МІКРОДОБРИВО

Чим і коли підживлювати пшеницю озиму навесні? Розрахунок норми азотних добрив для планового врожаю пшениці.

Умови зимівлі та стан посівів навесні обумовлюють заходи весняного догляду. Тому з відновленням весняної вегетації необхідно перш за все провести облік і обстеження посівів озимини та встановити ступінь пошкодження рослин. Також слід враховувати кількість рослин на одиниці площі та їх розвиток. Якщо рослини не розкущилися восени, то навіть повне їх збереження на площі тільки в окремі роки може забезпечити урожай близько 2,5–3,0 т/га. Зрідження таких посівів на 20–25% (зменшення густоти стояння до 300–350 стебел на 1 м²) не гарантує одержання врожаю більше 2,0 т/га.


Якщо на 1 м² налічується менше 150 розкущених або 200–250 нерозкущених рослин — такі площі доцільно пересіяти. Ремонту (підсіву) підлягають посіви з густотою 150–200 розкущених рослин або 250–300 нерозкущених, а також площі, де рослини на період відновлення вегетації перебувають у фазі сходів — не менше 300 рослин/м² (табл. 1).

Таблиця 1. Величина очікуваного врожаю, залежно від стану пшениці озимої на час відновлення весняної вегетації

Нормально розвинені рослини, що мають 3–4 пагони, можуть давати 1,5–2,0 продуктивних стебла. Для забезпечення врожаю 2,5–3,0 т/га таких рослин повинно бути не менше 200 шт./м².

Для пшениці озимої навесні важливо створити сприятливі умови живлення азотними добривами до початку переходу їх до четвертого етапу органогенезу, коли відбувається закладка колосових бугорків. Підживлення сприяє кращому кущінню рослин, інтенсивному відростанню, значному збільшенню кількості колосків, покращує озерненість колоса, особливо в умовах оптимального зволоження ґрунту і помірної температури повітря.

Виникає питання: «Чим і коли підживлювати озимину навесні?».

Час внесення. В момент внесення добрив культура не повинна потребувати азоту, тобто вона повинна проснутися але не бути голодною.

При сніжному покриву вносити добрива не варто. Деякі фермери вважають, що якщо сніговий покрив несуттєвий (до 5 см), то можна вносити азотні добрива. Це помилка! Навіть при тонкому сніговому покриві найменше танення снігу призведе до стоку води. Вода буде переміщати азот в низини, які є на кожному полі. Це призведе до нерівномірного розподілу азоту на полі.

Пізно – значить мало.

У пшениці, як у культури, у якої формування складових врожаю йде в кожній конкретній фазі, є ще одне правило. Знаючи те, що внести азот потрібно обов’язково в фазі кущіння, внесення в фазі трубки – це втрата максимальної вигоди. Пшениця не загине, але вона знизить свій потенціал, навіть якщо внесена велика доза азоту. Просто цей азот не зможе в фазі трубки зробити те, що він міг би зробити в фазі кущіння. Попросту це означає, що запізнившись на кілька днів, сільгоспвиробники не тільки недогодовують рослина, але і втрачають кошти на непродуктивне внесення вже не настільки актуального добрива.

Чим та як підживлювати?

Весняне підживлення азотом — найбільш важливий агрозахід, що визначає рівень урожайності озимих зернових культур. Найбільш доцільним є обов’язкове дворазове підживлення озимих: перше — по мерзлоталому ґрунті для відновлення та нарощування вегетативної маси рослин, друге — локальним способом на початку виходу рослин у трубку для безпосереднього підвищення зернової продуктивності.

Іноді при вірогідності раннього відновлення вегетації на середньо- та слаборозвинених посівах більший ефект, ніж азотні забезпечують азотно-фосфорні добрива з високим вмістом водорозчинних форм фосфору (нітрофос, нітроамофос, амофос) або їх суміш з аміачною селітрою. Рекомендована доза для степових районів — N20–30Р20–40 кг/га д. р. Азотно-фосфорне підживлення сприяє інтенсивному росту вторинної (вузлової) кореневої системи та кущінню. Проводять його перед або на початку відновлення вегетації поверхневим або прикореневим способами.

Одним зі шляхів вирішення цього питання є прикореневе внесення РКД у ранньовесняне підживлення пшениці.

Суміш КАС із РКД дає змогу збільшити коефіцієнт використання фосфору, що пов’язано як із покращенням розподілу фосфору при внесенні, так і з синергетичним ефектом азоту на поглинання рослинами фосфору. Суміш цих двох продуктів найчастіше використовують на початку та в середині сезону. Проте слід брати до уваги те, що склад КАС і його рН значною мірою впливають на можливість випадіння осаду при змішуванні з РКД.

Ефективність ранньовесняного підживлення озимої пшениці сумішшю КАС і РКД

В результаті дослідження було встановлено підвищення ефективності підживлення при додаванні РКД до КАС. Приріст врожайності при внесенні у співвідношенні 1:1 становив 0,67 т/га, а зниження норми РКД в два рази (співвідношення 1:0,5) не зумовило відповідної втрати у прирості врожайності, що свідчить про високу ефективність РКД і у знижених нормах.

Для стимулювання весняного кущіння і розвитку кореневої системи на зріджених, слаборозвинених та пошкоджених хворобами посівах доза азоту повинна становити орієнтовно 50–60 д. р./га (за умови, якщо її не внесено перед входом у зиму), а на добре розвиненоних посівах — 20–30 кг д. р./га.

Як розрахувати кількість азотних добрив?

  1. Для розрахунку треба визначити потенціал урожаю або визначитись з плановим врожаєм.

Плановий врожай потрібно розрахувати по вологозабезпеченні або взяти максимальні врожаї по району.

Приклад розрахунку потенційного урожаю культур за вологозабезпеченню посівів:
У = (100 * W) / Кw * Км, де:
W– продуктивна волога в метровому шарі грунту, мм;
Kw – коефіцієнт водоспоживання, (мм*га)/ц;
Км – коефіцієнт господарської ефективності при стандартній вологості.
Продуктивна волога:
W = W + Р *a,  де:
W0 – запас продуктивної вологи на момент посіву в шарі 0-100 см, мм;
Р – кількість опадів за період вегетації культури, мм;
а – коефіцієнт використання опадів.
Наприклад:
W= 90 + 450 * 0,83 = 464 мм
У = (100 * 464) / 360 * 0,5 = 64 ц/га

Отже, маємо потенційну врожайність 64 ц/га – це орієнтовна врожайність для південних районів Полтавської області. Для північних до 75 ц/га.

Слід зробити поправку по густоті посіву відповідно таблиці на початку публікації. Якщо густота гарна залишаємо без змін. Візьмемо плановий врожай 70 ц/га.

2. Визначаємо потребу в азоті

Для формування 1 тони врожаю висококласної пшениці потрібно 30 кг діючої речовини азоту.

Тобто, для 70 ц/га потрібно  7*30=210 кг азоту

3. Зробимо корекцію залежно від попередника.

Якщо попередник гарний (бобові) потребу зменшуємо на 20. Після гороху та пару можна зменшити на 50.

Після поганого попередника  додаємо 20. Після звичайного попередника залишаємо без змін

Наприклад у нас пшениця після сої, тобто потреба 210-20=190 кг/га

4. Зробимо корекцію залежно від запасів в ґрунті .

Запаси в грунті можна визначити згідно аналізу грунту, або орієнтовно гумусу 1%=20 кг/га азоту, або взяти  минулий врожай  на полі без добрив.

Наприклад по гумусу: у вас гумусу 3,5% то запас в грунті 70 кг/га. Можливий врожай без добрив буде 24 ц/га.

Наприклад по врожаю: минулий врожай на цьому полі був 41ц/га, а ви вносили 150 кг селітри (150*0,34=51 кг діючої речовини азоту) то запас в грунті дорівнює (4,1т/га*30)-51=70 кг/га азоту

Тобто потреба в добривах на врожай пшениці 70 ц/га після сої дорівнює 190-70= 120 кг/га д.р. азоту

Якщо в осінній період вносився азот потрібно відняти внесуну кількість. Наприклад з посівом внесли 100 кг/га нітроамофоски 16:16:16 тобто внесли 16кг. Потреба 120-16=104 кг/га.

За період вегетації нам потрібно внести 104 кг/га, це 104/0,34=305 кг аміачної селітри, або 104/0,32=325 КАС, або 104/0,42=248 кг карбаміду.

Доза азоту для першого підживлення найбільше залежить від двох чинників — стану посівів і часу відновлення весняної вегетації. На добре розвинених посівах рекомендується вносити 30%  від повної норми азоту, в нашому випадку 104*0,3=32кг/га
     Посіви, що відновлюють весняну вегетацію раніше середньої багаторічної дати, добре ростуть у висоту і завдяки посиленому кущінню утворюють продуктивний стеблостій, що досягає 600-700 шт./м2. 
     Якщо посіви зріджені (200-230 рослин на 1 м2), під час першого підживлення вносять N60-70. За наявності 180-200 рослин на 1 м2 дозу азоту для першого підживлення збільшують до N80-100.

Норму азоту збільшують в роки з пізньою весною, що характеризуються пізнішим відновленням весняної вегетації (близько 6 квітня), внаслідок чого наростання вегетативної маси зменшується. В роки з ранньою весною (відновлення вегетації настає в середині березня) на добре розвинених густих посівах перше підживлення проводити недоцільно.

Друге підживлення — продуктивне — найбільш впливаєна врожай зерна, проводять на початку виходу рослин у трубку. До підживлення необхідно внести гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур’янами. Сприяє кращому росту бокових стебел, які за продуктивністю наближаються до головного стебла. Якщо рано навесні внесли 30% загальної норми азоту, то під час другого підживлення вносять 50-60%, або N60-90.

Третє підживлення (якісне)
     Вносять решту азоту(10-15%) в період від початку фази колосіння до наливу зерна. Збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу, зростає маса 1000 зерен. Впливає на врожайність і якість. Чим пізніше проведено підживлення, тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість. Для встановлення доцільності проведення цього підживлення використовують дані діагностики.
     З метою одержання високої врожайності (50—70 ц/га) і якості зерна (вміст білка 13-14%, клейковини 27-30%) потрібно вносити сірку. Кількість сірки можна розрахувати по співвідношенню 1/8 до загального виносу азоту, тобто якщо загальна потреба 210 кг азоту/га  то сірки потрібно 210/8=26 кг/га.

Сірку можна внести у вигляді сульфату магнію гранульованого або кристалічного (30% сірки) = 90кг/га

Сірку можна внести у вигляді сульфату амонію (21% азоту и 24% серки)= 26/0,24=110кг/га

Які добрива використовувати?

Дослідженнями, проведеними в умовах ДП ДГ «Дніпро» ІЗК НААН, встановлено, що більш ефективним азотне підживлення пшениці озимої виявилося у фазі кущіння навесні, а також по мерзлоталому ґрунті.

 

Урожайність пшениці озимої сорту Литанівка (т/га) залежно від застосування азотних добрив (середнє за 2012–2015 рр.)

Ефективнішим виявилось використання КАС та аміачної селітри, менш ефективним — карбаміду.

Виникає питання: «За рахунок чого одні азотні добрива більш ефективні за інші?».

Відповідь — форма азоту, який міститься у зазначених добривах. Агробіологічні переваги КАС перед іншими азотними добривами обумовлені наявністю в їх складі всіх трьох форм азоту: амідної (NH2), амонійної (NH4) і нітратної (NО3). При цьому слід зазначити, що азот у нітратній формі «спрацьовує» миттєво, амонійний — забезпечує більш тривалу дію. І нітратний, і амонійний азот засвоюються листковою та кореневою системою рослин. Азот в амідній формі має найбільш пролонговану дію, він легко проникає у рослину через листкову поверхню (позакоренево). Для того щоб потрапити до рослини через кореневу систему, амідна форма має спочатку перетворитися в амонійну, а потім — у нітратну. Тривалість такого «перетворення» може бути різною і визначається наявністю у ґрунті уробактерій та температурним режимом .

Що стосується концентрації робочого розчину, то при внесенні водного розчину карбаміду на початку кущіння рослин вона становить 18–20%, у кінці кущіння рослин — 16–18%, на початку виходу рослин у трубку — 10–12%. З мірою проходження рослинами етапів розвитку концентрація водного розчину карбаміду поступово зменшується і у фазі молочної стиглості становить не більше 4–5%. Обробка рослин пшениці озимої розчином добрив з високою концентрацією може призвести до опіків рослин, що негативно позначиться на рівні їх зернової продуктивності.

Що стосується використання КАС для підживлення озимини по мерзлоталому ґрунті, то можна зазначити, що рослини навіть за високої концентрації (вище 50%) не одержували опіків. Однак це стосується лише обробки посівів по мерзлоталому ґрунті! В подальшому необхідно виважено підходити до вибору концентрації робочого розчину.

Важливе значення при огляді посівів після відновлення рослинами весняної вегетації має визначення фітосанітарного стану, зокрема, це стосується розвитку хвороб, а також наявності пошкоджень рослин хлібним туруном та мишоподібними гризунами.

Використані джерела:

http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/12581-chym-i-koly-pidzhyvliuvaty-pshenytsiu-ozymu-navesni.html

http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/12565-vesniane-vnesennia-dobryv.html

Технології удобрення сільськогосподарських культур

Рідке комплексне добриво – на шляху до підвищення врожайності пшениці

Азот – элемент жизни

 

Рекомендую для ознайомлення:

В агрохимии существует более полусотни методов расчета годовых норм минеральных удобрений почвы. Их выбор определяется наличием объективной исходной информации. Самым простым методом является балансовый расчет при вынесении питательных веществ с заданным объемом основной и соответствующим количеством нетоварной части продукции.

Скачать: “Калькулятор расчета нормы удобрений под запланированный урожай”

Если у Вас есть пожелания или более актуальные нормы выноса и коэффициенты – обращайтесь или присылайте на почту vid.agronom@gmail.com , буду рад сотрудничать.

data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

Метки: , ,