МІКРОДОБРИВО

ШКІДНИКИ ТА ХВОРОБИ СМОРОДИНИ ТА АГРУСУ

Смородина й аґрус — культури прекрасні у багатьох відношеннях, однак вони доволі часто хворіють і псуються шкідниками. Коли улюблена рослина страждає, важливо розібратися, що саме з нею трапилося. На допомогу любителям смородини й аґрусу ми пропонуємо короткі описи хвороб та шкідників цих культур, а також відповідні поради щодо боротьби з недугами.


БЕЗ ОСОБЛИВИХ ОЗНАК

Деякі хвороби й шкідники смородини й аґрусу зустрічаються практично на кожній ділянці, і багато дачників волею-неволею знають їх “в обличчя”. Але є й такі, які або не мають яскраво виражених ознак прояву, або зустрічаються не занадто часто, однак теж становлять чималу небезпеку. Якщо ви помітили які-небудь проблеми на листках, пагонах або ягодах смородини чи аґрусу, зверніться до нашого матеріалу і за симптомами визначте конкретну причину ушкодження. Після цього знайдіть докладний опис хвороби або шкідника й підберіть спосіб лікування.

ХВОРОБИ ТА ШКІДНИКИ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ НА ЛИСТІ СМОРОДИНИ

АНТРАКНОЗ – грибкове захворювання, що розвивається на листі сприйнятливих сортів червоної й чорної смородини, аґрусу. Можливе ураження черешків листків, молодих пагонів, плодоніжок та ягід. У зимовий час інфекція зберігається на ураженому опалому листі.

Шкідливість. При сильному поширенні може викликати пожовтіння, усихання й опадання листків уже в другій половині літа (особливо в червоної смородини; у чорної смородини покоричневіле посохле листя може довго не опадати). Передчасне опадання листків може привести до недостатнього визрівання пагонів і позначитися на зниженні зимостійкості куща. Через загальне ослаблення куща може істотно знизитися врожайність.

Кращий час для боротьби. Грибок можна “перехопити” на стадії розльоту спорів з перезимованих листків і зараження нових наростаючих листків. Для нормального розвитку грибка потрібна висока вологість і краплинна волога. У суху погоду інтенсивність розвитку захворювання знижується.

Захист. Обробка рослин у період весняно-літнього зараження: після цвітіння й збору врожаю. Використовуються препарати типу оксихлорид міді, абига-пік, кумулус. Знижує запас інфекції видалення й спалювання уражених листків восени або закладення їх у ґрунт (це прискорює їх перегнивання), вирізання уражених пагонів.

БОРОШНИСТА РОСА — грибкове захворювання, яке уражує частини сприйнятливих сортів чорної смородини, агрусу, що розвиваються, але може зустрічатися й на деяких сортах червоної смородини (особливо на молодих рослинах). Грибок уражує листки, пагони, ягоди. Інфекція зберігається на хворих фрагментах рослини. Навесні нова партія спорів заражує молоді частини рослини.

Шкідливість. Уражені листки скручуються, залишаються недорозвиненими, можуть засихати й передчасно опадати. Уражені пагони недорозвиваються, можуть підмерзати.

Кращий момент для боротьби. Час первинного зараження зростаючих частин, початок формування нальоту (до формування щільного повстяного міцелію й закладки плодових тіл зимуючої стадії).

Захист. Вирощування сортів смородини, стійких до борошнистої роси. Збір і знищення уражених листків, вирізання й видалення хворих пагонів сприяють скороченню запасу зимуючої інфекції. Обробка рослин до і після цвітіння, а також після збору врожаю препаратами типу топаз, тіовіт джет, кумулус. На смородині можна скористатися колоїдною сіркою.

СЕПТОРІОЗ розвивається на смородині й аґрусі. В основному страждає листя, але на смородині зустрічаються й уражені пагони. Грибок зберігається на хворих листках і пагонах.

Шкідливість. Сильно уражені листки можуть передчасно опадати, через що знижується зимостійкість кущів. Загальне ослаблення уражених рослин викликає зниження врожаю.

Кращий час для боротьби. Час розповсюдження спорів і зараження нових листків.

Захист. Вирощування стійких сортів. Обробка рослин у період весняно-літнього зараження – після цвітіння й після збору врожаю. Використовуються препарати типу оксихлорид міді, оксихом. Понижує запас інфекції видалення й спалювання ураженого листя восени або закладення його у ґрунт.

БОКАЛЬЧАТА ІРЖА – грибкове захворювання, що розвивається на листках, пагонах і ягодах смородини й аґрусу. Перші симптоми з’являються навесні на листі. Завершується цикл розвитку бокальчатої іржі на осоці – хвороба уражає листки осоки в другій половині літа й восени. Навесні спори іржі з осоки знову заражають листки смородини й аґрусу.

Шкідливість. Смородина страждає менше, ніж аґрус. Уражені листки й пагони відстають у рості. Ягоди з іржавими плямами обсипаються. На сприйнятливих сортах (особливо аґрусу) може бути сильно знижений урожай.

Кращий час для боротьби. Час первинного зараження й появи перших ознак хвороби на листі.

Захист. Вирощування стійких сортів. Ручний збір і знищення листків, пагонів, ягід смородини й аґрусу з появою перших симптомів. Обприскування рослин препаратами з умістом міді до цвітіння, після цвітіння, після збору врожаю, також препаратами типу абига-пік.

СТОВПЧАСТА ІРЖА – захворювання, що вражає більшою мірою смородину й меншою – аґрус. Для повного циклу розвитку грибка потрібні веймутова сосна або кедр, однак джерелом інфекції можуть бути також листки смородини.

Шкідливість. Сильно уражені листки темнішають, засихають і опадають ще влітку. При ранній втраті листя можливий вторинний ріст пагонів, які не встигають визрівати й узимку підмерзають. На ослаблених кущах знижується врожайність.

Кращий час для боротьби. При первинному зараженні листя, до початку масового його ураження.

Захист. Вирощування стійких сортів, знищення ураженого листя, обприскування рослин до і після цвітіння й після збору врожаю препаратами, що містять мідь. Власноручне збирання і знищення хворих листків на початку сезону ураження може частково зменшити ризик масового розвитку захворювання.

ФОМОПСИОЗ (ФОПОПСИС) – викликає раптове зів’янення листків на окремих пагонах. При цьому тканини серцевини й деревини не змінюють забарвлення, а хворою лишається тільки кора здеревілих пагонів (3-літні або старшого віку). Грибок зберігається й розвивається в тканинах кори уражених пагонів протягом декількох років, до повного окільцьовування пагону та його всихання. Від одного вогнища захворювання можуть заражатися й інші пагони, гілки.

Шкідливість. Кора постійно відмирає в основі гілок, згодом процес може поширитися й вище. При сильному розвиткові захворювання може усихати частина куща, а хворі, але ще не сухі пагони слабко плодоносять.

Кращий час для боротьби. Грибок вразливий в основному під час первинного зараження, до розвитку міцелію в тканинах кори й формування плодових тіл або при видаленні зів’ялих, усохлих гілок.

Захист. Вирізання уражених гілок нижче місця потемніння кори. Обробка фунгіцидами всередині куща попередить первинне зараження, якщо навколо були випадки даної хвороби.

ТУБЕРКУЛЯРІОЗ — грибкове захворювання, що розвивається в тканинах кори.

Шкідливість. Викликає всихання гілок, що відплодоносили, або однолітніх пагонів (особливо у умовах вологого літа). Зимує грибок в уражених гілках. Спори, що розлітаються з весни до осені, можуть заражати інші гілки, сильніше уражуються ослаблені, надламані.

Кращий час для боротьби. Грибок вразливий у період розльоту спорів і на початку зараження пагонів.

Захист. Обприскування фунгіцидами у весняно-літній період (до і після цвітіння й після збору врожаю) частково зменшують можливість зараження. Але основний спосіб зниження запасу інфекції – це вирізання уражених та всохлих пагонів.

МОХРОВІСТЬ – захворювання характерне більшою мірою для чорної смородини. Можливе зараження сусідніх кущів через переплетені корені і під час переносу інфекції бруньковим кліщем із хворих кущів на здорові. Найчастіше махровість попадає в сад із зараженим посадковим матеріалом.

Шкідливість. При сильному зараженні махровістю плодоношення практично відсутнє, незважаючи на рясне цвітіння (квітки не дають зав’язі).

Захист. Розкорчування уражених махровістю кущів і використання оздоровленого посадкового матеріалу – основний спосіб викорінювання хвороби. У якості профілактики можлива боротьба з бруньковим кліщем на кущах без ознак присутності махровості, шляхом вирізання гілок, заселених бруньковим кліщем до рівня ґрунту.

ОСНОВНІ ШКІДНИКИ

КРАСНОГАЛОВА ПОПЕЛИЦЯ – сисна комаха, що масово живе на нижній стороні листків. Зимують шкідники у вигляді відкладених яєць у бруньках. Початок прояву симптомів залежить від часу відродження попелиць навесні й початку їхнього харчування. При ранньому відродженні шкідників (наприкінці квітня – початку травня) можливий прояв перших симптомів на молодих листочках, що розвертаються. Масова поява колоній попелиць відзначається зазвичай у червні – липні. У другій половині літа попелиця переходить на бур’янисті рослини й знову вертається на смородину для відкладання яєць тільки у вересні.

Шкідливість. Основну шкоду наносять личинки й до деякої міри дорослі особини попелиці. Більшою мірою попелиця ушкоджує червону й білу смородину. При сильному ушкодженні листки можуть обсипатися. Оголені раніше строку пагони підмерзають узимку.

Кращий час для боротьби. Найбільш уразливі личинки під час відродження й на початку харчування на листі смородини.

Захист. Обробка препаратами типу кінмікс, актеллік від початку розпускання бруньок до бутонізації, після цвітіння й у вересні (при поверненні попелиці на рослини). Як механічний засіб можливі збір і знищення заселених на листі попелиць на початку їхньої появи (до масового поширення колоній попелиць).

АГРУСОВА ПАГІННА ПОПЕЛИЦЯ – теж сисні комахи, що зимують у вигляді яєць поруч із бруньками. Шкідники характерні більшою мірою для чорної смородини. Личинки відроджуються вже при набряканні бруньок і починають харчуватися соком молодих листочків, що розвертаються.

Шкідливість. Ушкоджені листки й пагони – деформовані, скривлені. Пагони можуть підмерзати взимку.

Кращий час для боротьби. Найбільш уразлива під час харчування на листі.

Захист. Вирізання верхівок сильно ушкоджених пагонів разом із деформованими листками й колоніями попелиць усередині них протягом літа. Обприскування під час розпускання бруньок, у період бутонізації й після цвітіння препаратами типу кінмікс, актеллік, фуфанон.

ГАЛИЦЯ ЛИСТКОВА – дорослі комахи виглядають, як дрібні комарики, основної шкоди завдають личинки. Зимують личинки у верхньому шарі ґрунту. Відкладання яєць галицею на молоді листки смородини відбувається в період бутонізації.

Шкідливість. Під час цвітіння відроджені личинки галиці починають пошкоджувати молоде листя.

Кращий час для боротьби. Уразливі на стадії зимуючої личинки й при харчуванні личинок обробленими листками.

Захист. Поверхневе розпушування ґрунту під кущами навесні й пізно восени знищує зимуючі личинки старшого віку. Після цвітіння для знищення першого покоління, після збору врожаю для знищення другого-третього покоління – обприскування листя препаратами типу кінмікс, актеллік, фуфанон.

ПАВУТИННИЙ КЛІЩ – сисний шкідник. Зимують дорослі самки, які, виходячи з місць зимівлі (грудочки ґрунту й опале листя під кущами) під час відростання листків і після короткого періоду харчування, починають відкладати яйця. Самки, що вийшли з місць зимівлі, мають жовтогаряче забарвлення й добре помітні на нижній стороні молодих листків. Протягом літа шкідник дає кілька поколінь.

Шкідливість. При сильному ушкодженні листя жовтіє, всихає й передчасно опадає ще в липні. Через це можливий вторинний ріст пагонів, які не визрівають і можуть підмерзнути взимку. В умовах посушливого літа рослини сильніше страждають від шкідника.

Кращий час для боротьби. Вразливі на стадії личинок, що харчуються, і дорослих кліщів. Однак яйця кліщів практично непробивні, через що й утруднена боротьба з ними. Під час вегетації, як правило, на листі присутні всі стадії розвитку шкідника.

Захист. Збір і знищення опалого листя, розпушування ґрунту під кущами частково скорочує запас зимуючих кліщів. Обприскування в період вегетації до і після цвітіння, після збору врожаю колоїдною сіркою, актелліком. У період вегетації можна скористатися препаратами типу фітоверм, акарин із короткими періодами очікування до збору врожаю.

СМОРОДИННИЙ БРУНЬКОВИЙ КЛІЩ – мікроскопічний шкідник, що розвивається всередині бруньок. Зимують дорослі самки всередині бруньок. Навесні, під час набрякання бруньок, у тих, які заражені кліщем, відбувається відкладання яєць. Протягом сезону формується кілька поколінь. Під час бутонізації, цвітіння й далі протягом 2 місяців кліщі мігрують зі старих бруньок і заселяють нові, що формуються.

Кращий час для боротьби. Під час заселення нових бруньок кліщі найбільш уразливі. Але через розтягнутий період виходу з ушкоджених бруньок боротьба з ними сильно утруднена.

Шкідливість. При сильному поширенні кліщів знижується врожайність кущів смородини. Крім того, смородинний бруньковий кліщ є переносником махровості. Основне джерело поширення кліща – ушкоджений посадковий матеріал. Але поступове розселення може відбуватися й із заселених кущів на сусідні здорові рослини.

Захист. Найбільш ефективне видалення гілок із ураженими бруньками (або повне зрізання пагонів ураженого куща до основи) до початку міграції кліщів, тобто до початку бутонізації. Цей прийом у випадку відсутності зараженості махровістю може очистити кущі від цього шкідника, який важко викорінюється.

У період міграції кліщів для зменшення ймовірності заселення нових бруньок допоможе обприскування препаратами типу неорон, актеллік, карбофос, колоїдна сірка – до і після цвітіння, після збору врожаю.

ЧОРНОСМОРОДИНОВИЙ ЯГІДНИЙ ПИЛИЛЬНИК. Доросла комаха – перетинчастокрила, довжиною близько 4 мм. З’являються комахи й відкладають яйця на зав’язі під час і після цвітіння. Вихід личинок із ягід і відхід їх на зимівлю відбувається в липні. Зимують личинки під кущами у ґрунті.

Шкідливість. Шкодять личинки гусені (довжиною до 11 мм), що харчуються вмістом ягід. Ушкоджені (перші, найбільші) ягоди набувають забарвлення ще до початку загального дозрівання, опадають.

Кращий час для боротьби. Вразливі личинки, що з’являються з яєць, перед проникненням їх у ягоди. Можливе зниження чисельності пилильників при знищенні місць зимівлі личинок.

Захист. Розпушування ґрунту під кущами восени й рано навесні знищує частину зимуючих комах. Перед і після цвітіння – обприскування препаратами типу кінмікс (при температурі нижче 15°С), актеллік, карбофос, фуфанон (при температурі вище 15°С), акарин. У якості профілактики – збір ушкоджених ягід (на початку потемніння) до виходу личинок і відходу їх у ґрунт.

АГРУСОВА ОГНІВКА. Доросла комаха – метелик, однак шкоди завдає доросла гусениця зеленого або бурувато-зеленого забарвлення. Метелики відкладають яйця у квітки. Відроджена гусінь переходить у зав’язі.

Шкідливість. Одна гусениця може зіпсувати до 15 ягід.

Під час росту зав’язей (до початку дозрівання ягід) гусінь закінчує харчування й іде на зимівлю у верхній шар ґрунту під кущами, де й обертаються в лялечку. Зимують лялечки.

Кращий момент для боротьби. Вразлива гусінь, яка відроджується з яєць до переходу її у зав’язі. Профілактикою є також розпушування ґрунту під кущами (порушуються місця зимівлі).

Захист. Розпушування ґрунту під кущами восени й рано навесні знищує частину зимуючих лялечок огнівки. Перед і після цвітіння – обприскування препаратами типу кінмікс (при температурі нижче 15°С), актеллік, карбофос, кеміфос, фуфанон (при температурі вище 15°С). Обприскування ґрунту під кущами контактними інсектицидами може вплинути на вихід комах із місць зимівлі. У якості профілактики можливий збір сплетених павутиною кистей до виходу гусені з ягід (на початку потемніння ушкоджених ягід) і відходу їх на обертання в лялечку в ґрунт.

СМОРОДИННА СКЛІВКА.. Доросла комаха – витончений метелик із вузькими прозорими крильми і дворічним життєвим циклом.

Шкідливість. Основної шкоди завдає личинка, що живе усередині пагону або гілки, яка вигризає хід від місця проникнення до основи гілки, довжиною 30-40 см. При цьому в центральній частині пагону або гілки утворюється чорно-коричневий хід. Ушкоджені пагони та гілки в’януть.

Через 2 тижні після цвітіння з місць перетворення на лялечку вилітають метелики й відкладають яйця на кору пагонів або гілок. Після проникнення відроджених личинок у гілки або пагони залишається добре помітний вхідний отвір, а личинка починає свій рух долілиць – до основи пагону.

Кращий час для боротьби. Вразливі відроджені личинки перед проникненням їх у тканини пагону. Можливе також механічне знищення личинок усередині пагонів разом із вирізаними зів’ялими гілками.

Захист. Видалення ушкоджених (зів’ялих або усохлих) гілок. Зріз робиться нижче місця ушкодженого склівкою ходу, тобто до здорової деревини й серцевини. Обприскування пагонів і гілок після цвітіння (у період формування зав’язей) препаратами типу кінмікс (при температурі нижче 15°С), актеллік, карбофос, фуфанон (при температурі вище 15°С).

За матеріалами сайту:

http://gazeta.aif.ru

data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

Метки: , ,