МІКРОДОБРИВО

Боротьба з бур’янами в посівах кукурудзи

У посівах кукурудзи, яку традиційно висівають широкорядним способом, поява бур’янів має свої особливості. Так, у їхньому видовому складі  практично немає озимих, зимуючих і ранніх ярих видів. Це пояснюється біологічними особливостями самої культури (сівба у грунт, прогрітий до 8…10°С; передпосівний обробіток, який зменшує кількість зимуючих та ранніх ярих бур’янів). 


Грунтові гербіциди та їх суміші:

На сьогодні існує великий асортимент препаратів для зменшення забур’яненості у посівах кукурудзи. До них належать досходові гербіциди (базові) на основі діючих речовин та їх комбінацій: ацетохлор, метолахлор, пропізохлор, диметенамід, ізоксафлютол, пендиметалін, ацетохлор + тербутилазин, метолахлор + атразин,  метолахлор + тербутилазин + мезотріон та інші. Вони здатні за рахунок ефективного контролю як сходів, так і бур’янів, які проростають з насіння, забезпечувати захист посівів кукурудзи від широкого спектру однорічних злакових (плоскуха звичайна, мишій сизий та зелений) та широколистих (щириця звичайна, лобода біла, ромашка непахуча, гірчак шорсткий) видів (рис. 1).

Найбільш оптимальними на кукурудзі є рішення –

Ацетохлор 900 – 2,0 л/га + Метрибузин 600 – 0,3 л/га 

Так, для уничтожения однолетних злаковых и двухлетних сорняков в довсходовый период на кукурузе применяют ряд почвенных гербицидов, среди которых наиболее распространены следующие: Харнес, к. Э. (1,5-3,0 л/га); Дуал Голд 960 ЕС (1,0-1,6 л/га); Трофи 90 ЕС, к. Э. (2,0-2,5 л/га); Фроньер Оптима, КЭ (0,8-1,4 л/га); Аценит-А 880, к. Э. (2-2,5 л/га); Аденго 465 SC, КС (0,35-0,5 л/га); Примекстра TZ Голд 500 SC, к. С. (4,0-4,5 л/га); Примекстра Голд 720 SC, к. С. (2,5-3,5 л/га). Два последних препараты можно применять и по вегетирующей культуре — в фазе трех-пяти ее листьев.

Післясходові гербіциди та суміші:

Необхідність застосування післясходових гербіцидів обумовлена у тих випадках, коли ефективність дії досходових гербіцидів була зменшена внаслідок впливу погодніх умов або за високої забур’яненості поля. Страховими гербіцидами, які використовуються у посівах кукурудзи, є препарати з різними механізмами дії: інгібітори ацетолактатсинтази (АЛС), синтетичні ауксини, інгібітори синтезу пігментів.

До першої групи належать діючі речовини похідні сульфонілсечовини: нікосульфурон, римсульфурон, тифенсульфурон-метил, амідосульфурон, просульфурон, форамсульфурон, йодосульфурон-метил натрію, хлорсульфурон. Механізм їх дії полягає у блокуванні ферменту ацетолактатсинтази, що зупиняє утворення амінокислот (лейцин, ізолейцин, валін) та поділ клітин у точках росту бур’янів, завдяки чому вони одразу припиняють свій ріст.

Сульфонілсечовини наділені широким спектром дії, знищують як злакові (плоскуха звичайна, мишій сизий), так і двосім’ядольні бур’яни (щириця звичайна, лобода біла, гірчиця польова, талабан польовий), у тому числі й багаторічні (пирій повзучий, амброзія полинолиста).

За домінування у посівах кукурудзи однорічних та багаторічних дводольних бур’янів ефективним є використання гормональних препаратів похідних 2,4-Д та дикамби. Шляхом блокування дії гормону росту рослин (ауксину) та впливу на ростові процеси рослинних клітин у бур’янів дані препарти здатні знищувати такі види: гірчиця польова, редька дика, грицики звичайні, талабан польовий, щириця звичайна, лобода біла, амброзія полинолиста, галінсога дрібноквіткова, паслін чорний, ромашка непахуча, падалиця ріпаку і соняшника, шпергель звичайний, водночас найбільш шкодочинні осот рожевий, осот жовтий польовий та березка польова.

До гербіцидів, що активно використовуються у сучасному землеробстві на посівах кукурудзи, також належать препарати класу трикетонів (інгібітори синтезу пігментів): мезотріон, топрамезон. Їх дія проявляється в пригніченні фотосинтезу у рослинах бур’янів шляхом інгібування специфічного рослинного ферменту пігідроксіфенілпіруватдегідрогенази, який бере участь у синтезі каротиноїдів – сполук, що розширюють спектр поглинання хлорофілу. Дані гербіциди здатні знищувати однорічні та багаторічні дводольні бур’яни, а також важковикорінювані, такі як осот рожевий, осот жовтий польовий та особливо паслін чорний. Задля розширення спектру дії гербіцидів використовують їх бакові суміші. За ранньої появи осотів та сприятливих умов для їхнього росту, а також у випадку засміченості посівів кукурудзи лободою білою, березкою польовою, пасліном чорним та хвощем польовим для підсилення гербіцидної дії римсульфурону застосовують в баковій суміші з одним із гербіцидів, що містять діючі речовини дікамба, 2,4-Д або тифенсульфурон-метил. На полях, засмічених однорічними широколистими видами бур’янів, зокрема лободою білою, доцільно використовувати суміші ацетохлору з ізоксафлютолом та пендиметаліну.

Плануючи систему захисту посівів кукурудзи від бур’янів, необхідно враховувати конкурентноспроможність культури, фазу розвитку, динаміку появи та видовий склад бур’янів, тип та ступінь забур’яненості. Найбільш чутливі до гербіцидів молоді бур’яни, які знаходяться у фазі активного росту. Для онорічний злакових видів (плоскуха звичайна, мишій сизий) вона становить 1-4 листки, однорічних дводольних – 2-6 листків. Осоти найбільш вразливий у фазі 6-8 листків (розетки), пирій повзучий при досягненні висоти 10-15 см, березка польова – за довжини погона до 15 см.

Поява основної кількості сходів бур’янів (близько 80% від загальної їх кількості, що з’являється упродовж вегетаційного періоду) у посівах кукурудзи зазвичай розпочинається одночасно з появою сходів культури, досягає максимуму у фазі 3-6 листків та завершується у фазі 8-10 листків культури. Саме від фази 2-3 листка і до появи 8-9 листків засміченість посівів може спричинити різке зниження врожаю – до 40%. У цей період (20-30 діб) посіви кукурудзи повинні бути чистими від бур’янів. Даного ефекту можна досягти шляхом використанням досходових препаратів, однак, за складного типу засміченості, коли в посівах одночасно розвиваються тонконогові, двосім’ядольні, багаторічні види бур’янів, ефективним є поєднання до- та післясходового внесення гербіцидів, як наприклад, ацетохлор у поєднанні з нікосульфуроном, римсульфуроном, або римсульфурон + тифенсульфурон-метил. При засміченості осотом жовтий польовим, осотом рожевим найбільш економічним є комбіноване внесення ацетохлору з препаратами групи 2,4-Д та дікамбою.

Обробка посівів кукурудзи у післясходовий період страховими гербіцидами форамсульфурон + йодосульфурон +  тієнкарбазон-метил або римсульфурон + мезотріон на фоні внесення у грунт ацетохлору забезпечує чисті посіви кукурудзи від бур’янів упродовж всієї вегетації.

Саме стратегія поєднання внесення базових та страхових гербіцидів забезпечує високий рівень контролю бур’янів, особливо за змішаного типу забур’яненості, тоді як одноразаове післясходове обприскування гербіцидами не дає стабільного результату.

В фазі 3 – 5 листків препаратами групи 2,4-Д: Амінка, 1,0 л/га

Дія на лободу, соняшник, щирицю, вегетативну массу березки та осотів

В фазі 3 – 5 листків  препаратами з дикамбою: – Дикамба, Декабрист,  л/га

Дія на лободу, соняшник, щирицю, вегетативну массу березки та осотів

В фазі 3 – 5 листків нікосульфуроном, римсульфуроном, або римсульфурон + тифенсульфурон-метил в поеднанні : Мілагро , Мілафурон – 1,25 л/га + Дикамба, Декабрист – 0,4 л/га

Мишій, види, Вівсюг звичайний, Куряче просо

Щириця, Гірчиця, Редька, Гірчаки, Чистець

+ Березка польова, Лобода біла, Осоти, Паслін, Канатник Теофраста

В фазі 3 – 5 листків нікосульфуроном, римсульфуроном, або римсульфурон + тифенсульфурон-метил в поеднанні : Мілагро, Мілафурон – 1,25 л/га + Дикамба, Декабрист 0,4 л/га

Дія на куряче просо, мишій, лободу, соняшник, березку та осоти

В фазі 3 – 5 листків нікосульфуроном, римсульфуроном, або римсульфурон + тифенсульфурон-метил в поеднанні : Майтус 40 г/га + Амінка 0,5 л/га

Мишій, види, Вівсюг звичайний, Куряче просо

Щириця, Гірчиця, Грицики, Талабан

+ Соняшник, падалиця, Лобода біла, Осоти, Паслін

В фазі 3 – 5 листків нікосульфуроном, римсульфуроном, або римсульфурон + тифенсульфурон-метил в поеднанні :  Майтус 40 г/га + Прима, Пріус – 0,5 л/га (близько 700 грн/га)

Мишій, види, Вівсюг звичайний, Куряче просо

Щириця, Гірчиця, Грицики, Талабан

+ Соняшник, Лобода, Амброзія, Підмаренник, Осоти, Паслін, Куколиця

В фазі 3 – 5 листків нікосульфуроном, римсульфуроном, або римсульфурон + тифенсульфурон-метил в поеднанні : Прима, Пріус – 0,5 л/га + Мілагро, Мілафурон – 1,25 л/га

Дія на лободу, соняшник, вегетативну масу осотів, куряче просо, мишій

У видовому складі найбільшу частку становлять ярі й пізні ярі бур’яни кукурудзи. Ще до появи сходів рослин кукурудзи на поверхні поля з’являються сім’ядолі гірчака березкоподібного (Polygonum convolvulus L.), гірчака шорсткого (P. scabrum Moench.), гірчака розлогого (P. lapathifolium L.), лободи білої (Chenopodium album L.), амброзії полинолистої (Ambrosia artemisifolia L.), галінсоги (незбутниці) дрібноквіткової (Galinsoga parviflora Cav.).

Таким чином, кукурудза потребує надійного захисту на першому етапі вегетації (протягом 40–50 днів від появи сходів) від першої, найпотужнішої, хвилі сходів бур’янів, оскільки в цей період її рослини малорозвинені і не в змозі контролювати і заповнювати усі вільні екологічні ніші на полі.

Від висіву і до фази 2–3-го справжнього листка BBCH 12–13 кукурудза досить малочутлива до бур’янів, що, перш за все, пояснюється незначною кількістю і масою бур’янів і біологічними особливостями самої культури. Однак, починаючи з фази 2–3-го справжнього листка і до появи 10-го і наступних листків, бур’яни кукурудзи різко знижують її урожайність. Тому внесення післясходових гербіцидів на посівах кукурудзи потрібно планувати з фази 2–3-го справжнього листка, а не переносити на пізніші (5, 6, 7-й листок). За сильної засміченості посівів злісними видами бур’янів та багаторічниками ефективним буде кількаразове внесення гербіцидів або застосування грунтових + післясходових гербіцидів.( захист кукурудзи від бур’янів)

Серед значного асортименту грунтових гербіцидів найбільшого поширення набули діючі речовини на базі похідних хлорацетанілідів (S-метолахлор, диметенамід-П) — ацетохлор.

За результатами досліджень ІБКіЦБ НААН біологічна ефективність д. р. ацетохлор, 900 г/л, нормою 3,0 л/га у зоні недостатнього зволоження (30 днів після внесення) у середньому становила 64,1%. Чисельність однорічних злакових видів зменшувалась на 69,6–79,1%, сходів щириці звичайної і лободи білої — 63,7–64,5 , гірчиці польової — 58,7, талабану польового — на 56,4% порівняно із забур’яненим контролем. У зоні достатнього зволоження біологічна ефективність д. р. ацетохлор, 900 г/л, суттєво не зросла (враховуючи вищу забезпеченість грунту вологою) і становила 67,8%. За  видами відмічаємо зниження кількості сходів лободи — на 69,8%, галінсоги  дрібноквіткової — 82,3, гірчиці — 57,3, пушняка канадського — на 53,9% порівняно із забур’яненим контролем. В обох зонах гербіцид має кращу дію на однорічні злакові види, меншу — на дводольні.(захист кукурудзи від бур’янів)

Враховуючи різні типи забур’яненості й різну резистентність бур’янів, широке застосування знаходить використання комбінованих гербіцидів, сумішей та технологічних поєднань грунтових і страхових препаратів (S-метолахлор, 312,5 г/л + тербутилазин, 187,5 г/л; S-метолахлор, 400 г/л + атразин, 320 г/л; S-метолахлор, 375 г/л + тербутилазин, 125 г/л + мезотріон, 37,5 г/л; ізоксафлютол, 750 г/л; пендиметалін, 330 г/л; тієкарбазон-метил, 90 г/л + ізоксафлютол, 225 г/л + антидот та ін.), що дає змогу підвищити біологічну ефективність грунтових гербіцидів, запобігти формуванню стійких популяцій бур’янів, розширити спектр дії.(захист кукурудзи від бур’янів)

Завдяки появі на ринку нових високоефективних гербіцидів, у системі захисту посівів кукурудзи від бур’янів останніми роками було досягнуто значного спрощення. Досить на засмічених однорічними видами бур’янів полях застосувати S-метолахлор + тербутилазин або тієкарбазон-метил + ізоксафлютол + антидот і за долю врожаю можна не турбуватися. Але працюють вони ефективно, коли у верхньому шарі грунту достатньо вологи.  За результатами досліджень і багаторічними даними, внесення гербіцидів у фазі 2-3 і навіть 5 листків кукурудзи завжди ефективніше порівняно із досходовою обробкою. Це пояснюється кращою токсичною дією на бур’яни (надходження гербіциду не тільки через коріння, а й листя), подовженням періоду захисної дії.(захист кукурудзи від бур’янів)

Так, за результатами досліджень, проведених у зоні нестійкого зволоження Центрального Лісостепу, внесення д.р. флорасулам, 6,25 г/л + 2-етилгексиловий ефір 2,4-D, 452,5 г/л, нормою 0,6 л/га у фазі 3–4 листка кукурудзи на фоні грунтового гербіциду ацетохлор, 900 г/л, нормою 3,0 л/га забезпечує контроль дводольних видів бур’янів у межах 95–100%. За видами бур’янів біологічна ефективність післясходового гербіциду (через 20 днів після обприскування) становила, %: щириця звичайна — 95,2, лобода біла — 97,8, паслін чорний — 98,7, гірчак розлогий і березкоподібний — 95,3 і 93,4; інші дводольні — гірчиця польова, талабан польовий — 100; багаторічні коренепаросткові — осот рожевий — 71,3. Меншу ефективність цієї системи захисту відмічено на одно- і багаторічних злакових видах бур’янів.(захист кукурудзи від бур’янів)

За внесення гербіцидів із класу сільфонілсечовини слід враховувати їхню повільну дію: помітний ефект на бур’яни відмічаємо через 10–15 днів, тоді як синтетичних ауксинів — через три-чотири дня. Тому до гербіцидів із діючими речовинами нікосульфурон, римсульфурон, тифенсульфурон-метил слід додавати д. р. дикамбу, 2,4-D, мезотріон.

Регламент застосування гербіцидів

Момент внесения гербицидов

До сходів – ефективність залежить від діючої речовини

Внесение в 1 – 3 листа – угнетение развития метелки, которая в этот момент закладывается

В 3 -5 листьев – наиболее приемлемый период для внесения гербицидов, минимальный риск нанесения вреда

В 5 – 7 листьев – влияние на количество рядов зерен в качане, который в этот момент закладывается

В 7 – 9 листьев – влияние на количество зерен в ряду, сокращение их количества, перетяжки на качане, пустокачанность

Важливою умовою внесення гербіцидів у посівах кукурудзи є дотримання регламентів їх застосування, а також рекомендацій компаній виробників засобів захисту рослин. Порушення даних умов викликає токсикацію культурних рослин, зниження продуктивності, і як наслідок, чималі матеріальні збитки. Основнми вимогами застосування гербіцидів є дотримання норм витрат препаратів, строків внесення, фази росту і розвитку культури, урахування стану посівів та погодніх умов. Поява деформованих сходів, порушення нормального росту та розвитку як надземної частини, так і кореневої системи кукурудзи є типовою ознакою токсикації внаслідок дії досходових гербіцидів хімічної групи хлорацетанілідів: ацетохлор,метолахлор, пендиметалін, диметенамід (рис. 2). Це обумовлено за внесення гербіциду з перевищенням максимально рекомендованої норми, перекриттям або безпосередньо перед появою сходів кукурудзи. Завищена норма внесенняпендиметаліну призводить до порушення розвитку кореневої системи кукурудзи у вигляді укорочених потовщених на кінцях корінців. У подальшому спостерігається припинення розвитку кореневої системи рослин, і як наслідок, вилягання.

 Оптимальною фазою розвитку рослин кукурудзи для внесення післясходових гербіцидів є фаза 3-5 листків. Це пов’язано з особливостями органоутворення в процесі проходження етапів органогенезу рослин кукурудзи. З прив’язкою до видимих морфологічних змін, які прийнято називати фазами росту та розвитку, волоть у розвитку проходить 9 етапів органогенезу (від появи сходів і до повного цвітіння), качан – 12 (від утворення 3-го листка і до фізіологічної стиглості).Порушення регламенту застосування гербіцидів на будь-якому з цих етапів може сповільнити весь подальший процес формування генеративних органів. Особливо відчутним такий вплив може бути на ранніх стадіях розвитку рослин до утворення 11-го листка. Так, до моменту появи 3-го листка відбувається формування вузлів, міжвузлів та ярусів вузлової кореневої системи. Обприскування посівів кукурудзи похідними 2,4-Д, дикамбою, клопіралідом у даний період викликає уповільнення розвитку вторинної кореневої системи. В подальшому спостерігатись повна зупинка її розвитку та відмирання. Рослини кукурудзи у таких посівах масового вилягають. Період утворення 3-5 листків є найбільш прийнятний для внесення страхових гербіцидів. На даному етапі повністю завершується формування вегетативних частин стебла. Однак на момент формування п’ятого листка починється закладка майбутніх качанів. Перевищення норм витрат післясходових препаратів на фоні перебування рослин у стані біотичного стресу (високі або понижені температури, перезволоження ґрунту, пошкодження шкідниками тощо) може призводити до відсутність качанів на рослині (яловості рослин) або формування додаткових пагонів з одного вузла (рис.3).

Фаза 5-7 листків характеризується сегментацією колоскових лопатей та закладкою рядів зерен. Застосування у даний період гербіцидів з групи синтетичних ауксинів викликає явище стерильності культурних рослин, зниження рядності зерен, скручування листків (ефект цибульного листка) (рис. 4). У фазі 7-9 листків відбувається  рудиментація зав’язі, формування пилкових зерен в пиляках, а в качані закладається кількість зерен в ряду. Внесення гербіцидів похідних 2,4-Д та інгібітору АЛС з порушенням вимог їх використання викликає скручування листків, надмірне кущення, зниження ступеня озерненості качанів (кількості рядів зерен) та явище гінандроморфізму (утворення качана на волоті) (рис. 5).

Оптимальними для обприскування посівів кукурудзи гербіцидами є температури від +12 до +25°С. За використання гербіцидів сульфонілсечовинної групи та їх комбінацій римсульфурон, просульфурон, тифенсульфурон-метил, форамсульфурон, йодосульфурон-метил натрію, а також гормональних препаратів похідних 2,4-Д та дикамби, коли рослини кукурудзи перебувають у стресовому стані, спостерігається поява плям жовтого або білого кольору, деформація листя. Інколи при внесенні форамсульфурону, йодосульфурон-метилу натрію,тієнкарбазон-метилу напередодні або під час зниження температур (+5°С) з’являється антоціанове забарвленя листків кукурудзи. Дане явище особливо характерне для гібридів ДКС 3511, ДКС 4590, ДКС 4608, ДКС 4964. Воно обумовлено генетичними особливостями гібридів і, зазвичай, зникає після появи шостого листка та не впливає на продуктивність кукурудзи.

У результаті досліджень нами було встановлено істотний вплив порушення регламентів застосування гербіцидів з діючими речовинами форамсульфурон + йодосульфурон-метил натрію + тієнкарбазон-метил та нікосульфурон + мезотріонна ріст, розвиток та продуктивність кукурудзи гібриду ДКС 4014 (рис. 6).

Враховуючи те, що гербіциди є хімічно активними сполуками, навіть за дотримання регламенту їх застосування (рекомендованих норми витрат препаратів та фази росту і розвитку кукурудзи) вони дещо пригнічували ростові процеси культури порівняно з варіантом, де гербіциди не вносились (ручні прополки). При порівнянні досліджуваних факторів (перевищення максимально рекомендованих норми витрат гербіцидів удвічі та внесення їх у фазі 9 листків культури) спостерігалися найвищі рівні гербіцидного стресу та більш суттєве зменшення висоти, яка у фазі 11 листків кукурудзи була меншою у два рази від варіанту з ручними прополоками. Також відмічено вплив досліджуваних факторів на продуктивність кукурудзи. Внесення гербіцидів форамсульфурон + йодосульфурон-метил натрію + тієнкарбазон-метил та нікосульфурон + мезотріон у фазі 9 листківкультури, при температурі повітря вище +25°С та збільшених нормах їх витрат від максимально рекомендованих обумовлювало істотне зниження маси зерна з качана – до 24%. Максимальні втрати урожайності (20-25%) також отримано у згаданому варіанті досліду, тоді як при порушенні інших досліджуваних вимог використання гербіцидів урожайність суттєво не відрізнялись від контролю. При цьому необхідно відміти високу толерантність гібридів кукурудзи ДКС 3939, ДКС 4408 та ДКС 3730 до сульфонілсечовинних  препартів. Обприскування посівів у фазі 3-4 лисківзгаданих гібридів кукурудзи перевищеною удвічі нормою витрат препарату від рекомендованої форамсульфурон + йодосульфурон-метил натрію + тієнкарбазон-метил не виявило істотної різниці в урожайності в порівнянні з використанням рекомендованої норми гербіциду. Крім того, зовнішні ознаки прояву гербіцидного стресу були менш вираженими, ніж у інших гібридів DEKALB,  оброблених препаратом.

Отже, шкідливість бур’янів у посівах кукурудзи є надзвичайно високою. Запобігти їй можна лише за допомогою застосування гербіцидів, які є обов’язковим елементом інтенсивних технологій вирощування кукурудзи, а своєчасне визначення типу й ступеня забур’яненості посівів створить передумови оптимального їх застосування та отримання високих урожаїв.

Bисновок

Стратегія захисту кукурудзи від бур’янів повинна базуватися на біологічних особливостях гібридів та бур’янів, видовому складі бур’янів, їх чисельності та динаміки появи. Враховуючи низьку конкурентноспроможність кукурудзи до бур’янів на ранніх етапах росту і розвитку, змішаного типу забур’яненості та великих її посівних площ поєднання до- і післясходового внесення гербіцидів залишається найбільш ефективним. Лише післясходове внесення не завжди забезпечує отримання бажаного результату, а порушенням регламентів застосування гербіцидів та рекомендацій компаній виробників, викликає токсикацію культурних рослин та зниження продуктивності.

Джерела:
http://propozitsiya.com/ua/buryany-kukurudzy-osoblyvosti-poyavy-v-riznyh-zonah

https://www.dekalb.ua/novini-ta-podii/racional-ne-udobrenna-kukurudzi

Метки: ,