МІКРОДОБРИВО

РОЗВЕДЕННЯ РІЧКОВОГО РАКА

Раки користуються великим попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках нашої держави. На внутрішньому ринку ціни на живих раків коливаються в межах від 10 до 50 гривень за 1 кг.


Вирощування річкового рака в рибницьких господарствах дозволяє підвищити їх продуктивність на 10-20%. Для вирішення цього завдання необхідно мати в резерві велику кількість посадкового матеріалу, який можна одержати від ікряних самок заводським способом, а також за рахунок відлову раків із природних водойм. Останнє не завжди дає позитивні результати, оскільки раки погано приживаються до нових умов. Крім того, створюється загроза занесення в господарство заразних захворювань.

Одним із найбільш перспективних шляхів відновлення популяції рака є штучне розведення його в розплідниках із подальшим вселенням молоді в нагульні водойми.

Слушним є розведення і вирощування посадкового матеріалу раків безпосередньо в рибних господарствах, скоротивши перевезення до мінімуму. Для цього рекомендується використовувати такі підвиди довгопалого рака: червоного кубанського, білого дунайського, білого дністровського, звичайного довгопалого та сухопалого. Згадані види добре ростуть, мають високі товарні й смакові якості.

Товарні раки мають розмір тіла 12-13 см, масу 60-70 г. Найбільша довжина представника цього виду близько 20 см, максимальна маса самців – 320 г, самок -250 г. Самці досягають статевої зрілості в 3-4 роки, самки в 4-6 років.

Раки дуже вимогливі до умов існування. Вміст кисню розчиненого у воді, повинен становити не менше 5 мг/л. Завдяки високій чутливості до якості води і кількості розчиненого в ній кисню вони можуть служити своєрідним біологічним барометром для рибовода. Спостерігаючи за поведінкою раків, можна безпомилково прогнозувати можливості водойми для розведення риб, які потребують як високої якості води так і великої кількості вмісту кисню, розчиненого у воді. Вони погано витримують забруднене середовище. Якщо екологія водойми погіршилася, популяція рака зменшується. Коли раки перебувають у прибережній зоні на зрізі води – це означає, що вміст кисню у воді менше 4 мг на 1 л, а це, у свою чергу, вказує на те, що товстолобик та інші риби з подібною нижньою межею вмісту кисню у воді почуваються погано (можлива літня придуха). Необхідно терміново збільшити водопостачання або провести аерацію води. Аерація води проводиться до тих пір, доки раки не зникнуть зі зрізу води у прибережній зоні. Якщо тривала аерація не дала позитивного результату, то причина криється в якомусь джерелі забруднення.

Плодючість самок становить 300-400 ікринок. Щоб визначити статеву зрілість, у хвостовій частині під тонкою шкіркою самця видні завитки білих трубочок, а під панциром самки – ікринки оранжевого відтінку. Крім того, у самок поперек нижнього панциру хвоста проходять білі прожилки. Це слизисті залози, що виділяють речовину, за допомогою якої ікринки кріпляться до хвоста. Запліднення самок відбувається у жовтні-листопаді. Ікра розвивається під хвостом у самки до початку літа. За зиму кількість ікринок значно зменшується внаслідок механічного випадіння або грибкової інфекції. При виході з ікри личинки мають довжину 9-11 мм і тримаються під хвостом самиці близько 10 днів, після чого починають самостійне життя.

Раки всеїдні. Добовий раціон не перевищує 4-5% їхньої маси. Вони незначні конкуренти для риби у споживанні кормових продуктів. Живляться раки рослинами, донними організмами, ослабленою, хворою або снулою рибою та родичами (особливо тими, що линяють або тільки-но полиняли), пуголовками, жабами й різноманітними личинками. Тому раків можна промислово вирощувати разом з рибою. Особливо перспективно вирощувати раків разом з теплолюбними хижаками, що сприяє санітарному благополуччю ставка, коли вноситься багатий на білок корм (рибний фарш, селезінка тощо).

Вороги і хвороби раків

Чума раків – це інфекційне захворювання, яке може проявлятися у формі епізоотій і панзоотій. Збудником є грибок афаноміцес астаці. У хворих раків змінюється поведінка. Вдень раки залишають свої сховища і починають ковзати по дну водойми, підходити до берегів і виповзати на берег. Пересуваються хворі раки на витягнутих ногах, як на ходулях, з’являються періодичні судомні рухи ніг і хвостового плавника. У подальшому з’являється слабкість і в’ялість рухів. Кінцівки переходять у стан парезу і навіть паралічу. Раки не можуть стояти і часто перекидаються на спину. Грибок уражує суглобові перетинки ніг, а також центральну нервову систему. Як наслідок, відвалюються клішні і частини ніг. При загостреній хворобі смерть раків настає через кілька днів після захворювання. Грибок також проникає у найглибший шар хітину на нижньому боці черевця в підшкірну тканину, а інколи у м’язи та уражує їх. В уражених місцях хітин руйнується, внаслідок чого утворюються отвори, з яких після смерті проростають білі нитки міцелію. У великій кількості їх можна виявити у головному мозку.

Здорові раки заражаються елементарним шляхом – під час поїдання інфікованих кормів, при заковтуванні забрудненої спорами гриба води, шляхом проникнення бродячих спор через травмований покрив і зябра, при диханні. Крім того, зараження може статися за сумісного мешкання в одній водоймі хворих і здорових раків.

Якщо інфекція потрапила у водойму вперше, то вона дуже часто уражує усе місцеве неімунне стадо раків, спричиняючи загибель майже всієї популяції.

Методи боротьби. Для запобігання чумі особливу увагу слід приділити завезенню раків. Завозити їх треба тільки з благополучних водойм і витримувати на профілактичному карантині упродовж 3-4 тижнів. При появі захворювання рекомендується проводити максимальний облов хворих раків, здорових реалізовувати на місці для споживання. Стави дезінфікувати негашеним вапном з розрахунку 30-40 ц/га, а також знаряддя лову та інвентар. Нове зариблення проводити не раніше ніж через 2 роки, попередньо зробивши біопробу на невеликій партії здорових раків.

Септоциліндроз (іржаво плямиста хвороба) – збудником є грибок Септоциліндріум астаці. Проявляється різною величиною темних плям на тілі раків. У цих місцях панцир розм’якшується, а потім спостерігається некротичний розпад. Уражується також мускулатура з появою виразок. Спочатку плями мають вид потертостей зеленкуватого кольору. Потім середина плями стає більш твердою і зернистою, жовтуватого або коричневого кольору, а краї тонкими і м’якими. На наступній стадії утворюються відкриті виразки з пробиванням панцира. У результаті посиленої грануляції виразки рубцюються і зверху покриваються молодим хітином, внаслідок чого на панцирі утворюється хітиновий бугорок. У печінці хворих раків виявляють золотисто-жовті або коричневі щільні утворення. На вареному панцирі рака чітко видно уражені місця, вони нагадують собою припалені ділянки. Частіше хвороба констатується навесні й восени після линьки у раків із довжиною тіла 8-11 см. Заходи боротьби такі ж, як і при чумі.

Телоханіоз (фарфорова хвороба) – збудником є мікроспоридія телоханія контеяні, яка паразитує у м’язах раків. М’язові волокна потовщуються і біліють, раки худнуть і гинуть. Діагноз ставлять по виявленню великої спори паразита в уражених ділянках. Для профілактики поширення захворювання рекомендується відловлювати хворих раків.

Паразит псоросперіум хеккелі викликає так звану білу хворобу хвоста. На пізній стадії хвороби нижня частина хвоста у рака стає білого кольору, внаслідок розвитку на цьому місці споровиків. Єдиним методом боротьби є відлов і знищення хворих тварин.

Ще одним паразитом раків є маленький кільчастий черв’як довжиною 3-6 мм, що мешкає на їхньому черевці, де легко можна помітити яскраво-білі оболонки яєць цих черв’яків. Останні не завдають великої шкоди, і такі раки придатні до споживання. Рак може бути переносником найпростіших паразитів.

Профілактика хвороб

Важливим етапом профілактики захворювань раків є визначення причин масової їх загибелі. З водойми, де були виявлені хворі чи загиблі раки слід терміново взяти і направити на дослідження воду та кілька хворих або тільки-но загиблих раків. При цьому слід звернути увагу на поведінку раків, їхній зовнішній вигляд, зміну покривів (виразки, білий колір нижньої частини хвоста, тверду речовину та згустки крові на зябрах), помічених паразитів, дату коли вперше була зафіксована загибель раків, приблизну кількість хворих і мертвих раків, помічені зміни води в період або після загибелі раків (колір, мутність, запах, поверхневі плівки та ін.). Вживають заходи проти поширення хвороб.

Вирощування річкового рака в рибницьких господарствах

Заготівля ікряних самок і посадкового матеріалу

Посадковим матеріалом для культивування є личинки, віддалені в природних водоймах або отримані заводським способом, а також річняки, дворічки і плідники раків. Найважливішим моментом є заготівля ікряних самок і личинок.

Ікряних самок рекомендується заготовляти такими способами:

  • за рахунок обловів у природних водоймах постійних місць концентрації ікряних самок для виведення молоді, а також мілководь;
  • проведення спец виловів раків у весняний період;
  • проведення збору ікряних самок у промислових уловах і на приймальних пунктах.

Заготовляють ікряних самок із близько розташованих, благополучних в епізоотичному відношенні водойм. Обловлювання місць концентрацій ікряних самок рекомендується починати при температурі води +17°С і проводити на більш глибоких місцях траловими знаряддями (саки, волочки), а на мілких місцях – сачками, раколовками-ятерями, вручну (під коряками, корінням жорстких рослин, у норах) або іншим ставковим знаряддям, головним чином, уночі. Висаджувати самок можна впродовж берега біля зрізу води, або з корзин, які поступово нахиляють і раки самі виходять у воду.

Зберігання ікряних самок

Після вилову самок слід помістити у мішки або дерев’яні садки-кубарі. Після прибуття на місце пересадити їх у звичайні садки (1,5 x 2,0 x 0,5 м), які встановлюють на течії подалі від берега, так щоб між дном садка і водойми була відстань 40-50 см. Садки типу ятерів встановлюють у товщі води. В садках ікряних самок витримують для обводнення 2-3 доби, але не менше 24 год. При тривалішій перетримці необхідно підгодовувати самок свіжою рибою. Корм давати ввечері, а вранці прибирати недоїдені останки. За 25-30 годин до транспортування годівлю припинити. Для короткочасного обводнення краще користуватись садками або мішками.

Транспортування ікряних самок

Відібраних обводнених протягом мінімум 24 год. ікряних самок розміщують у затемненому приміщенні (без протягу) на будь-якій підстилці (тирса, мох, мішковина) й обсушують упродовж 4-10 год. Поклавши на долоню рака, ви не повинні відчувати вологу. Транспортувати раків протягом 60 год. необхідно в картонних коробках з прокладним матеріалом. Укладають не більше 6 шарів раків. При триваліших перевезеннях використовують ящики з бересту, дранки або кошики з верби, які слід маркувати етикетками: “Живі раки”, “Верх”. На великі відстані перевозять літаками, на малі – автотранспортом.

Підготовка ставів до зариблення раками

Перед залиттям ставів у першій половині травня починають робити сховища, укладають каміння рівномірно по всьому ставу або біля берегів, так щоб між кожною парою каменів лишався простір – нора, де міг би сховатися рак. Перед заповненням ставів водою в прибережній зоні висаджують водяну рослинність в один метр завширшки. Стави заливають водою на глибину 0,75-1 м і створюють проточність. У другій половині травня в стави вносять планктон (дафнії). Перед посадкою раків у стави перевіряють їхню життєстійкість. Раків, які енергійно піднімають клішні догори, відбирають для посадки, а з опущеними і піною біля рота відбраковують.

Заготівля і перевезення личинок

Личинок раків ловлять у місцях концентрації ікряних самок у кінці травня-червня. Рухомі личинки перебувають на самках, їх легко збирати. Ловлять личинок дрібно чарунковими раколовками з приманкою (риба, молюски, жаби) або з підсадкою в раколовки 1-2 самок раків, які приманюють личинок. Виймаючи зі знарядь лову самок, їх слід брати великим і середнім пальцями за спину, а вказівним притиснути черевце до її тіла. Швидко звільнитися самці від личинок допомагають струшуванням.

Садки з личинками раків зберігають у водоймі на ділянках із проточною водою і підгодовують м’якою водною рослинністю (жабуриння, кушир) і планктоном протягом 8-10 днів. Після чого личинок переносять у вологі контейнери при постійній температурі води. В контейнери вставляють дерев’яні або пластмасові рамки з вологими марлевими серветками, листочками ряски або інших дрібнолистих водних рослин. Можна також переносити в переносних побутових холодильниках, обладнаних рамками. Оптимальна температура в контейнерах – +10…15° С, яка створюється за допомогою спеціальних вкладишів для побутових холодильників або медичних грілок із льодом.

Обробка посадкового матеріалу після транспортування

Спочатку самок обливають водою протягом 15-20 хв. або купають, зануривши у воду 15-20 разів з інтервалом в 1-2 хв. для поступового заповнення водою їх зябрової порожнини. Потім садять у басейни або лотки без води, поступово наповнюючи їх водою, бажано через розпилювач.

Підгодовують самок раків свіжою рибою через кожні 3-7 днів (у міру поїдання).

Для личинок і молоді раків зрівнюють температуру повітря в контейнері з температурою води у водоймі періодичним нетривалим приодчиненням дверцят контейнера протягом 1,5-2 год. Переносять личинок у садки або басейни без води, поступово заповнюючи їх водою з кранів з розпилювачами. Для цього краще використовувати воду відповідної температури.

Набравши 10-15 см води, витримують у ній личинок упродовж двох годин. Потім починають поступово змішувати з водою з водойми, де будуть вирощувати молодь.

Способи приготування смачної пивної закуски з рака.


РАКИ В ПИВІ

Потрібно: На 10 раків – по 1 шт. моркви й цибулі, маленький пучок зелені петрушки, 1 пучок кропу, 1 ст. ложка солі.

Спосіб приготування. Промитих раків покласти в каструлю, додати нарізані моркву й цибулю, зелень петрушки, кріп, лавровий лист, сіль, залити 2 склянками пива й варити 10 хв. Подавати раків на стіл у каструлі разом із відваром або перекласти в глибоку миску й залити відваром.

РАКИ В БУЛЬЙОНІ

Потрібно: 10 раків, 1 морквина середньої величини, 1 головка ріпчастої цибулі, 1 пучок зелені петрушки, 1 пучок кропу, 1 ст. л. солі.

Спосіб приготування. Раків промийте як треба в холодній воді, покладіть у каструльку. Наріжте моркву й цибулю, дрібно порубайте зелень петрушки й кропу. Покладіть все це в каструлю, залийте 5-6 ст. кип’яченої води, додайте лавровий лист і варіть 10-15 хвилин. Подавайте раків гарячими в глибокій мисці, поливши відваром, у якому вони варилися.

РАКИ В ВИНІ

Потрібно: 10 раків, 1 ст. білого вина, 1 ч. л. борошна, 1/4 ч. л. кмину, 2 ст. л. вершкового масла, сіль і перець на смак.

Спосіб приготування. Раків промийте й обсушіть на рушнику. У невеликій каструлі розтопіть масло. Складіть раків у каструлю й обсмажте до рожевого кольору, періодично перевертаючи. Посипте раків сіллю, перцем, меленим кмином, покладіть 2 лаврових листики, залийте білим вином і, накривши каструлю кришкою, варіть 10-15 хвилин на повільному вогні. Коли раки будуть готові вийти з лазні, тобто стануть червоними, вийміть, укладіть на блюдо й накрийте кришкою. Додати пікантність цій закусці допоможе соус, приготований з ракового бульйону. Для соусу процідіть бульйон у миску, поставте на вогонь, додайте борошно, попередньо змішане з чайною ложкою вершкового масла. Прокип’ятіть 1-2 хвилини й, знявши з вогню, додайте ще масла, помішуйте ложкою, поки воно не розчиниться в соусі.

РАКИ “РОЗДЯГНЕНІ”

Потрібно: 25-30 раків, 1 головка ріпчастої цибулі, 2 ст. л. вершкового масла, кмин на кінчику ножа, зелень петрушки, кропу, сіль, червоний мелений перець за смаком.

Спосіб приготування. Раків відваріть в підсоленій воді, додайте кмин і різану зелень. Очистіть раків від шкарлупи. Наріжте ріпчасту цибулю, обсмажте на вершковому маслі до золотавого кольору. М’ясо раків посоліть, поперчіть червоним перцем, змішайте з посмаженою цибулею, улийте 3-5 ложок відвару, закрийте посуд кришкою. Тушити на слабкому вогні 15-20 хвилин. Подавайте на пласкому блюді, посипавши дрібно рубаною зеленню.

РАКИ Й КОМПАНІЯ

Потрібно: 20 раків, 500 г риби, 2 середніх яблука, 200 г кабачків, 2 яйця, 1 банку майонезу, 5-6 свіжих огірків, 300 г гірчичного салату, 1 ст. л. цукру.

Спосіб приготування. Рибу, раків, яйця відварити, клішні й шийки раків очистити, кабачки теж очистіть від шкірочки й насіння, наріжте смужками в палець, покладіть в друшляк і опустіть в каструлю з підсоленою киплячою водою. Зваріть, але не спіть, а стежте за тим, щоб кабачки не переварилися (вони повинні бути прозорими, але не зовсім м’якими). Рибу і яблуко поріжте великими кубиками, кабачки й частину раків поріжте подрібніше. Огірки наріжте “локшиною”, так само наріжте частину лисктів вимитого й обсушеного салату. Салат, огірки заправте майонезом, перемішайте й укладіть упереміж із рибою, раками й кабачками і залийте ще раз майонезом, змішаним з 1 ст. л. цукру. Покладіть зверху листя салату, а на нього яйця, розрізані на дві половинки, на кожну половинку покладіть м’ясо раків, що залишилося. Цей салат повинен виглядати, як плаваючі кораблики на хвилях.

РАКИ З РИСОМ

Потрібно: 40-50 раків, 100 г сметани, бажано нежирної, 200 г рису, 2 яйця, 1 ст. панірувальних сухарів, 2 ст. л. борошна, 1 пучок зелені петрушки, 1 пучок зелені базиліку, 1 пучок зелені кропу, сіль по смаку.

Спосіб приготування. Вимийте раків і зваріть у солоній воді з зеленню базиліку й кропу. Відкиньте на друшляк, остудіть. Коли раки охолонуть, вийміть м’ясо з клішень і шийок, складіть у мисочку, залийте 3 ст. л. бульйону. Половину панцерів, видаливши очі й міхур на голові, а також червоні частини підсушіть у духовці, пропустіть через м’ясорубку, посмажте в невеликій кількості вершкового масла, залийте водою й поставте на вогонь. Коли на поверхні з’явиться червоне масло, зніміть із вогню й остудіть у холодному місці, щоб масло затверділо. Відваріть рис. Приготуйте фарш і заповніть ним панцери. Вирівняйте їх ножем і зваріть у бульйоні, в якому варилися раки. Варений рис змішайте з маслом, зеленню кропу, базиліка й петрушки. На велике кругле блюдо в центр покладіть ракові шийки й начинені панцери, навколо покладіть рис, прикрасьте листиками базиліку й гілочками петрушки, полийте соусом. Для фаршу візьміть 70 г масла, розітріть із жовтками й сіллю, додайте сухарі, м’ясо із клішень, дрібно порізану зелень базиліку й кропу. Усе гарненько змішайте зі збитими вершками. Для соусу візьміть трохи борошна, розмішайте з 2 ст. л. бульйону, в якому варилися раки, скип’ятіть, з’єднаєте зі сметаною й раковим маслом, додайте зелень петрушки й кропу.

data-matched-content-ui-type="image_sidebyside" data-matched-content-rows-num="2" data-matched-content-columns-num="1" data-ad-format="autorelaxed">

Метки: ,