приклад активної речовини
1 2 3 4 5
1 А Інгібітори ацетил-КоА-карбоксилази (АКК) Похідні арилоксифенокси-пропіонової кислоти (АОФПК) Цигалофоп-бутил

Феноксапроп

Циклогександіони Клетодим
2 В Інгібітори ацетолактатсинтази (АЛС) Імідазоліни Імазамокс
Піримідинілтіо-бензоати Біспірибак-натрію
Сульфоніламіно-карбонілтриазолінони Пропоксикарбазон
Сульфонілсечовини Азимсульфурон
Триазолопіримідини Флорасулам
3 К1 Інгібітори полімерізації мікротрубочок Динітроаніліни Пендиметалін
Піридини Тіазопір
4 О Аукиноподібні гербіциди (синтетичні ауксини) Хлорфеноксикарбонові (феноксиалканові) кислоти 2,4-Д
Бензойні кислоти Дикамба
Піколінові (карбоксилові) кислоти Клопіралід
Хінолін карбоксилова кислота Квінклорак
5 С1 Інгібітори транспорту електронів у фотосистемі 2 хлоропластів (сайт А) Фенілкарбамати Фенмедифам
Піридазинони Піразон
Симетричні триазини (сим-триазини) Атразин

Пропазин

Асиметричні триазинони (ас-триазони) Гексазинон
Триазолінони Амікарбазон
Урацили Ленацил
6 С3 Інгібітори транспорту електролітів у фотосистемі 2 хлоропластів
(сайт В)
Бензотіадизон Бентазон
Нітрили Бромоксиніл
Фенілпіридазин Піридат
7 С2 Інгібітори транспорту електролітів у фотосистемі 2 хлоропластів (сайт А), але відмінних за особливостями зв’язування з сайтом від групи 5 Аміди Пропаніл
Заміщені сечовини Ізопротурон
8 N Інгібітори синтезу ліпідів, але не АКК Тіокарбамати Еспокарб
Бенсулід
9 G Інгібітор 5-енол-пірувілшикимат-3-фосфатсинтази (ЕПШФ) Гліфосат
10 H Інгібітор глутамін-синтази Глюфосинат
11 F3 Інгібітори біосинтезу каротиноїдів (невідомий сайт дії) Триазоли Аклоніфен
12 F1 Інгібітори біосинтезу каротиноїдів (інгібітори фітоендесатураз (ФДС)) Піридинкарбоксамиди Дифлюфенікан
Інші Флуридон
13 F4 Інгібітори 1-деокси-D-ксилозо-5-фосфатсинтази (ДОКФ) Ізоксазолідинони Кломазон
14 Е Інгібітори протопорфириноген-оксидази (ПРОТОКС) Дифенілові ефіри Ацифлуорфен
N-фенілфталиміди Флуміклорак
Оксадіазоли Оксадіазон
Фенілпіразол Пірафлуфен-етил
Піримідиндіон Бутафенацил
Тиадиазол Флутіацет-етил
Триазинони Карфентазон-етил
Триазолон Азафенідин
Інші Флуфенпір-етил
15 КЗ Інгібітори синтезу жирних кислот із довгим ланцюгом Ацетамід Напропамід
Хлорацетаніліди Ацетохлор
Оксиацетаміди Мефенацет
Тетразолінон Фентразамід
Інші Анілофос
16 N Невідомий Бензофуран Етофумезат
17 Z Невідомий Органоарсеніти DSMA
18 I Інгібітори 7,8-дигідропретоатсинтетази (ДГП) Карбамати Асулам
19 Р Інгібітори транспорту ауксинів Фталамат Нафталам
Семікарбазон Діфлуфензопір
20 L Інгібітори синтезу клітинної стінки (сайт А) Нітрил Діхлобеніл
21 L Інгібітори синтезу клітинної стінки (сайт В) Бензамід Ізоксабен
22 D Акцептори електронів у фотосистемі 1

(ФС 1) хлоропластів

Похідні біпіридилію Дикват
23 К2 Інгібітор мітозу Карбанілат Карбетамід
24 М Мембранні детергенти Динітрофенол Динотерб
25 Z Невідомий Ариламінопропіонова кислота Флампроп
26 Z Невідомий Різні Цинметилін
27 F2 Інгібітори 4-гідроксифеніл-піруватдіоксигенази (4-ГФПД) Ізоксазол Ізоксафлютол
Піразол Бензофенап
Трикетони Мезотріон

Джерело: https://www.syngenta.ua/news/zernovi/povstannya-buryaniv-strategiya-upravlinnya-stiykistyu-buryaniv-do-gerbicidiv-v

data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

Метки: