МІКРОДОБРИВО

Етапи росту соняшника

Рослини соняшника на різних етапах життєвого циклу по — різному реагують на зміни довкілля. Існує кілька підходів до роз­поділу життєвого циклу на періоди, етапи та стадії. Безперечно, розподіл онтогенезу соняшника, як і усих куль­турних рослин, на фази розвитку в значній мірі умовний. Основ­ним завданням кожної із шкал є зручність у користуванні, на­явність досить точних градацій, які дозволяють правильно визна­чити стан рослин, в тому числі тих, які знаходяться в різних еколо­гічних умовах.


На думку деяких авторів, більш зручно з науковою та прак­тичною метою користуватися загальноприйнятою схемою поділу життєвого циклу соняшника на періоди вегетації: посів-сходи, схо- ди-утворення кошика, утворення кошика-цвітіння, цвітіння-дозрі — вання . В цих періодах виділяють чітко виражені фази: проро­стання насіння, поява сходів, попарне утворення листків, утворення кошика, цвітіння, дозрівання. Кожна з цих фаз має поділятися на “початок”, “масове”, “закінчення”. Ці періоди зовні добре розрізня­ються і досить повно відображують основні етапи життєвого циклу соняшника.

Фази росту і розвитку соняшника

Фаза Етапи

органо­

генезу

Початок і закінчення фази Тривалість фази, дні
Проростання насіння й поява сходів Від посіву до появи сходів 12
Листоутворення 2,3,4 Від сходів до 4-5 пар справжніх листків 20-24
Диференціація меристеми на утворення квіток кошика 5,6 Від 4-5 до 7-8 пар справжніх листків 8-Ю
Активний ріст 7,8 Від 7-8 пар листків до цвітіння 26-28
Цвітіння 9 Початок — закінчення 14-16
Формування насіння й встановлення олійності 10,11 Від цвітіння до жовто- зеленого кошика 20-25
Наливання насіння й встановлення Його розміру 11, 12 Від жовто-зеленого до жовто-бурого кошика 15-20

Це корисно знати, а в деяких випадках і необхідно визначати та розуміти, коли рослина перебуває в певній стадії росту або коли вона пройшла через різні етапи розвитку.

Для допомоги фермерам, агрономам, науковцям та іншим зацікавленим сторонам була розроблена стандартизована та легка система, яка чітко та точно описує різні етапи росту соняшнику.

Коли оцінюємо етап розвитку соняшнику, беремо декілька типових зразків у різних місцях поля. При цьому варто уникати країв, де ущільнення ґрунту часто негативно впливає на розвиток рослин та уникати очевидних ділянок нерівномірного росту, спричинених захворюваннями або змінами  типу ґрунту. Гібриди соняшнику, як правило, ростуть рівномірно по всьому полю, тому у більшості випадків ви зможете визначити стадію росту досить швидко.

Стадії розвитку рослин поділяються на вегетативну (V) та репродуктивну (R) етапи.

Вегетативний етап далі поділяється на дві фази: сходу (VE) та розвиток справжнього листя.

Фаза сходу (VE) охоплює період від посіву насіння до моменту, коли розмір першого справжнього листка становить менше ніж 4 см. Загалом, це час, коли необхідно бути особливо обережними з вибором гербіцидів, оскільки на даному етапі рослини чутливі до фітотоксичного ефекту агрохімікатів.

Наступним етапом, який відмічається як “V”, є вегетативний (V) період росту, коли є кількість справжніх листків довжиною понад 4 см. Наприклад, якщо є два листки довжиною понад 4 см, стадія зростання буде V2, якщо є чотири листи, це буде V4 і так далі.

Якщо нижні листки відмерли і відпали, потрібно взяти до уваги місця кріплення відмерлого листя і включити їх у оцінку (!). Вегетативний етап із стадіями від V2 до V8 є особливо важливим, оскільки це відбувається тоді, коли застосовуються післясходові гербіциди.

Наступний етап – це репродуктивний (R) і розділений на дев’ять етапів на основі розвитку квітів:

R1 до R4 описують етапи від початку виходу квіткового бутону до безпосередньо початку його цвітіння.

R5 описує початок цвітіння, і для більш точного опису розміру квітки підрозділяється на R5.1 (10%), R5.5 (50%), R5.9 (90%).

R6 до R9 охоплюють період, від завершення цвітіння (R6) до фізіологічної стиглості (R9) та урожаю.

Етапи росту соняшнику та їх описи

(A. Schneiter and J. F. Miller. 1981. Description of Sunflower Growth Stages. Crop Sci.11: 635-638.)

Етап Опис
VE Вегетативна фаза Сходи і перший лист за межами сім’ядоль розміром менше ніж 4 см.
V (номер) Вегетативна фаза (наприклад: V-1, V-2, V-3 і т.д..) Визначається шляхом підрахунку кількості справжніх листків понад 4 см в довжину, починаючи з V-1, V-2, V-3 і т.д. Якщо відбулося старіння нижніх листків, враховуються по кріпленню відмерлого листя (крім сім’ядоль).
R1 Репродуктивна фаза Кінцевий бутон утворює мініатюру квіткову голівку раніше, ніж скупчення листя. Якщо подивитись вище, незрілі приквітки мають багатонаправлену зіркоподібну зовнішність.
R2 Незрілий бутон подовжується на 0,5 – 2,0 см над найближчим листям, прикріпленим до стебла. Листки, що кріпляться безпосередньо до задньої частини бутона ігноруємо.
R3 Незрілий бутон витягується більш ніж на 2 см вище від найближчого листа.
R4 Суцвіття починає відкриватися. Якщо подивитися вище, видно незрілі променеві квіти.
R5 (номер)

Наприклад: R-5.1, R-5.5, R-5.9, і т.д.

Початок цвітіння, поділений на підгрупи в залежності від розміру відкриття квітки, наприклад: R-5.1 (10%), R-5.5 (50%), R5.9 (90%).
R6 Цвітіння завершено, в’януть променеві квіти.
R7 Верхня частина кошику стає блідо-жовтого забарвлення.
R8 Верхня частина кошику стає темно-жовтого забарвлення, приквітки залишаються зеленими.
R9 Приквітки жовті і коричневі, рослини у фізіологічній зрілості.

Код ВВСН розвитку соняшника

Код

ВВСН

Характерні особливості
2 ФОРМУВАННЯ БОКОВИХ ПАГОНІВ
3 РІСТ СТЕБЛА
ЗО Початок подовження стебла
31 Видно одне міжвузля
32 Видно 2 міжвузля
п-і!
39 Видно 9 і більше міжвузлів
5 і ЯВЛЕННЯ СУЦВІТТЯ
51 Між молодими листками видно суцвіття
52-54 Корзинка відділилась від листків, оцвітина відрізняється від листків
55 Корзинка добре відділилась від листків
56-58 Корзинка повністю відділилась від листків
59 В корзинці видно ряди квіткових бруньок, але суцвіття закрите
6 ЦВІТІННЯ
60 Початок цвітіння
61-62 Відкрились язичкові квітки
63-64 Квітки відкрились на 1/3 радіуса кошика
65-66 Квітки цідкрились на 2/3 радіуса кошика
67-68 Цвітіння зменшується, цвіте центральна частинка корзинки
69 Більшість квіток у кошику відцвіло
7 РОЗВИТОК ПЛОДІВ
71-72 Насіння на зовнішньому краї кошика набуло сірого кольору і кінцевого розміру
73-74 Насіння 1/3 кошика набуло сірого кольору і кінцевого розміру
75-76 Насіння 2/3 кошика набуло сірого кольору і має кінцевий розмір
77-79 Насіння внутрішньої частини кошика має кінцевий розмір
8 ДОЗРІВАННЯ ПЛОДІВ
81 Початок дозрівання Насіння на 1/3 радіуса тверде і має сортове забарвлення, нижня частина кошика ще зелена
83 Нижня частина кошика жовто-зелена, насіння має 50% сухої речовини
86 Насіння на 2/3 радіуса кошика тверде, нижня частина кошика жовта, насіння мас до 60% сухої речовини
87 Фізіологічна стиглість, кошик жовто-бурий, у насіння до 75-80% сухої речовини
89 Повна стиглість. Насіння у центральній частині кошика тверде
9 СТАРІННЯ

Період від сівби до сходів. Основні життєві процеси в цей період пов’язані з набубнявінням і проростанням насіння. Серед чинників навколишнього середовища пріоритетним є температура. На процес набубнявіння насіння температура помітного впливу не має [16]. В. К. Морозов [79] вказує, що при низьких температурах (5°С і нижче) насіння набубнявіє, поглинає до 80-90% води від своєї вихідної маси, але ріст зародка гальмується, що пов’язано з низь­кою активністю ферментів.

Процес набубнявіння насіння, тобто збільшення об’єму за ра­хунок поглинання води, йде досить швидко, за лічені години. На­сіння соняшнику здатне набубнявіти із силою, що перевищує його масу в багато разів. Між масою насіння та силою набубнявіння існує позитивна кореляція: чим крупніше насіння, тим з більшою силою воно набубнявіє, до того ж така залежність зберігається при температурі 5’С і ЗО’С.

Період від появи сходів до утворення кошика. Тривалість — 30-35 днів. Зовнішніми ознаками його закінчення є утворення ко­шика (“зірочка”, “монетка”) і наявність на рослині 18-20 листків. В цей період в рослині відбуваються найважливіші процеси органоге­незу, пов’язані з утворенням зачатків всіх листків і стебла, з дифе­ренціацією конуса наростання, закладенням зачатків і формуван­ням генеративних органів. В цей період рослини соняшника пев­ним чином реагують на тривалість денного освітлення, закладаючи різну кількість листків або змінюючи темпи розвитку. В роботах ряду дослідників було показаво, що при скороченні природної три­валості світлового дня рослини багатьох сортів прискорювали роз­виток; вони раніше переходили до диференціації конуса наростання, були нижчими на зріст, мали меншу кількість листків, розміри ко­шика, ставали більш ранньостиглими, але зменшували продуктивність. В цей період важливо створити для рослин такі умови, які забезпе­чать їх інтенсивний ріст, що сприятиме закладенню більшої кількості зачатків квіток в кошику й формуванню більш високого врожаю. Для цього потрібно проводити сівбу в оптимальні строки крупним високоякісним насінням, вносити при сівбі фосфорні добрива, дотри­муватись оптимальної густоти стояння рослин.

Період від утворення кошика до цвітіння. Характеризується насамперед інтенсивним ростом надземних та підземних органів. Він триває 20-30 днів. Активний ріст починається за 5-7 днів до видимого утворення кошика, потім інтенсивність його зростає, а до початку цвітіння — уповільнюється. До кінця цього періоду ріст стебла в основному завершується, але коренева система продовжує рости, досягаючи більш глибоких горизонтів, особливо якщо волога у верхніх шарах ґрунту повністю використана. До початку цвітіння закінчується утворення листків, але листкові пластинки продовжу­ють рости, досягаючи максимуму листкової поверхні до початку дозрівання насіння.

У листків різних ярусів забезпечення асимілянтами насіння неоднакове. Провідну роль у цьому відіграють листки середнього ярусу. Нижні листки швидко старіють, а верхівкові продовжують рости; вони можуть забирати частину поживних речовин, синтезо­ваних листками середнього ярусу.

В цей період відбувається інтенсивний ріст генеративних органів. Посилено ростуть язичкові і трубчасті квітки, оцвітина, тичинкові нитки, розгортається обгортка кошика. До кінця періо­ду пиляки виходять із віночка.

Період від цвітіння до дозрівання. Складаються з двох основних фаз: цвітінні й дозрівання. Він триває 35-40 Днів. Фаза цвітіння не­тривала за часом. В межах кошика цвітіння продовжується 8-10 днів, але в посіві, де популяція представлена біотопами, що цвітуть в різний час, цей період подовжується в 1,5-2 раза. При своєчасному запиленні життєвий цикл трубчастої квітки триває близько 2 годин із моменту відкриття віночка. Якщо запліднення не відбулося, приймочка збері­гає здатність сприймати пилок протягом 10 і більше днів.

Зразу після цвітіння і запліднення починається процес росту і формування, а потім наливання й дозрівання насіння. В. К.Морозов [79] виділив такі фази цього періоду: формування об’єму сім’янки (оплодня), формування об’єму ядра, наливання, дозрівання. Наливан­ню насіння передують ростові процеси. Фаза формування об’єму сім’ян­ки починається задовго до цвітіння і завершується через 6-14 днів після запліднення. Сім’янка в цей час закінчує ріст, причому він відбу­вається швидше в повздовжньому напрямку, ніж у ширину та товщи­ну. Фаза формування об’єму ядра характеризується тим, що на 4-й день після запліднення спостерігається помітний ріст в усіх трьох напрямках і вже через 12-14 днів завершується ріст ядра в довжину, ширину й товщину. В цей час відбувається відкладення сухої речови­ни в ядрі і настає фаза наливу, кінець якої закінчується надходжен­ням сухої речовини в сім’янки і припиняється ріст їх маси.

Ростові процеси сім’янок та ядра мають свої особливості. За В. К.Морозовим, спочатку формується об’єм сім’янки (оплодня, луш­пиння). Накопичення сухої речовини в лушпинні починається в перші дні після запліднення, одночасно з ростом об’єму сім’янок та ядра. Через 20-28 днів відкладення сухої речовини в лушпинні припинялось. В період формування лушпиння інтенсивність нако­пичення сухої речовини в ядрі невисока, але вона збільшується з припиненням росту лушпиння. Посушливі умови скорочують пері­од наливу і знижують його інтенсивність.

Величина олійності насіння визначається співвідношенням у ньому кількості жиру і нежирних речовин, головним чином білку. Між вмістом у ядрі жиру та білку існує висока негативна залежність. Вона проявляється не тільки у відмінності між високо — та низько — олійними сортами, але і коли зміна олійності в межах одного сорту викликана впливом умов вирощування рослин (різні дози азотних добрив, площі живлення, водний режим тощо). Селекція соняшни­ка на високу олійність супроводжується зниженням білковості насіння. Здавалося б, між процесами синтезу жиру та синтезу білку повинен існувати антагонізм, згідно з яким у насінні накопичуєть­ся тим більше олії, чим менше продуктів фотосинтезу витрачаєть­ся на біосинтез білку. Але практика застосування під соняшник азотних добрив показала, що покращення азотного живлення поси­лює накопичення білку в насінні [24].

Процес дозрівання насіння характеризується втратою води й інтенсивним накопиченням органічних сполук. Багато дослідників вважає, що олійність досягає максимального рівня при вологості насіння близько 40%, але кількість олії, що накопичується в ядрі, збільшується до того часу, поки вологість не зменшиться до 22- 25%, тобто до припинення збільшення розмірів ядер.

Тривалість процесу наливу насіння залежить від сорту та умов вирощування. В умовах Лісостепу [120] у вологу погоду налив три­ває довше, ніж у суху, але закінчується при більш високій вологості насіння (під час вологого літа найбільша маса 1000 насінин — 64 г — відмічалась на 40-й день після цвітіння при вологості 44,4%; а в посушливе літо — на 25-й (49,2 г) при вологості насіння 31,5%.

Джерела:

data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

Метки: