Інсектициди. Загальні характеристики, види

Інсектициди – клас пестицидів, призначений для захисту сільськогосподарських культур від шкідливих комах. Залежно від механізму їх дії дані препарати поділяють на контактні, кишкові, системні та фумігантні. 

Контактні інсектициди проникають в організм комахи при безпосередньому контакті з препаратом. Особливістю таких інсектицидів є той факт, що їх дія є ефективною лише на тих частинах рослини, на які вони потрапили при обробці. Ефективність цих препаратів значною мірою залежить від погодних умов, особливо атмосферних опадів. Кишкові інсектициди потрапляють в організм комахи через органи харчування, одночасно з їжею. Інсектицидний ефект даних препаратів проявляється після того, як лімфа рознесе діючу речовину по всьому організму.

Пропонуємо  🌽Насіння Кукурудзи, 🌻Насіння Соняшника ,💰Мікродобриво

💧Засоби захисту рослин:(Гербіциди, Фунгіциди, Інсектициди, Прилипач...)

для пшениці, для сої, для соняшника, для кукурудзи...  

⚠️100% Оригінал 📝ПДВ 🛒ОПТ та Роздріб 🚚Доставка по Україні 👨‍🌾Консультація агронома

 ☎(066) 215-63-58 ☎(067) 66-13-009 ✉КОНТАКТИ , 📲Telegram-канал

Тут може бути ВАША РЕКЛАМА

Системні інсектициди, проникаючи всередину рослини, через судинну систему розповсюджуються по всьому рослинному організму. Таким чином вся рослина стає отруйною, і при поїданні комахою якоїсь її частини вона одночасно споживає і препарат. Після потрапляння до травної системи діючаречовина працює за тією ж схемою, що і кишковий інсектицид. Особливістю даних препаратів є те, що ефективність їх дії практично не залежить від погодних умов.

Фумігантні інсектициди потрапляють в організм комахи через трахеї в процесі дихання. Ці препарати викликають порушення процесів дихання та смерть комахи від асфіксії. Часто інсектициди цієї групи використовують для фумігації, складів, зерносховищ та зерна (в мішках та насипом).

Окремою групою препаратів є акарициди — пестициди, призначені для боротьби із рослиноїдними кліщами. Всі препарати цієї групи мають контактну дію.

Також на ринку широко представлені комбіновані інсектициди, які у своєму складі мають діючі речовини з різними механізмами дії. За рахунок цього знижується ризик звикання шкідників до препарату та розширюється спектр дії. Також, в деяких випадках спостерігається прояв синергізму, коли діючі речовини підсилюють дію одна одної. Таким чином досягається найбільш повний захист обробленої культури.

Нижче ми наводимо класифікацію зареєстрованих в Україні інсектицидів, розроблену IRAC. За цією класифікацією хімічні сполуки відповідно до механізму їх основної дії на організми шкідників розбито на 28 основних груп, які, відповідно, мають порядкові номери з 1 по 28 (групи 26 та 27 наразі відсутні). Крім цього, в класифікації окремо виділена також 29 група, яка позначається абревіатурою UN і містить сполуки з невідомим або невизначеним способом дії. Основні групи можуть включати хімічні підгрупи, які позначаються порядковим номером основної групи та їх хімічною назвою.

Препарати, що входять до різних підгруп однієї групи, хоч і вражають одну й ту саму ділянку організму, відрізняються за своєю хімічною структурою. У зв’язку з цим вважається, що ризик виникнення перехрестної резистентності між препаратами різних підгруп є нижчим, ніж між препаратами всередині однієї підгрупи.

Карбамати (підгрупа 1А, група 1) виробляються з карбаматової кислоти і за своєю дією дуже подібні до органофосфатів, однак мають менш тривалий період захисної дії. Препарати цієї групи відрізняються досить сильно між собою за активністю, токсичністю та стійкістю. Це також відносно нестабільні сполуки, які повністю розкладаються в зовнішньому середовищі впродовж тижнів або місяців.

Органофосфати (підгрупа 1В, група 1) – інсектициди, хімічна структура яких містить фосфор, що видобуваються з однієї з фосфорних кислот. Органофосфати містять найбільш токсичні з відомих інсектицидів і, як клас пестицидів, вважаються найбільш токсичними до хребетних істот. З іншого боку, препарати цієї групи найбільш нестабільні й швидко розкладаються. Ця властивість призвела до того, що органофосфати свого часу замінили органохлорини, які накопичувалися в довкіллі, й до сьогодні вважаються найбільш широко використовуваними інсектицидами.

Група 1. Iнгібітори ацетилхолінестерази

Фіпролі (підгрупа 2В, група 2) – ця хімічна група включає лише один інсектицид – фіпроніл, який почав впроваджуватися на світові ринки з 1990 року. Це системний препарат, який ефективно контролює популяції шкідників, що набули резистентності по відношенню до пиретроїдів, органофосфатів та карбаматів.

Група 2. Антагоністи хлоридних каналів GABA-трансферази (трансферази гамма-амінобутирової кислоти)

Пиретроїди (підгрупа 3А, група 3) є синтетичними аналогами пиретрину – природного інсектициду, який виробляють рослини ромашки. Пиретроїди малотоксичні для ссавців і швидко розкладаються в довкіллі. Ці препарати дещо різняться між собою за токсичністю та ефективністю.

Група 3. Модулятори натрієвих каналівНеонікотиноїди (підгрупа 4А, група 4) – це синтетичні сполуки, подібні до натурального нікотину. Iмідаклоприд був першим комерційним препаратом цієї групи, виведеним у 1991 році на світові ринки компанією «Байєр». Ці інсектициди мають порівняно низьку токсичність для ссавців та непогані характеристики для довкілля, а відкриття нових сполук постійно триває. Незважаючи на те, що сполуки цієї групи (як вважається) вражають однакову діляку, підгрупи 4A, 4B, 4C, 4D, 4E мають низький ризик виникнення перехресної резистентності.

Група 4. Нікотинові антагоністи рецепторів ацетилхолінуШтучні ювенільні гормони (група 7)  порушують механізми перетворення личинок молодшого віку на більш дорослі. Ювенільний гормон регулює перетворення личинки комахи з однієї стадії в наступну. Концентрація ювенільних гормонів у комах, що перебувають на стадіях незакінчених перетворень з одного покоління на інше, поступово знижується, і це спричиняє їх послідовний перехід в наступні, доросліші стадії личинки. При останній линьці ювенільний гормон вже відсутній і з’являється доросла комаха. Під дією інсектицидів цієї групи рівень ювенільного гормону в личинці комахи не знижується і внаслідок цього вона не може перетворитися в дорослу комаху.

Група 5. Аллостерні модулятори нікотинових ацетилхолін-рецепторівГрупа 6. Аллостерні модулятори глутамат-залежних хлоридних каналівГрупа 7. Штучні ювенільні гормониГрупа 8. Iнші невизначені (мультиділянкові) інгібіториГрупа 9. Модулятори каналу транзієнтного рецепторного потенціалу (TRPV каналу) хордотонального органуIнгібітори росту кліщів (підгрупа 10А, група 10) порушують розвиток яєць і молодих стадій кліщів, однак не контролюють дорослих особин. Гекситіазокс і слофентезин об’єднані в одну підгрупу, оскільки вони демонструють перехресну резистентність, незважаючи на те, що за своїми хімічними характеристиками суттєво відрізняються. Їх цільовий біохімічний процес не відомий.

Група 10. Iнгібітори росту кліщівГрупа 11. Мікробні руйнівники мембрани середньої кишки комахГрупа 12. Iнгібітори мітохондріальної АТП-синтазиГрупа 13. Розчеплювачі оксидативної фосфориляції через руйнування протонівГрупа 14. Нікотинові блокатори каналів рецепторів ацетилхолінуГрупа 15. Iнгібітори біосинтезу хітину, тип 0Iнгібітори біосинтезу хітину (група 16) порушують процес линьки комахи та утворення кутикули, пригнічуючи або блокуючи біосинтез хітину. В результаті це порушує цілісність зовнішнього скелету комахи і призводить до спотворення кутикули під час линьки.

Група 16. Iнгібітори біосинтезу хітину, тип 1Група 17. Порушувачі линьки двокрилихГрупа 18. Агоністи рецептору екдизонуГрупа 19. Агоністи рецептору октопамінуГрупа 20. Iнгібітори транспорту електронів мітохондріального комплексу IIIМЕТI-акарициди (підгрупа 21А, група 21) блокують дихання клітин шкідників, що призводить до втрати їх контролю над рухомою активністю й відтак – до загибелі. Вони, як правило, забезпечують високу ефективність проти дорослих стадій кліщів, певну дію проти їхніх яєць, а також певний контроль деяких комах.

Сполуки цієї підгрупи належать до різних хімічних груп, однак характеризуються швидким пере­хресним утворенням резистентності.

Група 21. Iнгібітори переміщення електронів мітохондріального комплексу IГрупа 22. Блокувальники напруго-залежного натрієвого каналуГрупа 23. Iнгібітори ацетил-КоА-карбоксилазиГрупа 24. Iнгібітори транспорту електронів мітохондріального комплексу IVГрупа 25. Iнгібітори транспорту електронів мітохондріального комплексу IIГрупа 28. Модулятори рецепторів ріанодінуГрупа 29. Модулятори хордотонального органу – невизначена ділянка діїГруппа UN. Сполуки з невідомим або не визначеним способом дії

РЕЗИСТЕНТНIСТЬ

Будь-яка популяція шкідників може мати індивідуальних представників, які мають природну стійкість (резистентність) до окремого інсектициду або їх груп. За багаторазового використання таких інсектицидів резистентні шкідники почнуть домінувати в популяції і вже не зможуть контролюватися таким інсектицидом або іншими інсектицидами, що мають аналогічний спосіб дії на організм шкідника.

Резистентність комах і кліщів до інсектицидів та акарицидів також може виникнути в результаті покращення обміну речовин, зниження обсягу проникнення препаратів або змін у поведінці комах, які пов’язані з хімічним впливом на їхні організми. Виникнення резистентності у шкідників було задокументоване для інсектицидів всіх хімічних класів та у представників більше ніж 500 видів комах і кліщів.

Нижче ми наводимо основні рекомендації для запобігання виникненню резистентності.

  • Застосовуйте всі відомі не хімічні засоби для контролю або стримування популяцій шкідників, включаючи використання біологічних методів, вирощування стійких до шкідників сортів і гібридів, застосування пару та сівозміни.
  • Там, де це можливо, застосовуйте інсектициди та інші засоби захисту, які зберігають корисних комах.
  • Використовуйте інсектициди в їх рекомендованих нормах. Знижені норми (нижчі за летальну) сприяють швидкому розвитку резистентної популяції.
  • Для внесення інсектиців використовуйте спеціально призначене для цього та добре відрегульоване обладнання. Для отримання кращого покриття дотримуйтесь рекомендованих об’ємів води, тиску обприскування та оптимальної температури, а також беріть до уваги всі інші важливі чинники.
  • Там, де це можливо, намагайтесь боротися з личинками молодшого віку, оскільки вони більш ефективно контролюються інсектицидами, ніж дорослі стадії.
  • Дотримуйтесь регіонально визначених порогів економічної шкодочинності та інтервалів між обприскуваннями.
  • Використовуйте альтернативні або послідовні застосування інсектицидів різних IRAC груп і з різним принципом дії.
  • У разі низької ефективності препарату не використовуйте його повторно, а змініть на препарат іншого способу дії з іншої IRAC групи, до якого шкідники не мають перехресної резистентності.
  • Бакові суміші препаратів можуть забезпечувати короткотермінове вирішення проблеми резистентності, проте слід пересвідчитися, що ці препарати відрізняються за способом дії та використовуються при ефективних нормах.
  • Слід приділяти увагу випадкам виникнення резистентності в найбільш економічно важливих ситуаціях і постійно досліджувати рівень отриманого контролю.
  • При виникненні резистентності до певного препарату слід припинити його використання до успішного подолання резистентності, натомість використовувати препарати інших хімічних класів з іншим принципом дії, які продов­жують проявляти ефективність.

Джерело:

ЦЕ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВИМ