Чому жовтіє пшениця?

Причиною пожовтіння можуть бути такі фактори: пониження температур та примерзання, дефіцит азоту та інших елементів, дефіцит вологи та надлишок вологи, нерівномірний розподіл решток попередника,  післядія гербіцидів, кореневі гнилі. Розглянемо детальніше.

ЗАМОВЛЯЙТЕ У НАС
НасінняГербіцидиДобриво

Запрошуємо до співпраці!

Для отримання консультації та замовлення товару Телефонуйте!

✆0676613009 ✆0662156358

Пониження темпереатур.

При пониженні температур сповільнється надходження азоту та інших мікроелементів таких як сірка та магній, тому проявляється дефіцит в живленні а рослина жовтіє. Також може спостерігатись відмерання нижніх листків оскільки проходе реутилізація азоту, рослина використовує вже спожитий азот що знаходиться в старому листі на формування молодого листя. Коренева система слаборозвинена та не може забезпечити живлення через деякі причини: дефіцит або надлишок вологи, пошкодження кореневими гнилями

Підмерзання

При різкій зміні температур відбувається примерзання листя, причиною є те, що рослина  не встигла накопичити достатню кількість цукрів.

Дефіцит азоту та інших мікроелементів.

Через брак азоту жовтiють старi листки, а дефiцит сiрки призводить до пожовтiння нових. Коли ж бракує фосфору, кущi пшеницi стають пурпуровими або червоно-фiолетовими. Якщо рослини не одержують достатньо залiза, то на молодих листках з’являються свiтлi плями. Потiм вони бiлiють, а самi рослини вiдмирають. Побiлiння листкiв та пiдсихання їх кiнчикiв стається через дефiцит мiдi. Брак марганцю супроводжує поява сiро-зелених або бурих плям iз темнiшими краями на листках пшеницi.

Дефіцит вологи

Дефіцит вологи сповільнює надходження азоту тому рослина може жовтіти та  показувати дефіцит азоту

Надлишок вологи

Надлишок вологи погіршує аерацію, що викликає відмирання кореневих волосків та погіршує засвоєння елементів живлення. Також, може спричинити загнивання кореневої системи.

Нерівномірний розподіл решток.

При неякісному збиранні попередника та нерівномірності розподілу решток, може спостерігатись в деяких місцях пожовтіння пов’язане з тим що на розкладання  решток бактерії потребують більше азоту з грунту , тому в місцях скупчення решток видно дефіцит азоту, також може проявлятися дефіцит вологи. Переважно це спостерігаєтться плямами на розворотах комбайна та полосами за проходо комбайна. Спостерігається залежність між полосами, що залежить від ширини жатки – 5 метрів, 7м., 9м.

Післядія гербіцидів

Післядія гербіцидів, переважно це Євролайтнінг або аналоги внесені в дозі понад 1,1л. Післядія спостерігається п’ятнами залежно від рельєфу, та підсилюється в місцях перекриття оприскувачів, періодичність 18, 21 …метра залежно від оприскувача.

Хвороби озимої пшениці

Кореневі гнилі
Залежно від збудників й агроекологічних умов, розрізняють звичайну, фузаріозну, офіобольозну та інші кореневі гнилі. У певній кліматичній зоні, як правило, переважає один тип ураження, що є найшкодочиннішим.

Фузаріозна коренева гниль

Уражуються рослини різного віку. Хвороба може бути причиною відмирання проростків до досягнення ними поверхні грунту. Вона викликає побуріння первинних і вторинних корінців, підземного міжвузля і основи стебла. На уражених органах рослин спочатку з’являються бурі, коричневі штрихи або смуги, які потім розростаються, часто зливаються і закільцьовують їх. У період вегетації зріджуються посіви.
Патогени, що викликають хворобу, розвиваються в широкому діапазоні температур (від 3 до 35°С) та вологості. Зараження рослин можливе вже за вологості грунту понад 40% повної вологоємності. Сильніше уражуються ослаблені рослини із зниженим тургором, що викликано нестачею вологи.
Звичайна, або гельмінтоспоріозна, коренева гниль. Хвороба викликає побуріння, деформацію і викривлення проростків, які часто гинуть до виходу колеоптиле на поверхню грунту. За появи сходів на піхві першого листка, а пізніше в основі стебла утворюються бурі смуги і плями. Залежно від ступеня розвитку, хвороба може викликати зрідження посівів.

Гельмінтоспоріозна, коренева гниль

Розвитку хвороби сприяють різкі коливання температури і вологості повітря і грунту, посуха, порушення агротехніки, монокультура пшениці, пошкодження рослин шкідниками (в основному, злаковими мухами).
Основне джерело інфекції – уражені рештки і насіння, де гриб зберігається грибницею і конідіальним спороношенням. Патоген також уражує ячмінь, слабкіше – жито. У накопиченні інфекції велика роль належить і дикорослим злакам (костриця, мишій, пирій, тимофіївка та ін.).

Гайманоміцетна (офіобольозна) коренева гниль

Офіобольозна коренева гниль

Під час ураження сходів рослини відстають у рості, жовтіють, їхнє листя відмирає. Іноді гине вся рослина. В уражених рослин на коренях і вузлі кущення спочатку з’являються коричневі, часто округлі, плями, які швидко збільшуються і чорніють. Типовими симптомами захворювання є почорніння зародкового корінця та інших тканин основи стебла і наявність темних гіф, сполучених в паралельні пучки. Коріння уражених рослин стає крихким і ламким.
Уражені сходи відстають у рості, слабо кущаться, жовтіють, листя відмирає. Коренева система часто відпадає біля вузла кущіння.
Гриб розвивається за підвищеної вологості. Оптимальна температура становить 19…2°С. Хвороба частіше зустрічається на легких аерованих ґрунтах середньої і слабкої кислотності.

Пошкоджені з осені посіви сильніше вражатимуться сніговою пліснявою та іншими хворобами, тому навесні не дивуйтеся сюрпризам та готуйте фунгіциди та добриво для прискорення відростання коренів та листя.

ПУБЛІКАЦІЇ ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ДЛЯ ВАС ЦІКАВИМИ
data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

 

 

Метки: